LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд140/3595/19

від 11.08.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі № 140/3595/19 без змін.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3595/19 пров. № А/857/4442/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Затолочного В.С., Улицького В.З., за участю секретаря Мельничук Б.Б., представника відповідача Кушнір Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року (ухвалене головуючим суддею Андрусенко О.О. у м. Луцьку) у справі № 140/3595/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТТА ГРАНТ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області від 15.11.2019 № 1330716/41618984 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 02.10.2019 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 02.10.2019. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що TзOB «БЕТТА ГРАНТ» за результатами своєї господарської діяльності, на виконання вимог податкового законодавства було подано на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну № 3 від 02.10.2019. Однак, реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена ГУ ДПC у Волинській області. Підставою зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних була відповідність операцій позивача вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Податковим органом відповідно було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Разом з цим, подані пояснення не були прийняті до уваги, та рішенням комісії від 15.11.2019 № 1330716/41618984 в реєстрації вказаної податкової накладної було відмовлено. Підставою прийняття вказаного рішення є ненадання платником первинних документів. Позивач не погоджується з рішенням комісії ГУ ДПC у Волинській області про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючий орган зазначає, що ПH/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та пропонує надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому вказаний підпункт 1.6 містить декілька підстав для встановлення ризиковості платника податків, однак контролюючий орган у квитанції не вказує конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків зазначеного в даному підпункті. Разом з цим, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Відтак, на думку позивача, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2019 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.11.2019 № 1330716/41618984. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕТТА ГРАНТ» податкову накладну від 02.10.2019 №

3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТТА ГРАНТ» (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, 22А, код ЄДРПОУ 41618984) судовий збір у розмірі 960, 50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн. 50 коп.). Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТТА ГРАНТ» (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, 22А, код ЄДРПОУ 41618984) судовий збір у розмірі 960, 50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн. 50 коп.). Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що із змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючий орган посилається на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Однак, чіткого переліку критеріїв, які стосуються позивача, - не наводить. Вказані обставини свідчать про те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, що перешкоджає платнику податків своєчасно та в повній мірі виконати свої обов`язки та скористатись своїми правами, передбаченими чинним податковим законодавством, яким врегульовано порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, Головне управління ДПС у Волинській області, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не враховано тієї обставини, що на вимогу контролюючого органу позивачем не надано всіх необхідних документів щодо підтвердження реальності здійснення операцій за вказаною податковою накладною, що свідчить про правомірність рішень про відмову в її реєстрації. Щодо віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, зазначає, що ТзОВ «БЕТТА ГРАНТ» внесено до переліку ризикових платників податків згідно протоколу від 09.10.2019 № 29 засідання комісії ГУ ДПC y Волинській області щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в зв`язку із відповідністю абзацу 6 пп. 1.6 п. 1 критеріїв ризиковості, зареєстрованих в ДФC за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019, a саме, в зв`язку із наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Тобто, представник відповідачів вказує, що на момент подачі оскаржуваної податкової накладної на реєстрацію, a саме 30.10.2019, ТзОВ «БЕТТА ГРАНТ» було включено до переліку ризикових платників податку, відповідно до вищезазначеного рішення Комісії ГУ ДПC у Волинській області, оформленого відповідно до протоколу від 09.10.2019 № 29. A тому, твердження позивача про відсутність підстав для зупинення такої податкової накладної з підстав відповідності його пп. 1.6 п. 1 критеріїв ризиковості є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Представник відповідача в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та надала пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Інші особи в судове засідання на виклик суду не з`явилися, явку уповноваженої особи не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що 12.07.2019 між ТзОВ «БЕТТА ГРАНТ» (постачальник) та ТзОВ «АВАКС ПРОФ» (покупець) був укладений договір поставки № 12/07/19-1, згідно якого постачальник зобов`язується протягом строку дії даного договору поставляти покупцю товар за цінами, в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджується сторонами в рахунках та/або видаткових накладних та/або специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, установлених даних договором (а.с. 33-35). На виконання умов зазначеного вище договору позивачем, згідно видаткової накладної № РН-0000103 від 02.10.2019, поставлено товар в асортименті на загальну суму разом з ПДВ 655308, 00 грн (а.с.36). Відповідно до платіжних доручень від 11.10.2019 № 4123 та від 23.10.2019 № 4271 покупцем було здійснено оплату вартості поставленого товару (а.с.3 7-38). Крім цього, листом від 11.10.2019 ТзОВ «АВАКС ПРОФ» просило ТзОВ «БЕТТА ГРАНТ» вважати платіжне доручення № 4123 від 11.10.2019 на суму 200000, 00 грн, як оплату за матеріали згідно накладної № 103 від 02.10.2019 (а.с. 38), у свою чергу, листом 23.10.2019 просило вважати платіжне доручення № 4271 від 23.10.2019 на суму 1144100, 00 грн як оплату згідно накладної № 47 від 23.09.2019 - 688792 грн та згідно накладної № 103 від 02.10.2019 455308,00 грн (а.с. 39-40). Також згідно довіреності № 252/1 від 02.10.2019 ТзОВ «АВАКС ПРОФ» уповноважило Скочипця О. Є. на отримання від ТзОВ «БЕТТА ГРАНТ» цінностей за № РН-0000103 від 02.10.2019 (а.с. 41). Разом з цим, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.10.2019 № 29, ТзОВ «БЕТТА ГРАНТ» включено до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, зареєстрованих в ДФС за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 (а.с. 71). ТзОВ «БЕТТА ГРАНТ» подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 3 від 02.10.2019. Однак, реєстрація такої накладної була зупинена з підстав того, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.21). У свою чергу, комісією ГУ ДПC у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 02.10.2019, з підстав ненадання платником податку копій документів, a саме: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с. 22-23). Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з абзацами 1, 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі- Порядок № 117). Відповідно до п. 5 Порядку № 117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно з п. 6, 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п. 10 Порядку № 117). Критерії ризиковості платника податку визначені Державною фіскальною службою України у листі від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18, згідно з пп. 1.6 п. 1 якого платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Підпунктами 3, 4 п. 13 Порядку № 117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. У пункті 70 рішення від 20.10.2011 «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу. Відповідно до п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Пунктом 16 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з п. 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Відповідно до п. 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункту 21 Порядку № 117). Аналіз наведеного вище дає підстави для висновку, що контролюючий орган вправі здійснювати перевірку та встановлювати відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, за наслідками чого зупиняти реєстрацію таких податкових накладних із зазначенням відомостей та переліку документів, необхідних для прийняття рішення про їх реєстрацію. Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваних рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної, суд першої інстанції правильно виходив з того, що це питання безпосередньо пов`язане з питанням щодо правомірності зупинення реєстрації податкових накладних, як передумови прийняття зазначених рішень. Так, судом першої інстанції встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної № 3 від 02.10.2019, як передумови прийняття оскаржуваного рішення Комісії, оскільки у квитанції про прийняття такої податкової накладної та зупинення її реєстрації, відповідачем не вказано конкретного критерію ризиковості платника податку, ні конкретного переліку документів, які слід було подати позивачем. Відтак вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної вимозі правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів. Натомість платником податків надано до податкового органу всі первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій із здійснення яких було виписано відповідну податкову накладну. Всупереч зазначеній у рішенні підставі його прийняття, контролюючим органом у рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не наведено жодного порушення норм матеріального права, не зазначено, яку саме інформацію, зазначену у податковій накладній, позивачем не підтверджено. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, прийнятий суб`єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17. З огляду на встановлене та практику Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги, оскільки контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, а тому оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню. Крім цього колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну за № 3 від 02.10.2019, що відповідає вимогам пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, згідно з яким податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється в день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції спосіб відновлення порушеного права позивача є ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень та необхідність повторного звернення до суду. При цьому, суд враховує також, що у рішеннях у справах «Мултіплекс проти Хорватії» та «Кутіч проти Хорватії» Європейський суд з прав людини зазначив, зокрема, що ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі № 140/3595/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. С. Затолочний В. З. Улицький Повне судове рішення складено 17 серпня 2020 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»