Постанова Волинський апеляційний суд № 161/1373/21

Справа № 161/1373/21 Провадження №33/802/366/21 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А. В. Категорія:ст. 44-3 КУпАП Доповідач: Борсук П. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 квітня 2021 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю секретаря Ковалько О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника адвоката Коломейчука Олександра Миколайовича, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Коломейчука О.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, В С Т А Н О В И В Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , яка працює у ФОП « ОСОБА_2 » визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. Згідно з постановою ОСОБА_1 09.01.2021 року близько 11.20 год. за адресою: м. Луцьк, вул. Володимирська, 20, здійснювала прийом склотари, чим порушила правила карантину визначені Постановою КМУ №1236 від 09.12.2020 року. Не погоджуючись з рішенням суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, подав апеляційну скаргу. Вказує на те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за вчинення якого та визнана винною. Так, просить суд звернути увагу, що норма ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, однак як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду від 02.04.2021, не вказано конкретно які саме правила норми карантину, визначені постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 порушені. ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки працює в підприємця ОСОБА_2 , основним видом діяльності якого (КВЕД) є 38.11 «Збирання безпечних відходів», тобто вид діяльності, який не заборонений нормами вищенаведеної Постанови. Матеріали, долучені до протоколу просить визнати недопустимими доказами, оскільки в протоколі не вказано, що під час його складання проводилось фотографування чи відеозйомка. Крім того, посилається на порушення права на захист з тих підстав, що справа розглянута безпідставно у відсутність ОСОБА_1 , котра 02 квітня 2021 року разом із захисником з`являлась в приміщення суду, де їм було повідомлено, що розгляд відкладається у зв`язку з хворобою головуючого, порадили зателефонувати 05 квітня аби дізнатись дату чергового засідання. Однак зателефонувавши 05 квітня 2021 року працівником суду повідомлено, що справа розглянута 02 квітня 2021 року, і можна отримати копію постанови. Вказане порушення вважає істотним, адже фактично судовий розгляд не відбувся. Просить скасувати оскаржену постанову судді від 02 квітня 2021 року, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення апелянтів, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Проте, всупереч вимог вказаних правових норм, місцевий суд не з`ясував всі обставини справи, у зв`язку з чим оскаржувана постанова не може бути визнана законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню. Згідно ст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Склад адміністративного правопорушення це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. Так, згідно диспозиції ст. 44-3 КУпАІІ відповідальність за даною нормою закону настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Стаття 44-3 КУпАП є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 44-3 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Серед ознак такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб. Згідно зі ст. ст. 1, 29 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов`язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталів). На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Приймаючи рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, суд не взяв до уваги, що викладення у протоколі серії ВАБ №037941 від 09.01.2021 суті адміністративного правопорушення містить посилання на постанову КМУ №1236 від 09.12.2020, однак в ньому не вказано порушення якого конкретного пункту, яким визначено коло заборон на період карантину на території України було скоєно ОСОБА_3 . Тобто, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказане посилання на конкретну норму закону щодо дотримання вимог в умовах карантину, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності. При цьому, карантинні обмеження (правила поведінки, санітарних норм і т.п.), що встановлені постановою КМУ, яка вказана в фабулі протоколу, встановлені з урахуванням того, до якої територіальної «зони» карантинних обмежень віднесено населений пункт. Разом з цим, особа, що склала протокол не вказала - згідно якого акту чи норми цю норму слід застосовувати з урахуванням того, в якій зоні знаходиться місто Луцьк на дату складання протоколу. Окрім того, до матеріалів справи не додано інших відомостей, які б свідчили про те, що особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, є суб`єктом господарювання. Таким чином, викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, а суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Зазначені обставини суд першої інстанції залишив поза увагою. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим. Верховним Судом України визнано правильною практику тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення ( п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14). За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення потребує додаткової перевірки та доопрацювання, а також надання достовірних відомостей щодо особи правопорушника з посиланням на відповідні докази, а тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню з поверненням матеріалів справи до Луцького районного управління ГУНП у Волинській області для доопрацювання. На підставі викладеного та керуючись ст.294, 295 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу адвоката Коломейчука Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2021 року скасувати, матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП надіслати до Луцького районного управління ГУНП у Волинській області для доопрацювання. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду П.П. Борсук