Постанова 4850 № 200/10483/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2021 року справа №200/10483/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В., за участю секретаря судового засідання Сізонова Є.С., представника відповідача Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі № 200/10483/19-а (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0124294605 від 19.06.2019, - УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0124294605 від 19.06.2019 року про сплату штрафних санкцій у сумі 3804,68 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб (код 18010600); зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої картки платника пеню в розмірі 9977,55 грн., нараховану за затримку сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за січень-травень 2016 року (а.с. 3-7). В обґрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі акту перевірки посадовими особами відповідача складено податкове повідомлення -рішення про сплату штрафних санкцій у сумі 3804,68 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб. Окрім цього, за несвоєчасну сплату сум узгоджених податкових зобов`язань відповідачем нараховано пеню в сумі 9977,55 грн. Вважає винесене податкове повідомлення-рішення та нарахування пені незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права, враховуючи своє місцезнаходження та відповідно територію, де проводилася АТО. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області форми «Ш» №0124294605 від 19.06.2019 про сплату штрафних санкцій у сумі 3804,68 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб (код 18010600). Зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області виключити з інтегрованої картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовблок» пеню в розмірі 9977,55 грн., нараховану за затримку сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за січень-травень 2016 року (а.с. 136-139). Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на не повне з`ясовання судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ІКП ТОВ «Азовблок» (код 18010600), на початок 2016 року за позивачем обліковувалась недоїмка, яка поступово зростала з причин порушення граничних термінів сплати самостійно визначених податкових зобов`язань з податку за землю з юридичних осіб. Сплата узгоджених грошових зобов`язань по податковій декларації за 2016 рік розпочалась у 2019 році (а.с. 143-145). В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне. Фактичні обставини справи. Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовблок» код ЄДРПОУ 33012290, місцезнаходження юридичної особи: вул. Бахчиванджи, буд.53-А, м.Маріуполь, Донецька область, 87534. Основним видом діяльності позивача є виготовлення виробів із бетону для будівництва, код КВЕД 23.61 (а.с. 12-13). 07.06.2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку, на підставі якої складено акт №677/05-99-46-05/05-583/33012290 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за січень-травень 2016 року (а.с. 8-9). Під час перевірки податковим органом встановлені порушення п.57.1 ст.57, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами і доповненнями, а саме: несвоєчасна сплата частки самостійно визначених грошових зобов`язань з орендної плати за січень-травень 2016 року на суму 19023,4 грн. За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0124294605 від 19.06.2019 року про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 3804,68 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб, код 18010600 (а.с. 11). Оцінка суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. На підставі пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу. Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Згідно пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Законом України № 1669-VIІ від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. Абзацом 1 статті 2 Закону № 1669-VIІ визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Статтею 6 Закону № 1669-VII було встановлено, що під час проведення АТО суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669). Аналіх вказаних норм Закону № 1669-VII та ПК України свідчить, що зазначеним Законом встановлено пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, а саме щодо податку який сплачується суб`єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО. Зазначені норми Закону № 1669-VII не суперечать вимогам Податкового кодексу України. Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII. Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції (абз. 3 п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII). Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, його дія лише була зупинена на відповідний час. 02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України. Пунктами 1 та 3 вказаного розпорядження затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. №1053». Суд зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час. Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р та № 1053-р від 30.10.2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Маріуполь. Оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Маріуполь, у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені ст. 6 Закону №1669-VII, поширювались на позивача як платника орендної плати за землю, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції до 08.06.2016 року. Таким чином, за відсутності у позивача обов`язку до 08.06.2016 року щодо сплати податкового зобов`язання, відсутні підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату такого зобов`язання. При цьому факт узгодження такого зобов`язання із подальшою сплатою, не змінює висновку суду щодо безпідставності нарахування штрафних (фінансових) санкцій. Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач у період січень-травень 2016 року був звільнений від сплати орендної плати за користування земельними ділянками, у зв`язку з чим позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0124294605 від 19.06.2019 року підлягають задоволенню. Відповідно до пп. 19-1.1.10 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, однією з функцій контролюючих органів є забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів. Відповідно до наведених вимог ПК України, з метою реалізації пп.19-1.1.10 п.19-1.1 ст. 19-1 вказаного Кодексу та удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі Порядок - №422). (До 10.06.2016 року вказане питання регулювалося Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №765). Згідно з п. 3 розд. І вказаного Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідно до п. 2 розд. І вказаного Порядку: інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції; інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП. Відповідно до п. 1 розд. ІІ вказаного Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП. Відповідно п. 5 розділу І Порядку № 422, у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. Правила відображення в ІКП нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС, визначені п. 7 розд. ІІІ вказаного Порядку, який регулює питання обліку надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску. Вказані правила за нормативним змістом відповідають положенням ПК України у відповідній частині. Даними інтегрованої картки встановлено нарахування платнику податків пені станом на 03.07.2019 в розмірі 9977,55 грн. (а.с. 62-63). Проте, як встановлено судом, протягом спірного періоду позивач був звільнений від сплати орендної плати за користування земельними ділянками, тому це автоматично звільняло його від відповідальності (в даному випадку - від фінансової відповідальності у вигляді пені) за невиконання вказаних зобов`язань. Таким чином, відповідачем неправомірно нараховано в інтегрованій картці платника податків пеню, від сплати якої позивач був звільнений. Отже належним способом захисту, що відновить порушені права позивача, є коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки шляхом виключення пені за затримку сплати грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб станом на 03.07.2019 в розмірі 9977,55 грн. Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі № 200/10483/19-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі № 200/10483/19-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 26 квітня 2021 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді Е.Г. Казначеєв Л.В. Ястребова