Постанова 4851 № 520/14852/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 р.Справа № 520/14852/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.12.20 року по справі № 520/14852/2020 за позовом Фермерського господарства "СІВЕЛІР" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішеннь, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Фермерське господарство "Сівелір", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.08.2020 №1849626/30142062; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.08.2020 №1849625/30142062; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "СІВЕЛІР" №3/8 від 07.08.2020р. датою її подання. - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "СІВЕЛІР" №4/8 від 07.08.2020р. датою її подання. В обґрунтування позову позивач зазначав, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.08.2020 №1849626/30142062 та 19.08.2020 №1849625/30142062 є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню, у зв`язку з чим просить суд зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3/8 від 07.08.2020р. датою її подання та №4/8 від 07.08.2020р. датою її подання. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 року адміністративний позов Фермерського господарства "Сівелір" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.08.2020 №1849626/30142062 та від 19.08.2020 №1849625/30142062. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "Сівелір" №3/8 від 07.08.2020р. датою її подання та №4/8 від 07.08.2020р. датою її подання. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник Головного управління ДПС у Харківській області посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, а апеляційній скарзі представник апелянта зазначає, що відповідно до п.12 Порядку 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування. Відповідно до абз. 10 п. 6 Порядку № 1165 документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-факгури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності) наявність яких передбачена договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Представник апелянта зауважує, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладної слугувало ненадання платником податків необхідного обсягу документів про, що зазначено у спірних рішеннях. На думку апелянта, позивачем не подано усіх первинних документів на розблокування податкової накладної (про що зазначено у спірному рішенні), визначених в п. 6 Постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а отже рішення комісії Головного управління ДПС в Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладих або відмову в такій реєстрації прийняті відповідно до чинного законодавства. Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, в якому зазначено, що рішенням комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС в Харківській об ласті від 19.08.2020 №1849626/30142062 позивачу було відмолено у реєстрації в ЄРПН податко вої накладної №4/8 від 07.08.2020 та рішенням комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС в Харківській області від 19.08.2020 №1849625/30142062 позивачу було відмоле но у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №3/8 від 07.08.2020, у зв`язку з ненаданням платни ком податку копій документів: 1) первинних документів щодо постачання/придбання товарів/по- слуц зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських доку ментів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-пере- дачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специ фіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); 2) розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Крім того, позивач наголошує, що без дотримання погоджувальних і регуляторних процедур, ДФС листом від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 (далі - Лист) визначила Критерії ризиковості платника податку (далі - Кри терії) та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом №960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку. Позивач вважає, що оскільки відповідачами будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, то порушені права останнього підлягають захисту, як шляхом скасування Рішення, так і шляхом зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.» На думку позивача, суд першої інстанції правильно за стосував норми чинного законодавства, а відповідачем не надано жодного належного доказу, щодо доведення протилежного. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - Фермерське господарство "Сівелір", є господарюючим суб`єктом який спеціалізується на виробництві товарної сільськогосподарської продукції, здійснені її переробки та реалізації з метою отримання прибутку, видами діяльності якого є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (код 01.11); Розведення великої рогатої худоби молочних порід (код 01.41); Допоміжна діяльність у рослинництві (код 01.61); Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (код 10.61); Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код 46.21); Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (код 47.81). Позивач здійснює свою господарську діяльність на земельних ділянках, загальною площею 381,5603 га, в тому числі: всього в постійному користуванні - 59,56 га (ріллі - 49,96 га, сіножаті -9,6 га), оренда по державним актам - 249,7835 га, власність членів ФГ - 45,44 га, оренда не витребуваних паїв - 26,7768 га. Місце розташування земельних ділянок: Золочівська селищна рада Золочівського району, що підтверджується Довідкою ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 11.02.2020 №103/112-20. Також судом під час розгляду справи було встановлено, що між позивачем та ПАТ «Харківський комбікормовий завод» був укладений Договір поставки №П23/07/2 від 23.07.2020. Позивач партіями виконував зазначений договір, що підтверджується накладними, в тому числі Накладною №3/8 від 07.08.2020 та Накладною №4/8 від 07.08.2020, якими підтверджується, що позивач передав у власність ПАТ «Харківський комбікормовий завод» сільськогосподарську продукцію - Пшеницю 4 кл. в кількості 38,730 т., а ПАТ «Харківський комбікормовий завод» прийняв зазначену продукцію на загальну суму 207 206,28 грн. та Пшеницю 4 кл. в кількості 38,690 т., а ПАТ «Харківський комбікормовий завод» прийняв зазначену продукцію на загальну суму 206 992,27 грн., відповідно. Також судом встановлено, що на підставі Рахунку на оплату №1 від 28.07.2020 ПАТ «Харківський комбікормовий завод» здійснило перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 590 000,00 грн., що підтверджується Випискою по особовому рахунку позивача за 13.08.2020. Передача продукції, зазначеної в накладній №3/8 від 07.08.2020 та накладній №4/8 від 07.08.2020, здійснилася автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується Товарно-транспортними накладними від 07.08.2020, копії яких містяться в матеріалах справи. За наслідками здійснення господарської діяльності позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку було складено і направлено на реєстрацію Державній податковій службі України податкові накладні №3/8 від 07.08.2020 та №4/8 від 07.08.2020. Квитанціями від 14.08.2020, сформованими та відправленими за допомогою «Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, версія 2.3.4.59, позивачу було зупинено реєстрацію податкових накладних №3/8 від 07.08.2020 та №4/8 від 07.08.2020 у зв`язку з тим, що ПН/РК відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Також позивачу надійшло від ГУ ДПС у Харківській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 14.08.2020 №4 та №5. З метою реєстрації зазначених вище податкових накладних №3/8 від 07.08.2020 та №4/8 від 07.08.2020, позивачем було подано до ДПС України документи для підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних №3/8 від 07.08.2020 та №4/8 від 07.08.2020, а саме: Договір поставки №1123/07/2 від 23.07.2020, Рахунок на оплату №1 від 28.07.2020, дві Товарно-транспортні накладні від 07.08.2020, Виписку по особовому рахунку позивача за 13.08.2020, Довідку (Інформацію) ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 11.02.2020 № 103/112-20, Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року, відповідно до якого посівна площа пшениці становить 271,00 га, а також надав Звіт про збирання врожаю сільськогосподарський культур на 01.08.2020, відповідно до якого позивач зібрав урожай пшениці обсягом 4500,00 ц. на загальній площі землі 210,00 га., податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік з квитанцією №2. Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС в Харківській області від 19.08.2020 №1849626/30142062 позивачу було відмолено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №4/8 від 07.08.2020 та рішенням комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС в Харківській області від 19.08.2020 №1849625/30142062 позивачу було відмолено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №3/8 від 07.08.2020, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: 1) первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); 2) розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрацію податкових накладних було зупинено не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, оскаржувані рішення прийняті без зазначення конкретних мотивів, а отже є підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень комісії ГУ ДФС у Харківській області від 19.08.2020 №1849626/30142062 та від 19.08.2020 №1849625/30142062 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3/8 від 07.08.2020р. та №4/8 від 07.08.2020р. датою їх фактичного подання. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Згідно із п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. За правилами пункту 185.1 статті 185 ПК операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог пункту 187.1 статті 187 ПК вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. При цьому, згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, саме на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. За правилами пункту 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання вказаної норми, 21.02.2018 КМУ прийнята Постанова №117, якою затверджено Порядок №117. За правилами пункту 3 Порядку №117 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,05, Р<РмЧ1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті. Положеннями пунктів 5, 10 вищеназваного Порядку №117 передбачено, що, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Без дотримання погоджувальних і регуляторних процедур, ДФС листом від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 (далі Лист) визначила Критерії ризиковості платника податку (далі - Критерії) та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом №960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку. Пунктом 1 Листа визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.1 платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.2 платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.3 платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами; 1.4 платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; 1.5 наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.6 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. При цьому, Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. За правилами пунктів 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. А відповідно до пунктів 18-20 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. В силу вимог пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Необхідно звернути увагу на те, що у Квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. З огляду на вищевикладене суд зазначає, що у квитанції даних про розрахунковий показник критерія (їв) ризиковості платника податку немає. Також у Квитанції не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такого розрахунку коригування. При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку. Нечітке формулювання органом ДФС у Квитанції підстави для зупинення реєстрації Розрахунку коригування до ПН, а саме з вказівкою про те, що такий Розрахунок коригування відповідає вимогам ризиковості здійснення операцій, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими була оформлена відповідна господарська операція. У пункті 14 Порядку №117 визначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Разом з тим перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен дифенціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті ПК. За змістом пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку. Слід зазначити, що у пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Як вбачається з квитанцій від 14.08.2020 про зупинення реєстрації податкових накладних №3/8 від 07.08.2020р. та №4/8 від 07.08.2020р., контролюючий орган не зазначив конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Відсутні такі посилання і в рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних та в апеляційній скарзі. Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку необхідних документів. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Зі змісту оскаржуваних рішень комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС в Харківській області від 19.08.2020 №1849626/30142062 вбачається позивачу було відмолено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №4/8 від 07.08.2020 та рішенням комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС в Харківській області від 19.08.2020 №1849625/30142062 позивачу було відмолено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №3/8 від 07.08.2020, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: 1) первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); 2) розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Між тим, у рішеннях не конкретизовано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Разом з тим колегією суддів встановлено, що з метою реєстрації зазначених вище податкових накладних №3/8 від 07.08.2020 та №4/8 від 07.08.2020, позивачем було подано до ДПС України документи для підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних №3/8 від 07.08.2020 та №4/8 від 07.08.2020, а саме: Договір поставки №1123/07/2 від 23.07.2020, Рахунок на оплату №1 від 28.07.2020, дві Товарно-транспортні накладні від 07.08.2020, Виписку по особовому рахунку позивача за 13.08.2020, Довідку (Інформацію) ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 11.02.2020 № 103/112-20, Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року, відповідно до якого посівна площа пшениці становить 271,00 га, а також надав Звіт про збирання врожаю сільськогосподарський культур на 01.08.2020, відповідно до якого позивач зібрав урожай пшениці обсягом 4500,00 ц. на загальній площі землі 210,00 га., податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік з квитанцією №2. Як передбачено приписами п. 21 Порядку № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Таким чином, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено. При цьому, як вбачається зі змісту наданих представником позивача пояснень, підприємством позивача після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних на виконання норм діючого законодавства та Порядку №117 було направлено на адресу відповідача перелік документів, що підтверджує здійснення господарських операцій, що стали підставами для складання та реєстрації спірних податкових накладних. Посилання на відсутність первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, не може слугувати підставою для відмови в реєстрації, оскільки у квитанції про відмову в реєстрації не зазначено, конкретного переліку та обсягу документів, які необхідно надати позивачу для спростування підстав зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 24.09.2019 у справі № 940/1693/18 зазначав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому, колегія суддів зазначає, що прийняття протиправних рішень про зупинення реєстрації податкових накладних є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії. Вказані обставини свідчать про те, що оскаржувані рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено. Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 2.04.2019 у справі №822/1878/18, від 30.07.2019 у справі №320/6312/18. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині. Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання ДПС України здійснити дії по реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 28 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно. При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС. При цьому, колегія суддів зазначає, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 682-р Питання Державної податкової служби погоджено з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Отже, було припинено функції і повноваження Державної фіскальної служби, а з 29 серпня 2019 року розпочала свою роботу Державна податкова служба України та її структурні підрозділи. У зв`язку з викладеними обставинами суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Фермерського господарства "Сівелір" №3/8 від 07.08.2020р. датою її подання та №4/8 від 07.08.2020р. датою її подання. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що реєстрацію податкових накладних було зупинено не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, оскаржувані рішення прийняті без зазначення конкретних мотивів, а отже є підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень комісії ГУ ДФС у Харківській області від 19.08.2020 №1849626/30142062 та від 19.08.2020 №1849625/30142062 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3/8 від 07.08.2020р. та №4/8 від 07.08.2020р. датою їх фактичного подання. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 року по справі № 520/14852/2020 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог Головного управління ДПС у Харківській області. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 по справі № 520/14852/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 26.04.2021 року