Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/8524/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/8524/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпровської митниці Держмитслужби на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 (суддя Дєєв М.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби в якому просило визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UА110130/2020/000043/1 від 18.03.2020 року, №UА110130/2020/000048/1 від 24.03.2020 року та №UА110130/2020/000050/1 від 25.03.2020 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 30982361) витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби. В іншій частині заяви відмовлено. Не погодившись з додатковим рішенням суду, Дніпровською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що наведений позивачем розрахунок не є обґрунтованим, позивачем не доведено співмірності заявлених витрат за складністю справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 12.11.2020 року від позивача надійшла заява, відповідно до якої останній просить: винести додаткове рішення, яким стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. 10.07.2020 між ТОВ «Омега» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «АЛМ» укладено договір про надання правничої допомоги № 12, згідно із пунктом 1.1. якого адвокатське об`єднання прийняло зобов`язання здійснити оскарження у судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Держмитслужби №UА110130/2020/000043/1 від 18.03.2020 року, №UА110130/2020/000048/1 від 24.03.2020 року та №UА110130/2020/000050/1 від 25.03.2020 року. Згідно додаткової угоди № 1 від 10.07.2020 року гонорар є фіксованим та включає в себе повне юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці Держмитслужби №UА110130/2020/000043/1 від 18.03.2020 року, №UА110130/2020/000048/1 від 24.03.2020 року та №UА110130/2020/000050/1 від 25.03.2020 року в суді першої інстанції та складає 10000,00 грн., оплата здійснюється до 26.08.2020 року. Наданим договором про надання правничої допомоги гонорар встановлено у фіксованому розмірі, згідно умов додаткової угоди оплата здійснюється до 26.08.2020 року. Відповідно до платіжного доручення №302636998 від 02.09.2020 року позивачем сплачено витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Судом першої інстанції зазначено, що адвокатом Присяжнюк Л.П., яким здійснено представництво інтересів позивача у цій справі: підписано поданий від імені ТОВ «Омега» позов, засвідчені подані до позову докази, складено відповідь на відзив, подані клопотання по справі. З врахуванням того, що справа розглянута в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, справа визнана нескладною. За таких обставин, за відсутності доказів обґрунтованості заявленої суми витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про враховуючи складність справи співмірним є відшкодування витрат в розмірі 5000 грн. Надаючи оцінку встановленим обставинам, колегія суддів зазначає. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Так, ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Так, стосовно доводів відповідача, що витрати на професійну правничу допомогу є недоведеними, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні належні докази щодо надання адвокатом ОСОБА_1 правових послуг позивачу. При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтовує чому саме витрати на професійну правничу допомогу є недоведеними та які відсутні документи на підтвердження надання такої допомоги. Доводи скаржника про те, що витрати на професійну правничу допомогу неспівмірними з урахуванням складності справи, є хибними, оскільки складність справи не є єдиним критерієм для визначення співмірності витрат на професійну правничу допомогу, а крім того, судом першої інстанції враховано незначну складність справи та частково задоволено клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00грн. Враховуючи викладене підстави для скасування додаткового судового рішення відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров