LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд420/8050/20

від 27.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8050/20 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Дата і місце ухвалення: 22.10.2020р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, В С Т А Н О В И Л А : В серпні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2020/500001/2 від 04.08.2020р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2020/50001 від 04.08.2020р. Позов обґрунтовувало тим, що з метою здійснення митного оформлення товару (вироби з вулканізованої гуми; спідниці дитячі (текстильні); іграшки антистресові у вигляді тварин та інших істот, крім людей), ввезеного на митну територію України на виконання умов контракту №323, укладеного 01.04.2019р. з компанією фірмою Yiwu Unigator Trading Co., Ltd, позивачем до Одеської митниці Держмитслужби була подана митна декларація, в якій митну вартість товару визначено за першим методом ціною договору. На підтвердження митної вартості товару були надані відповідні підтверджуючі документи. Однак, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2020/500001/2 від 04.08.2020р., обґрунтоване тим, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таке рішення, а також карку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2020/50001 від 04.08.2020р. ТОВ «Таврія-В» вважає незаконними та зазначає, що товариством надано митному органу достатньо документів, з яких являється за можливе встановити митну вартість товару, задекларовану позивачем. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА500500/2020/500001/2 від 04.08.2020р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2020/50001 від 04.08.2020р. Стягнуто з Одеської митниці на користь ТОВ «Таврія-В» сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 22.10.2020р. з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Таврія-В». В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача, що подані товариством для підтвердження митної вартості товарів документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: у наданих документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Також, апелянт посилається на те, що судом не враховано, що у наданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 16.06.2020р. №292120200000180352 зазначено номер коносаменту, який видано лише 23.06.2020р. Тобто, на момент видачі декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало. Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що відповідно до специфікації від 27.05.2020р. №26 «Умови сплати» - 30% вартості партії товару протягом 10 календарних днів з моменту надання покупцю проформи-інвойсу. Проте, до митного оформлення надано банківський платіжний документ на суму 18 766,43 USD, що не відповідає умовам зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.04.2019р. №323 та специфікації від 27.05.2020р. №26. Апелянт зазначає, що декларанту, у встановленому Митним кодексом України порядку, було запропоновано надати додаткові документи, які ТОВ «Таврія-В» не надало, розбіжності не усунуло. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та наявної у митного органу довідкової інформації, внаслідок чого встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим . Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 квітня 2019 року між ТОВ «Таврія-В», як Покупцем, та фірмою Yiwu Unigator Trading Co., Ltd, як Продавцем, укладено зовнішньоекономічний договір №323, за умовами п.2.1 якого Продавець зобов`язується у строк та у порядку, встановленому даним Договором, передати Товар Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його Продавцеві. Згідно п.2.2. Договору від 01.04.2019р. умови Договору (найменування, асортимент, та кількість Товару, ціна за одиницю Товару, порядок оплати, умови поставки та інші умови) визначаються даним Договором та Специфікаціями. Пунктом 4.1. Договору передбачено, що ціна Товару встановлюється в доларах США ($USD). Ціна товару та загальна вартість партії Товару погоджується сторонами у Специфікації. Загальна вартість партії Товару визначається у відповідності до умов поставки згідно Інкотермс 2010 та включає в себе, у тому числі вартість товару, пакування, маркування та транспортування до місця призначення, узгодженого Сторонами, та інші необхідні витрати продавця (п.4.2. Договору). На виконання умов зазначеного Договору підприємство-нерезидент відправник Yiwu Unigator Trading Co., Ltd поставило ТОВ «Таврія-В» партію товарів. З метою здійснення митного оформлення товару, 04.08.2020р. уповноваженою особою позивача для митного оформлення вантажу подано до митного органу митну декларацію №UА500500/2020/50001, в якій митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору. На виконання вимог статті 53 МК України, з метою підтвердження заявленої митної вартості товару та методу її визначення, до митного органу подано наступні документи: пакувальний лист б/н від 12.06.2020р.; рахунок-проформу №ТА26- 89 від 27.05.2020р.; рахунок-фактуру (інвойс) MRKU4666350 від 12.06.2020р.; коносамент №599422920 від 23.06.2020р.; автотранспортну накладну № 004351 від 01.08.2020р.; навантажувальний документ №3189 від 30.07.2020р.; сертифікат походження товару №20С4401А0682/11547 від 22.06.2020р.; банківський платіжний документ що стосується товару б/н від 05.06.2020р.; страховий поліс РУІЕ202031010708Е05189 від 20.06.2020р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №323 від 01.04.2019р.; специфікацію №26 від 27.05.2020р.; копію митної декларації країни відправлення №292120200000180352 від 16.06.2020р. На підставі ч.3 ст.53 МК України Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність надання протягом 10 календарних днів додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми - виробника товару. 04.08.2020р. електронним повідомленням декларантом ТОВ «Таврія-В» повідомлено митний орган про неможливість надання інших документів та заявлено клопотання здійснити митне оформлення товару на підставі наданих документів. За результатами перевірки митної декларації від 04.08.2020р. №UА500500/2020/50001 Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2020/500001/2 від 04.08.2020р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2020/50001 від 04.08.2020р. В рішенні про коригування митної вартості товару, відповідачем зазначено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А саме: - у наданих документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - відповідно до специфікації від 27.05.2020р. №26 «Умови сплати» - 30% вартості партії товару протягом 10 календарних днів з моменту надання покупцю проформи-інвойсу. Проте, до митного оформлення надано банківський платіжний документ на суму 18 766,43 USD, що не відповідає умовам зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.04.2019р. №323 та специфікації від 27.05.2020р. №26; - у наданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 16.06.2020р. №292120200000180352 зазначено номер коносаменту, який видано лише 23.06.2020р. Тобто, на момент видачі декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало. Одеська митниця Держмитслужби, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, визначила митну вартість товару за резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено (митна декларація №UА100430/2020/8000 від 25.07.2020р., №UА305160/2020/11816 від 13.03.2020р., №UА500030/2020/2050827 від 20.05.2020р.). Не погоджуючись з правомірністю рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2020/500001/2 від 04.08.2020р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2020/50001 від 04.08.2020р. ТОВ «Таврія-В» оскаржило їх в судовому порядку. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «Таврія-В» метод визначення митної вартості товарів документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного. Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України. Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України). Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом зокрема, у постановах від 13 лютого 2020 року по справі №812/1325/17, від 11 лютого 2020 року по справі №520/9544/18, від 12 лютого 2019 року по справі №808/1801/18, від 26 червня 2018 року по справі №814/1996/15, в яких зазначено, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ «Таврія-В» митної вартості товару заявленому у спірному випадку до декларування, Одеська митниця Держмитслужби посилається на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності. Зокрема, у п.33 рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2020/500001/2 від 04.08.2020р. Одеською митницею Держмитслужби зазначено, що у наданих документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання митного органу, оскільки у відповідності до пп. в) п.2м ч.10 ст.58 МК України вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, лише у разі, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Як вже зазначалося колегією суддів, за умовами п.4.2 Договору №323 від 01.04.2019р. загальна вартість партії Товару визначається у відповідності до умов поставки згідно Інкотермс 2010 та включає в себе, у тому числі вартість товару, пакування, маркування та транспортування до місця призначення, узгодженого Сторонами, та інші необхідні витрати продавця. У специфікації №26 від 27.05.2020р., яка є невід`ємною частиною зовнішньоекономічного контракту №323 від 01.04.2019р., вказано, що товар постачається на умовах CIF. Відповідно до умов поставки CIF (Cost, Insurance and Freight), згідно міжнародних правил Інкотермс-2010, термін «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. З наведеного вбачається, що витрати з пакування товару вже ввійшли у фактурну його вартість, а тому позивачем не понесено додаткових витрат на пакування товару. Також, у п.33 рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2020/500001/2 від 04.08.2020р. Одеською митницею Держмитслужби зазначено, що у наданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 16.06.2020р. №292120200000180352 зазначено номер коносаменту, який видано лише 23.06.2020р. Тобто, на момент видачі декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало. Колегія суддів критично ставиться до таких посилань митного органу, оскільки враховує, що у зовнішньоекономічних відносинах звичайною є практика попереднього бронювання місця на судні, при якому видається номер букінгу («booking note»), який завжди співпадає з номером майбутнього коносаменту. Як вбачається з матеріалів справи, у відповідній графі митної декларації країни відправлення №292120200000180352 від 16.06.2020р. зазначено номер букінгу 599422920, який співпадає з номером коносаменту, виданого 23.06.2020р. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про безпідставність посилань апелянта на вказану обставину, як на розбіжність в наданих позивачем документах для підтвердження митної вартості товару. Апелянт, також, стверджує, що відповідно до специфікації від 27.05.2020р. №26 «Умови сплати» - 30% вартості партії товару протягом 10 календарних днів з моменту надання покупцю проформи-інвойсу. Проте, до митного оформлення надано банківський платіжний документ на суму 18 766,43 USD, що не відповідає умовам зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.04.2019р. №323 та специфікації від 27.05.2020р. №26. На вказану обставину посилається Одеська митниця Держмитслужби в п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2020/500001/2 від 04.08.2020р. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно рахунку-проформи №ТА26-89 від 27.05.2020р. вартість партії товару становить 62 554,76 доларів США. Передплата проводилася 05.06.2020р. на підставі рахунку-проформи №ТА26-89 від 27.05.2020р. в сумі 18 766,43 доларів США, що становить 30% від суми рахунку-проформи та відповідає узгодженим сторонами умовах зовнішньоекономічного контракту. Таким чином, умови та обставини оплати оцінюваного товару у взаємозв`язку з тими доказами, що подавалися позивачем до митного контролю, не давали Одеській митниці Держмитслужби обґрунтованих підстав вважати, що ТОВ «Таврія-В» заявлено неповні чи недостовірні відомості про фактурну вартість оцінюваного товару. Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надав всі наявні у нього документи, тому не надання додаткових документів не породжує підстав для коригування заявленої вартості товару. Відсутність визначених Митницею додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598, чітко встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань. Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому орган доходів і зборів зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів. У зв`язку з цим, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UА500500/2020/500001/2 від 04.08.2020р. не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару №UА500500/2020/500001/2 від 04.08.2020р. Одеська митниця Держмитслужби обмежилася лише посиланням на МД №UА100430/2020/8000 від 25.07.2020р., №UА305160/2020/11816 від 13.03.2020р., №UА500030/2020/2050827 від 20.05.2020р. в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, заява №29979/04, (пункт 71) Європейським судом з прав людини викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень та розкрито елементи змісту «доброго врядування». Зокрема, зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. При коригуванні органом доходів і зборів митної вартості товарів декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до ЄАІС ДФС ТОВ «Таврія-В» не має, доступ є тільки у митного органу. Позбавлення позивача права доступу до митних декларацій, які використовувала Митниця при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів, є порушенням принципу змагальних процесів, на що неодноразово звертає увагу в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Зокрема, Суд звернув увагу на важливість змагальних процесів у справах, у яких матеріали, подані незалежним представником національних юридичних послуг у справі, не були завчасно представлені на розгляд сторін, позбавляючи їх можливості відповіді на них (Вермелен проти Бельгії, § 33; Лобу Машаду проти Португалії, § 31; Ван Орсховен прот Бельгії, § 41; Ґоч проти Туреччини, §§ 55-56; Кресс проти Франції, § 76; Іммебль Груп Коссер проти Франції, § 26). У справі «Кресс проти Франції» ЄСПЛ наголошує, що повинні бути досліджені обставини, за яких відбулися провадження, а саме, чи було провадження змагальним і чи відповідало принципу рівності сторін для того, щоб з`ясувати чи виникла проблема через поведінку сторони чи ставлення держави, або законодавство, що застосовується у даному випадку. У справі «МакГінлі та Еган проти Сполученого Королівства» (§§ 86 і 90) ЄСПЛ зазначив, що у заявника має бути доступ до відповідних документів, що знаходяться у розпорядженні адміністративних органів, за необхідності досягнутий шляхом процедури розкриття документів. Якщо держава без достатніх підстав не надає заявнику доступу до документів, що знаходяться у розпорядженні державних органів влади, що б дозволило їм захищатися у суді, або заперечує їх існування, то такі дії розглядаються як відмова у справедливому слуханні, що порушує статтю 6 Конвенції. Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій ТОВ «Таврія-В», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Не наведення у рішенні про коригування митної вартості товару №UА500500/2020/500001/2 від 04.08.2020р. інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань суперечить принципу правової визначеності та позбавляє декларанта права спростувати наведену митним органом інформацію. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу та картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу. Натомість, митним органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст. 57 МК України порядку визначення митної вартості товару. Отже, позовні вимоги ТОВ «Таврія-В» є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці Держмитслужби та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Враховуючи, що дана справа належить до категорії справ незначної складності та розглядалася судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження, тому рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 27 квітня 2021 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»