Постанова 4857 № 140/13444/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/13444/20 пров. № А/857/4247/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії : головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року (суддя Мачульський В.В., час ухвалення не вказано, місце ухвалення м.Луцьк, дата складання повного тексту не вказана), в адміністративній справі №140/13444/20 за позовом Приватного підприємства «Мовіан» до Головного управління ДПС у Волинській області, про визнання протиправним і скасування наказу, встановив: У вересні 2020 року позивач ПП «Мовіан» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ДПС у Волинській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Волинській області №1705 від 09.09.2020 року «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Мовіан». Відповідач позову не визнав, вважаючи його безпідставним, у суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Волинській області від 09.09.2020 №1705 «Про проведення відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Мовіан». Стягнуто на користь ПП «Мовіан» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 2102 грн.. З цим рішенням суду першої інстанції від 12.11.2020 року не погодився відповідач ГУ ДПС у Волинській області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що контролюючий орган має право не надсилати платнику податків заздалегідь копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки і може вручити його копію перед початком перевірки разом із направленням на перевірку. Вказує апелянт, що посилання контролюючого органу в спірному наказі від 09.09.2020 року на пункт 200.11 ст.200 ПК України стосується строків проведення перевірки, які передбачені абзацом другим цього пункту. Не заслуговують на увагу посилання суду першої інстанції на те, що документальна позапланова виїзна перевірка була призначена з питань заявленого платником до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за періоди до 01 липня 2015 року, оскільки спірний наказ було винесено на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України з метою проведення перевірки у зв`язку із поданням платником декларації з від`ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тисяч гривень. Також апелянт вказує, що суд першої інстанції порушив принцип змагальності адміністративного процесу, оскільки саме суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обгрунтованість. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 12.11.2020 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити, з врахуванням наступного. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем ПП «Мовіан» (код ЄДРПОУ 42800856) 19.08.2020 року було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2020 року, в рядку 21 якої зазначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 6453586 грн. (а.с. 18). Головним управлінням ДПС у Волинській області було прийнято наказ від 09.09.2020 року №1705 «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Мовіан» (код 42800856) (а.с. 5, 14). Із змісту цього наказу видно, що він виданий на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.200.11 ст.200 ПК України, щодо дотримання ПП «Мовіан» податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Дата початку перевірки 10.09.2020, тривалість перевірки: 5 робочих днів. З метою проведення перевірки згідно вказаного Наказу та на підставі направлень від 09.09.2020 №1381, №1382 (а.с. 16-17) головними державними ревізорами-інспекторами відділу перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області здійснено виїзд за юридичною адресою ПП «Мовіан» (м.Луцьк, пр-т.Молоді,8). Представника підприємства було ознайомлено із оскаржуваним наказом, проте останній недопустив працівників контролюючого органу до проведення перевірки, про що було складено відповідний Акт недопуску до проведення перевірки №253/05-03 від 11.09.2020р. (а.с. 6, 15). Не погодившись із вказаним вище наказом №1705 від 09.09.2020 року про проведення перевірки позивач ПП «Мовіан» звернувся в суд із цим адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Волинській області від 09.09.2020 №1705 «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Мовіан», суд першої інстанції виходив з того, що спірний Наказ було винесено за відсутності підстав для проведення перевірки та всупереч приписам підпункту 78.1.8. пункту 78.1 статті 78 ПК України, пункту 200.11 статті 200 ПК України, оскільки відповідачем не надано жодних пояснень з приводу відповідності господарської діяльності позивача критеріям господарських операцій, визначених пунктом 200.11 ст.200 ПК України; а також з порушенням пункту 78.4. статті 78 ПК України, оскільки суб`єктом владних повноважень, не доведено, що до початку проведення контрольного заходу, а саме до 10.09.2020р. копія оскаржуваного Наказу була вручена позивачу. Суд апеляційної інстанції не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст.20 ПК України (тут і надалі в редакції на час розглядуваних правовідносин), контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Види перевірок визначені статтею 75 ПК України. Так, згідно п.75.1 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Підпуктом 75.1.2 п.75.1 ст75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 ПК України. Так, відповідно до п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: - п.п.78.1.8 - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Аналіз вказаної норми статті 78 Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що перевірка за підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України має відмінність, застосування якої залежить від того, чи заявлено платником податку відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Якщо так, для проведення перевірки необхідна наявність підстав, визначених у розділі V цього Кодексу. Якщо бюджетне відшкодування не заявлено - така вимога відсутня. Матеріалами розглядуваної справи підтверджується і судом було вказано вище, що позивачем ПП «Мовіан» (код ЄДРПОУ 42800856) 19.08.2020 року було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2020 року, в рядку 21 якої зазначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 6453586 грн.. Із змісту спірного Наказу від 09.09.2020 року №1705 «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Мовіан» (код 42800856) чітко видно, що такий наказ видано на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, щодо перевірки дотримання ПП «Мовіан» податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Тобто проведення перевірки ПП «Мовіан» було зумовлено необхідністю перевірки дотримання ПП «Мовіан» податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, згідно поданої декларації від 19.08.2020 року. Така перевірка не стосувалась питання щодо перевірки відшкодування з бюджету податку на додану вартість, оскільки підприємством не було заявлено до відшкодування ПДВ з бюджету. З врахуванням наведеного, суд першої інстанції безпідставно керувався нормами ПК України, зокрема розділу V цього Кодексу, які регулюють питання щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість, і як наслідок дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для винесення контролюючим органом спірного наказу №1705 від 09.09.2020 року. При цьому, колегія суддів вказує, що зазначення у спірному наказі від 09.09.2020 року №1705 пункту 200.11 ст.200 ПК України не змінює правової суті та цільового призначення цього Наказу, оскільки цей пункт ПК України стосується в тому числі і питання щодо терміну проведення перевірки передбаченої підпунктом 78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України. Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі питання як правомірність здійснення самого процесу проведення перевірки на підставі спірного Наказу №1705 від 09.09.2020 року, тобто питання щодо виконання контролюючим органом цього Наказу (як-то наявність направлень на перевірку, інформування Підприємства про початок проведення перевірки та вручення копії цього наказу до початку проведення перевірки) не впливають на висновки щодо правомірності та підставності видання цього Наказу. Тому, являються помилковими висновки суду першої інстанції про незаконність спірного наказу з підстав того, що копію такого наказу не було вручено позивачу до початку проведення перевірки. Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржений позивачем Наказ відповідача №1705 від 09.09.2020 року винесено правомірно, а тому відсутні підстави для його скасування. Отже, доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині являються обгрунтованими. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи необ`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду від 12.11.2020 року винесене з порушенням норм матеріального права, а тому таке судове рішення, згідно приписів статті 317 КАС України, слід скасувати і прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Згідно п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задоволити. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року в адміністративній справі №140/13444/20 за позовом Приватного підприємства «Мовіан» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним і скасування наказу скасувати і прийняти нову постанову. Відмовити у задоволенні позову Приватного підприємства «Мовіан» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним і скасування наказу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль