LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4822725/896/21

від 22.04.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити частково. Ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 17 березня 2021 року в частині задоволення заяви про забезпечення поз…

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 квітня 2021 року м. Чернівці справа № 725/896/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одинака О. О. суддів Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю. секретар Конецька Д.Г. позивач ОСОБА_1 відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 17 березня 2021 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Федіна А.В. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову В березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом. Позивачка просила: - визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/25 частину квартири АДРЕСА_1 та 1/2 квартири АДРЕСА_2 ; - скасувати арешт вказаних часток в зазначеному нерухомому майні. Також позивачка подала заяву про забезпечення позову. Просила вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 та заборонити іншим особами вчиняти будь-які дії щодо квартири №2 та квартири №4 , які розташовані за вказаної адресою. Посилалася на те, що на сайті Державного підприємства «Сетам» виставлено на продаж на електронних торгах квартиру АДРЕСА_1 , яка належить боржнику у виконавчому провадженні ОСОБА_2 , яке відкрито приватним виконавцем Кошкером І.А. щодо стягнення боргу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТзОВ «Кей-Колект»). Вважала, що майно, яке є спільною сумісною власністю позивача та відповідача може бути відчужено на користь третіх осіб на електронних торгах в ході виконавчих дій та у разі невчинення заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, ухваленого за наслідком розгляду пред`явленого нею позову. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 17 березня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено продаж арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 в рамках виконавчого провадження №61859337. В решті вимог заяви відмовлено. Суд виходив з того, що враховуючи предмет та підстави позову заходи забезпечення, про вжиття яких просить позивач, є співмірними заявленим позовним вимогам і невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Вимоги заявника про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії зі спірним майном не ґрунтуються на законі та порушують дотримання принципу збалансованості інтересів сторін. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ТзОВ «Кей-Колект» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 в рамках виконавчого провадження №61859337. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права. Зазначав, що судом першої інстанції не враховано, що законодавцем встановлена пряма заборона забезпечення позову шляхом зупинення проведення торгів, які провадяться від імені держави (державного органу). Зупинення продажу арештованого майна порушує права ТзОВ «Кей-Колект», як стягувача у виконавчому провадженні, а обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства. Матеріали справи не містять відомостей про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ТзОВ «Кей-Колект». Право власності на арештоване майно відповідачем не оспорюється. Виконавчий лист не визнаний таким, що не підлягає виконанню. Суд першої інстанції не вирішив питання про зустрічне забезпечення відповідно до вимог статті 154 ЦПК України. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Згідно договору купівлі-продажу від 17 квітня 2006 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16 травня 2005 року №10641502 вбачається, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с.9). Згідно договору купівлі-продажу від 23 березня 2007 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с.10). 14 грудня 2020 року квартира АДРЕСА_1 виставлена Державним підприємством «Сетам» на електронні торги (а.с.15,28-29). Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити задовольнити частково з наступних підстав. Так,статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Відповідно до частини 3 статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 8 травня 2019 року у справі № 487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18. Постановляючи ухвалу в частині задоволення заяви про забезпечення позову суд першої інстанції не врахував наступне. Згідно частини 11 статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру. Суд першої інстанції в порушення зазначеної норми процесуального закону забезпечив позов шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 та щодо якої проводиться процедура проведення електронних торгів Державним підприємством «Сетам». Оскільки заходи забезпечення позову, які просить вжити позивачка, фактично мають наслідком зупинення проведення електронних торгів, які проводяться від імені держави, то вжиття таких заходів забезпечення позову є недопустимим в силу імперативних приписів частини 11 статті 150 ЦПК України. Аргумент апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки суд не вирішив питання про зустрічне забезпечення є необґрунтованим з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої, пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Таким чином, заявник не позбавлений права подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову. Відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави. Натомість ненадання зустрічного забезпечення на вимогу суду є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову. Також суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України. Як встановлено судом апеляційної інстанції, у матеріалах справи відсутні докази існування обставин, які зумовлюють обов`язок суду вирішити питання про зустрічне забезпечення, з огляду на що доводи у наведеній частині є необґрунтованими. Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав в постанові від 2 листопада 2020 року у справі №755/15414/15-ц. Суд також враховує, що в апеляційній скарзі відсутні доводи щодо незаконності ухвали в частині відмови у задоволенні заяви. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи наведене вище, ухвалу суду першої інстанції, в частині яка оскаржується, постановлено з порушенням норм процесуального права, а тому її слід скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна на електронних торгах. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити частково. Ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 17 березня 2021 року в частині задоволення заяви про забезпечення позову скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна на електронних торгах відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 23 квітня 2021 року. Головуючий О.О. Одинак Судді: М.І. Кулянда Н.Ю. Половінкіна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»