Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/3355/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3355/19 Суддя першої інстанції: Аракелян М.М. Час та місце ухвалення судового рішення «10:25», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 17.09.2019р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - В С Т А Н О В И В: 04.06.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Таврія-В» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000027/2 від 13.03.2019р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00229 від 13.03.2019р. В обґрунтування позову зазначено, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митним органом не вказано, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2019р. позов задоволено з підстав того, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо, а надані для митного оформлення документи підтверджують задекларовану митну вартість товарів. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що 03.08.2016р. між ТОВ «Таврія-В» (покупець) та SHANGHAI DAFEIMEL INTERNETIONAL LOGISTICS CO., LTD, Китай (продавець) укладено контракт на поставку товару №200, згідно умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця товари, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товари за вимогами та умовами контракту, по цінам, вказаним в специфікаціях до цього контракту. Згідно з п.2.2 вищезазначеного контракту, ціна на товар розуміється згідно умов СІF-ОДЕСА, (відповідно до «Інкотермс-2010») і включає вартість завантаження товару у Продавця, вартість всіх митних формальностей в країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість тари, вартість пакування та маркування товару, вартість перевезення, страхування, не включаючи податки і мита на території України. Відповідно до п.2.3. вищезазначеного контракту, найменування, ціна і кількість товару, що поставляється, узгоджується сторонами в специфікаціях, які підписуються на кожну окрему партію товару, і є невід`ємною частиною цього контракту. Відповідно до п.4.1. вищезазначеного контракту, товар за цим контрактом має бути поставлений на умовах СІF - Одеса (відповідно до Інкотермс-2010) протягом 90 календарних днів після дати, зазначеної в коносаменті, у разі якщо поставлений товар відповідає специфікації за кількістю і якістю. /т.1 а.с.66-75/ Відповідно до специфікації №55 від 25.01.2019р. загальна вартість товару складає 31587,96 долара США. /т.1 а.с.76/ 13.03.2019р. ТОВ «Таврія-В» подано до Одеської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA500060/2019/007006 для здійснення митного оформлення товару. Товар ввезено на умовах поставки СIF Одеса на виконання умов контракту від 03.08.2016р. №200. Митна вартість товару заявлена позивачем самостійно за ціною контракту (перший метод) в сумі 31587,96 доларів США. /т.1 а.с.51-57/ Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: пакувальний лист від 25.01.2019р., рахунок-фактуру (інвойс) №MSKU9565770 від 25.01.2019р., коносамент №580395062 від 02.02.2019р., автотранспортну накладну №014915 від 12.03.2019р., навантажувальний документ №3058 від 07.03.2019р., декларацію про походження товару (сертифікат походження товарів) №MSKU9565770 від 25.01.2019р., страховий поліс №PYIE201931010708E01379 від 24.01.2019р., контракт №200 від 03.08.2016р., доповнення №1 від 19.06.2017р. до контракту №200 від 03.08.2016р., специфікацію №55 від 25.01.2019p., копію митної декларації країни відправлення № 292120190219555518 від 13.03.2019р. /т.1 а.с.58-62, 64-65, 74-77, 80-81, 152/ 13.03.2019р. електронним повідомленням митного органу, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, запропоновано ТОВ «Таврія-В» надати протягом 10 календарних днів (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару. Листом ТОВ «Таврія-В» від 13.03.2019р. №13/03 повідомлено Одеську митницю ДФС про неможливість надання додаткових документів в термін 10 календарних днів. /т.1 а.с.154/ За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем того ж дня прийнято рішення №UA500060/2019/000027/2 про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена за резервним методом. /т.1 а.с.46-48/ Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00229 за результатами перевірки митної декларації та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000027/2 від 13.03.2019р. /а.с.49-50/ Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду. Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав. Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі - МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст. 57 МК України. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою

9. Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частина друга вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000027/2 від 13.03.2019р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00229 від 13.03.2019р. В даному випадку, з вищевказаних рішень вбачається, що до митного оформлення та на підтвердження митної вартості товарів товариством надано митному органу наступні документи: пакувальний лист від 25.01.2019р.; рахунок-фактуру (інвойс) № MSKU9565770 від 25.01.2019р.; коносамент №580395062 від 02.02.2019р.; автотранспортну накладну №014915 від 12.03.2019р.; навантажувальний документ №3058 від 07.03.2019р.; декларацію про походження товару (сертифікат походження товару) №MSKU9565770 від 25.01.2019р/; страховий поліс №РУIE201931010708Е01379 від 24.01.2019р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) №200 від 03.08.2016р.; доповнення №2 до зовнішньоекономічного договору (контракту) №200 від 03.08.2016р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікацію №55 від 25.01.2019р., копію митної декларації країни відправлення №292120190219555518 від 25.01.2019р. При цьому, за наслідком проведення митних процедур, митним органом встановлено відсутність усіх належних документів для здійснення митного оформлення товару товариства, а саме: 1) відсутність інформації щодо включення/не виключення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 2) зовнішньоекономічним контрактом визначена 30% передоплата за товар, тоді як декларантом не надано доказів проведення відповідної оплати; 3) не надано сертифікат якості товару; 4) не надано доказів страхування товару. В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок про відсутність у товариства обов`язку надавати у межах спірних правовідносин документи щодо пакування та страхування ввезеного товару, а також сертифікатів його якості, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, з оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товару вбачається, що товариством документально не підтверджено факт включення витрат на страхування та пакування товару до його вартості. /а.с.48/ При цьому, за офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010, термін CIF (Вартість, страхування та фрахт) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміну CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування. Зазначене, в свою чергу, свідчить про те, що додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту, згідно з вимогами ч.10 ст.58 МК України, товариством не понесено, внаслідок чого є безпідставними вимоги митного органу про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей. Крім того, ціна на товар розуміється згідно умов CIF - Одеса (відповідно до Інкотермс 2010) і включає вартість навантаження товару у продавця, вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість тари, вартість пакування та маркування товару, вартість перевезення, страхування, не включаючи податки і мита на території України (п.2.1., 2.2. Контракту). В даному випадку, як вбачається з умов зовнішньоекономічного контракту, до митної вартості поставленого товару вже включені такі складові, як вартість тари, вартість пакування, які зазначені в специфікації до контракту №200 від 03.08.2016р. Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність/відсутність сертифікатів якості товару жодним чином не може впливати на визначену товариством митну вартість ввезеного товару. В свою чергу, щодо висновку суду першої інстанції про те, що ненадання митному органу платіжних документів не могло стати підставою для прийняття оскаржуваних рішень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, обов`язок подання відповідних платіжних документів при здійсненні митного оформлення прямо передбачений приписами ч.2 ст.53 МК України. При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що при здійсненні митного оформлення товару товариства, уповноваженою особою останнього не надано банківських платіжних документів, що стосуються оплати ввезеного товару. Між тим, колегія суддів зазначає, що у випадку неповного переліку документів для митного оформлення або наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи. Тобто, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. В даному випадку, колегія суддів вважає, що відсутність відповідних документів безумовно надала право митному органу витребувати останні у товариства, так як необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларантом правильно визначено митну вартість товару. Внаслідок чого, товариству надано строк в 10 календарних днів для надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Проте, листом ТОВ «Таврія-В» від 13.03.2019р. №13/03 повідомлено Одеську митницю ДФС про неможливість надання додаткових документів в термін 10 календарних днів для підтвердження заявленої митної вартості товарів. /т.1 а.с.154/ Тому, враховуючи, що товариством не надано додаткових документів на вимогу контролюючого органу, колегія суддів погоджується з висновками контролюючого органу, що товариством не усунуто сумнівів митного органу у правильності визначення митної вартості. З іншого боку, з метою забезпечення повноти оподаткування митним органом проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим. Тому, враховуючи, що заявлений декларантом рівень митної вартості менший рівня на товари, митне оформлення яких здійснено та інформація про які наявна у митниці, а також враховуючи, що декларантом не надано достатнього пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості (в тому числі, не надано додаткових документів на запит митного органу), відповідачем прийнято обґрунтоване рішення про коригування заявленої митної вартості товару, яким скориговано митну вартість товару на підставі наявних відомостей та відповідну картку відмови у здійсненні митного оформлення товару. Між тим, задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції досліджено наданий до суду платіжний документ, яким підтверджується факт здійснення передоплати за поставлений товар. /т.1 а.с.78-79/ Проте, колегія суддів зазначає, що у межах спірних правовідносин адміністративним судом не перевіряється доцільність оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень, а виключно здійснюється перевірка правомірності таких рішень, станом на момент їх прийняття, за наслідками чого суд може визнати протиправними такі рішення, дії чи бездіяльність та за необхідності зобов`язати вчинити відповідні дії. В даному випадку, зазначаючи про наявність відповідних платіжних документів станом на момент митного оформлення товари, уповноваженою особою товариства мали надатись такі документи під час подання митної декларації, або як додаткові документи, що витребувані митним органом. В свою чергу, факт подачі відповідних банківських документів лише до суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не може свідчити про протиправний характер прийнятих митним органом рішень, так як останньому було відмовлено у наданні таких документів. При цьому, судом першої інстанції не враховано вказаних обставин, та як наслідок зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог. На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року скасувати. Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позову позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія-В» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000027/2 від 13.03.2019р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00229 від 13.03.2019р. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.