LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805273/1155/20

від 19.04.2021 ·

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №273/1155/20 Головуючий у 1-й інст. Новицький Є. А. Категорія 77 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді: Коломієць О.С. суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М. з участю секретаря судового засідання: Дяченко Ю.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №273/1155/20 за позовом ОСОБА_1 до селищного голови смт Довбиш Баранівського району Житомирської області Домашина Юрія Григоровича про визнання розпорядження протиправним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Сачок Юрій Григорович на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2020 року, яке ухвалено суддею Новицьким Є.А. у смт Баранівка в с т а н о в и в: У червні 2020 року позивач звернувся до суду з даним позовом, на обґрунтування якого зазначив, що з 10 травня 1955 року працював на посаді директора Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Баранівського району Житомирської області, засновником (власником) якої, відповідно до рішення №15 другої сесії восьмого скликання Довбиської селищної ради від 06.01.2017 року, є Довбиська селищна рада. 07 травня 2020 року Довбиський селищний голова Домашин Юрій Григорович видав розпорядження №34-к, яким з 08.05.2020 звільнив позивача з посади директора Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Довбиської селищної ради за пунктом 4-1 статті 41 Кодексу Законів про Працю України через наявність у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований у інший спосіб, передбачений Законом України «Про запобігання корупції». Суть зазначеного розпорядження полягає у тому, що у позивача існує реальний конфлікт інтересів, оскільки він працював директором Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, а його дружина вчителем у цій же школі, що заборонено Законом України «Про запобігання корупції». При цьому вважає дане розпорядження протиправним, ухваленим з перевищенням службових обов`язків селищного голови та таким, що порушує його конституційне право на працю. Зазначає, що посада директора Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів не відноситься до категорії посад, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». Також постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 12 вересня 2019 року провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, тобто він не був підданий адміністративному стягненню за порушення Закону України «Про запобігання корупції». З урахуванням вищевикладеного, просить визнати протиправним розпорядження селищного голови селища Довбиш Домашина Ю.Г. № 34-к від 07.05.2020 року про звільнення ОСОБА_1 08.05.2020 з посади директора Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Довбиської селищної ради за п.4-1 статті 41 КЗпП України, поновити його на посаді директора Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та стягнути з Довбиської селищної ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним розпорядження селищного голови селища Довбиш Домашина Юрія Григоровича №34-к від 07.05.2020 про звільнення ОСОБА_1 08.05.2020 року з посади директора Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Довбиської селищної ради за п. 4-1 статті 41 Кодексу Законів про Працю України (наявність у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований у інший спосіб, передбачений Законом України «Про запобігання корупції».) Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Довбиської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів Довбиської селищної ради. Стягнуто з Довбиської селищної ради Баранівського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.05.2020 по 29.10.2020 в розмірі 69 957,72 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства, позивач не має право працювати на посаді директора через існування реального конфлікту інтересів, оскільки він працював директором Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, а його дружина вчителем у цій же школі, що заборонено Законом України «Про запобігання корупції». Звертає також увагу на те, що провадження у адміністративній справі №273/1467/19 про притягнення позивача до адміністративної відповідності за вчинення корупційного правопорушення закрито з нереабілітуючих підстав і під час розгляду даної справи встановлені обставини наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, про що свідчить зміст постанови Баранівського районного суду Житомирської області від 12.09.2019. Також зауважує, що Довбиська ЗОШ І-ІІІ ступенів знаходиться на території селища міського типу Довбиш та має тип місцевості - «міська», що спростовує висновок суду першої інстанції про те, що законодавством щодо запобігання корупції дозволена робота у безпосередньому підпорядкуванні близьких осіб, які працюють у сільській місцевості. У поданому відзиві на апеляційну скаргу, який підтримали під час розгляду справи позивач та його представник, останні просили на підставі ст. 185, 357 ЦПК України повернути апеляційну скаргу ОСОБА_2 через те, що вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити. Під час апеляційного розгляду справи протокольною ухвалою від 01.02.2021 до участі у її розгляді була залучена Довбиська селищна рада Баранівського району Житомирської області, представник якої у судовому засіданні просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного. Судом під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу №7-к від 05 травня 1995 року переведений з посади вчителя математики Довбиської загальноосвітньої школи І-III ступенів на посаду директора цієї школи з 10 травня 1995 року, що підтверджується копією наказу відділу освіти Баранівського райвиконкому. Наказом директора Довбиської загальноосвітньої школи І-III ступенів від 19.09.2018 № 89 «Про створення атестаційної комісії та затвердження її складу» для атестації у 2018-2019 навчальному році педагогічних працівників Довбиської загальноосвітньої школи І-III ступенів було створено атестаційну комісію І рівня, до складу якої на посаду голови затверджено директора Довбиської загальноосвітньої школи І-III ступенів ОСОБА_1 28 березня 2019 року відбулося засідання атестаційної комісії, на якому з-поміж інших розглядалось питання щодо відповідності займаній посаді вчителя математики ОСОБА_3 та порушення клопотання перед атестаційною комісією II рівня відділу освіти, культури у справах сім`ї, молоді та спорту Довбиської селищної ради про відповідність ОСОБА_3 раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічному званню «вчитель-методист». Відповідно до протоколу засідання атестаційної комісії від 28.03.2019 № 1, голова цієї комісії ОСОБА_1 був присутнім на вказаному засіданні. За результатами голосування членами атестаційної комісії по питанню щодо відповідності займаній посаді вчителя математики ОСОБА_3 та порушення клопотання перед атестаційною комісією II рівня відділу освіти, культури у справах сім`ї, молоді та спорту Довбиської селищної ради про відповідність ОСОБА_3 раніше присвоєним кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічному званню «вчитель-методист» рішення прийнято одноголосно. Відповідно до відомостей із особистого листка з обліку кадрів позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_3 є його дружиною. 07 травня 2020 року Довбиський селищний голова ОСОБА_2 видав розпорядження №34-к, яким з 08.05.2020 року звільнив ОСОБА_1 з посади директора Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Довбиської селищної ради за п.4-1 статті 41 Кодексу Законів про Працю України (наявність у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований у інший спосіб, передбачений Законом України «Про запобігання корупції»). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними та обґрунтованими, звільнення позивача з роботи на підставі п.4-1 статті 41 КЗпП Україниє незаконним, а тому останній підлягає поновленню на роботі на посаді директора Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Довбиської селищної радита з Довбиської селищної ради Баранівського району Житомирської області на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 69 957,72 грн. Суд апеляційної інстанції не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони здійснені з порушенням норм процесуального права, враховуючи наступне. Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до селищного голови смт Довбиш Баранівського району Житомирської області Домашина Юрія Григоровича про визнання розпорядження протиправним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та стягнення з Довбиської селищної ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу, були задоволені судом першої інстанції. Положеннями ч. 1 ст.4, ст.12,13 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Залучення до участі у справі співвідповідачів, заміна неналежного відповідача можливі лише при розгляді справи у суді першої інстанції за клопотанням самого позивача (ст. 51 ЦПК України). Оскільки розгляд справи покладається на суд першої інстанції, а в апеляційному порядку здійснюється перевірка судового рішення, яким закінчено провадження в справі, тому під час апеляційного перегляду справи позивач не вправі змінювати позовні вимоги шляхом їх збільшення, а апеляційний суд не може залучати до участі в справі іншого чи додаткового відповідача. При цьому, зміни у складі учасників процесу можуть мати місце на відповідній стадії процесу лише у прямо передбачених цивільним процесуальним законом випадках. Таким чином, по захист своїх порушених прав особа може звернутися до суду не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права. У справі встановлено, що відповідно до Статуту Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Довбиської селищної ради(а.с.92-120), який затверджено рішенням сесії Довбиської селищної ради № 665 від 28 квітня 2020 року, Довбиська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенівзнаходиться у комунальній власності Довбиської громади, засновником якого є Довбиська селищна рада (п.1.1, 1.4, 1.5 Статуту). Керівництво закладом освіти здійснює директор, повноваження якого визначаються законами, положеннями та статутом (п.5.5 Статуту). Директор закладу освіти призначається та звільняється з посади селищним головою відповідно до п.10 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (п.4.3 Статуту). Заклад освіти має статус бюджетного закладу, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти (п. 1.3 Статуту) Заклад освіти є юридичною особою, діє на підставі затвердженого Засновником Статуту, має печатку, штамп, ідентифікаційний номер, користується закріпленим за ним майном. Згідно з частиною четвертою статті 91 ЦПК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до частини другої статті 104 цього Кодексу юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» за органами місцевого самоврядування закріплені функції у сфері освіти, а також створення ними органів управління освітою. Частиною другою статті 78, частиною першою статті 79 Закону України «Про освіту» передбачено, що фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством, джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути, зокрема державний бюджет, місцеві бюджети. Згідно ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Відповідно до ч. 2 ст.169 ЦК України територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Статтею 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Довбиською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, яка є юридичною особою. Відповідно, на Довбиську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів,як на роботодавця покладено передбачений статтею 21 КЗпП України обов`язок виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Таким чином, спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу виник між ОСОБА_1 , як звільненим працівником, та Довбиською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, як роботодавцем. Крім того, задовольняючи вимоги про визнання розпорядження селищного голови селища Довбиш Домашина Ю.Г. № 34-к від 07.05.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади та поновлюючи його на посаді директора, які були пред`явлені лише до селищного голови, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що з урахуванням положень п.10 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень селищного голови належить в тому числі призначення на посади та звільнення з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад. Разом з тим, відповідно до ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування» селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного селища. Селищний голова очолює виконавчий комітет відповідної селищної, ради, головує на її засіданнях тощо, тобто є головною посадовою особою територіальної громади, яка повинна бути відповідачем у справі як засновник (власник) даного закладу освіти. Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, розглянув позов не визначивши належних відповідачів та вирішив питання про права та обов`язки Довбиської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенівта Довбиська селищної ради, які є юридичними особами, і не були учасниками справи. Зважаючи на те, що апеляційний суд не має процесуальних повноважень щодо заміни неналежного відповідача належним, або залучення до участі в справі іншої особи як співвідповідача, колегія суддів апеляційного суду позбавлена можливості вирішувати питання про їх права та обов`язки шляхом ухвалення нового рішення. З огляду на таке, районний суд дійшов до висновку з порушенням норм процесуального права, рішення підлягає скасуванню, з постановленням судом апеляційної інстанції рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з вищевказаних підстав. Доводи апеляційної скарги, які стосуються обґрунтованості позову, доведеності обставин, що підлягають доказуванню, в тому числі і посилання в апеляційній скарзі на не врахування судом наданих доказів, інших обставин по суті спору не підлягають перевірці за наявності процесуальних порушень, та не впливають на висновок про необхідність відмови у задоволенні позову. Відповідно до ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3783,60 грн. Керуючись ст.367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Сачок Юрій Григорович задовольнити. Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до селищного голови смт Довбиш Баранівського району Житомирської області Домашина Юрія Григоровича про визнання розпорядження протиправним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3783,60 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 квітня 2021 року. Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»