Ухвала КАС ВС № 9901/115/21

УХВАЛА 27 квітня 2021 року Київ справа №9901/115/21 адміністративне провадження №П/9901/115/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання ухвали протиправною та зобов?язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: 17 квітня 2021 року адвокат Немеш І.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною ухвали Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24.03.2021 №710/1дп/15-21 про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги адвоката Немеша І.В. в інтересах ОСОБА_1 стосовно судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 , зобов?язання Вищої ради правосуддя повторно розглянути подану дисциплінарну скаргу. Позов обґрунтовано тим, що рішення Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24.03.2021 №710/1дп/15-21 є необґрунтованим і незаконним, оскільки умисне порушення суддею ОСОБА_2 вимог статей 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення та засад судочинства при ухваленні постанови від 25 листопада 2020 року у справі №308/2260/20 свідчить про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. За змістом частин першої і другої статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка складається з двадцяти одного члена та до повноважень якої віднесено, серед іншого, розгляд скарг на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора. У частині десятій статті 131 Конституції України передбачено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи для забезпечення розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів. Органом Вищої ради правосуддя для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів є Дисциплінарні палати, які утворюються з числа членів Ради (стаття 108 Закону №1402, стаття 26 Закону №1798). У силу частини першої статті 42 Закону №1798 дисциплінарне провадження розпочинається, зокрема, після отримання відповідно до статті 107 Закону №1402 скарги щодо дисциплінарного проступку судді, право на звернення з якою має будь-яка особа. Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті; 2) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону №1798). Згідно з пунктом 6 частини першої статті 44 Закону №1798 дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом. Як убачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 реалізував своє право на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою (вх.№Н-1486/0/7-21 від 09.03.2021) стосовно судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_2 , у якій навів факти, що свідчили, на його думку, про вчинення суддею дисциплінарного проступку. 24 березня 2021 року Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розглянувши висновок доповідача ОСОБА_3 за результатами розгляду дисциплінарної скарги, дійшла висновку, що викладені у дисциплінарній скарзі доводи можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції з наданням їм належної правової оцінки, у зв?язку з чим прийняла ухвалу №710/1дп/15-21 про залишення дисциплінарної скарги без розгляду та повернення її скаржнику відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону №1798. Частина друга статті 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів, які мають своїм завданням справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)). Відповідно до частини четвертої статті 22, частини першої статті 266 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні, зокрема, справи щодо законності актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, а також законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат. Зазначеним нормам процесуального закону кореспондують приписи частини першої статті 35 Закону №1798, згідно з якою рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Водночас у частині четвертій статті 35 Закону №1798 встановлено, що рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржено до Вищої ради правосуддя. Зі змісту статей 50-51 Закону №1798 вбачається, що до Вищої ради правосуддя можуть бути оскаржені рішення Дисциплінарної палати про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, тоді як рішення Дисциплінарної палати, ухвалені на стадії попереднього вивчення матеріалів, у тому числі про залишення дисциплінарної скарги без розгляду та повернення її скаржнику, оскарженню не підлягають (частина четверта статті 44, частина друга статті 45, частина друга статті 46 Закону №1798). Отже, проаналізованими нормами чинного законодавства України не передбачено можливості оскаржити рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (як окремого дисциплінарного органу в системі правосуддя) про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги ні до Вищої ради правосуддя, ні до суду. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Таким чином, у відкритті провадження в цій адміністративній справі слід відмовити. Спір, за вирішенням якого звернувся позивач, не підлягає судовому розгляду, тому суд не зазначає, до юрисдикції якого суду віднесено його вирішення. При постановленні цієї ухвали враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 06 лютого 2019 року у справі №9901/889/18, від 04 квітня 2019 року у справі №9901/25/19, від 04 грудня 2019 року у справі №9901/509/19, від 04 лютого 2021 року у справі №9901/195/20. Керуючись статтями 170, 248, 266, 295 КАС України, У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання ухвали протиправною та зобов?язання вчинити певні дії.

2. Ухвала суду може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п?ятнадцяти днів з дня її складення.

3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Суддя С.А. Уханенко