Ухвала КАС ВС № 640/838/20

УХВАЛА 26 квітня 2021 року м. Київ справа № 640/838/20 адміністративне провадження № К/9901/2406/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 640/838/20 за позовом приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому визнати протиправним та скасувати акт Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2918/1510/НП/АВ від 25 жовтня 2019 року та визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2918/1510/НП/АВ/ТД-ФС/645 від 20 грудня 2019 року про накладення штрафу у розмірі 7 886 970,00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН2918/1510/НП/АВ/ТД-ФС/645 від 20 грудня 2019 року. В іншій частині позову відмовлено. 11 січня 2021 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 640/838/20. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам ст. ст. 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до такої не додано документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів дати отримання оскаржуваного рішення. На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником направлено до Суду клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги та заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, в якій просив продовжити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року продовжено Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги. На виконання вимог вищезазначеної ухвали скаржником направлено до Суду клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору. Розглянувши вказане клопотання, Суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке. Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до частини 2 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити або звільнити від сплати судового збору та перелік суб`єктів, до яких таке відстрочення або звільнення застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Відповідно до статтей 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини пов`язані з відсутністю коштів призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D). Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області має право в межах асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення). Скаржник, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень і є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, то кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків. З огляду на наведене, відповідач не позбавлений можливості протягом усього поточного бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору з урахуванням обставин і факторів, які впливають на тривалість процедури проведення відповідних платежів. Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. Проте, скаржником не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги. Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги. Отже, на даний час вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником не виконано. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 28 серпня 2019 року у справі №826/6190/17 та від 17 листопада 2020 року у справі № 240/7822/19. Керуючись статтями 44, 45, 169, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у справі №640/838/20 . Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 640/838/20 за позовом приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала. Надіслати учасникам справи копію ухвали про повернення касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.В. Желєзний Я.О. Берназюк Н.В. Коваленко