LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/14731/21

від 29.07.2021 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14731/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 липня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: 1) визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України щодо внесення відомостей про ОСОБА_1 , а саме; «З 26.03.2021 розшукується Національним антикорупційним бюро України. Розшукова справа №12017040000000531 від 06.03.2017.» до персонально-довідкового обліку Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України; 2) зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України видалити інформацію про ОСОБА_1 , розміщену на офіційному веб-сайті Міністерства внутрішніх справ України у вкладці «Розшукові обліки МВС», розділі «Особи, які переховуються від органів влади» за посиланням: https://wanted.mvs.gov.ua/searchperson/details/?id=00210956458089335737. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року визнано зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства умисні дії адвоката Бойка Сергія Григоровича щодо подання позовних заяв в інтересах позивача - ОСОБА_1 з ідентичними підставами та аналогічними предметом позову, а також з ідентичним суб`єктивним складом учасників справи, що свідчить про зловживання процесуальними правами з боку адвоката Бойка Сергія Григоровича, наслідком чого є перешкоджання здійсненню правосуддя у встановленому процесуальним законом порядку. Позовну заяву № 640/14731/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справи України в особі Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України повернуто без розгляду. Накладено на адвоката Бойка Сергія Григоровича штраф у розмірі 5 000,00 гривень за умисне зловживання процесуальними правами та перешкоджання здійсненню правосуддя, стягнувши штраф в дохід Державного бюджету України у встановленому законодавством порядку. В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт зазначає, що предмети позовів, які суд першої інстанції визнав аналогічними, стосуються оскарження різних обставин діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень (відомості, що розміщенні на веб-сайті; видача довідки; відомості, які містяться в базі даних МВС України) за допомогою різних способів судового захисту, з огляду на що предмети спору в цих справах не є аналогічними. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. За приписами статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Відповідно до статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Одним із заходів процесуального примусу є штраф (пункт 5 частини 1 статті 145 КАС України). Відповідно до статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Звертаючись до фактів цієї справи, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції констатував зловживання представником позивача своїми процесуальними правами, що полягає у поданні позовних заяв з ідентичними підставами та аналогічним предметом позову, а також з ідентичним суб`єктивним складом учасників справи (справи №640/14720/21 та №640/14727/21), наслідком чого є перешкоджання здійсненню правосуддя у встановленому процесуальним законом порядку. Як наслідок, суд повернув без розгляду позовну заяву та застосував до представника позивача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 5 000,00 грн. Надаючи оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Позови вважаються ідентичними (тотожними) лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не ідентичними. В свою чергу, достатньою та необхідною правовою підставою для визнання дій, зазначених у пункті 2 частини 2 статті 45 КАС України, зловживанням процесуальними правами та застосування у зв`язку з цим заходів процесуального примусу є одночасна сукупність наступних умов: тотожність предмету позову та тотожність підстав позову. Дослідивши матеріали даної справи, які також містять копії позовів у справах №640/14731/21, №640/14720/21, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави позову та суб`єктний склад учасників у справах №640/14731/21, №640/14720/21 та №640/14727/21є ідентичними. Водночас, предмети позову у даних справах не можна вважати аналогічними. Так, у справі, що розглядається (№640/14731/21) позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про позивача до персонально-довідкового обліку Єдиної інформаційної системи МВС України та зобов`язати видалити інформацію, що розміщена на офіційному веб-сайті МВС України. У справі №640/14720/21 позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо зберігання та обробки відомостей про позивача, шляхом видачі довідки. У справі №640/14727/21 позивач просить відомості про позивача видалити з персонально-довідкового обліку Єдиної інформаційної системи МВС України. З наведеного вбачається, що предмети позову у даних справах не є тотожними. На користь вказаного висновку слугує і те, що, як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, у обох справах, на які послався суд першої інстанції (№640/14720/21, №640/14727/21) Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження. За такого правового регулювання та обставин справи, встановивши, що предмет спору у справі, що розглядається, не є тотожним предметам спору у справах №640/14720/21 та №640/14727/21, колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання дій представника позивача зловживанням процесуальними правами, накладення штрафу на останнього та повернення позовної заяви на підставі частини 3 статті 45 КАС України. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Згідно з частиною 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись статтями 312, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»