Постанова 4851 № 520/10383/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 р.Справа № 520/10383/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С представника позивача Соловей Г.В. представника відповідача Шаповалова Б.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.10.20 по справі № 520/10383/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Велотрейд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України №UА807000/2020/001420/2 від 31.07.2020; - визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807000/2020/00855 від 31.07.2020. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001420/2 від 31.07.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807000/2020/00855 від 31.07.2020 є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, оскільки, позивачем при митному оформленні товарів надано повний пакет документів для підтвердження вартості товарів за 1 методом (графа 43) та вірно розраховано митну вартість товарів. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807000/2020/001420/2 від 31.07.2020 року. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807170/2020/00855 від 31.07.2020 року. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" сплачену суму судового збору в розмірі 22982 грн.72 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що за результатом аналізу та співставлення поданих декларантом документів було встановлено наступне: задекларований рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформленій митному відношенні раніше; неналежне підтвердження однієї з обов`язкових складових митної вартості - витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України. Відповідач зазначає, що підставою для запиту у декларанта додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МКУ стали обґрунтовані підстави митного органу вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у відповідності до ст.54 МКУ. Відповідач вважає, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України та що наявність і ЄАІС Держмитслужби України інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості. Наведене, підтверджується практикою Верховного Суду. Відповідач зазначає, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребовування додаткових документів, отже митницею було правомірно розпочато процедуру консультацій та витребувано у декларанта додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару за декларацією позивача. При цьому, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях, що підтверджується наданим разом з відзивом на позов витягом з ЄАІС щодо рівня цін по ЦБД. Відповідно до Закону України «Про митний тариф України», основною одиницею виміру та обліку кількості товарів в УКТЗЕД є одиниця маси - кілограм (кг). Відомості про одиницю виміру товару відображаються в графі 41 ЕМД. Відповідач наголошує, що графа 41 поданої ТОВ «Велотрейд» до митного оформлення ЕМД ІМ40ДЕ №UA807170/2020/03 8396 від 31.07.2020 містить наступну інформацію: по товару 1 : не заповнено; по товару 2: не заповнено; по товару 3 : не заповнено; по товару 4: не заповнено; по товару 5: 715/3800 згідно Класифікатора код «715» відповідає значенню «пара»; по товару 6: не заповнено; по товару 7: 796/6140 (згідно Класифікатора код «796» відповідає значенню «штука»; по товару 8: не заповнено; по товару 9: не заповнено; по товару 10: не заповнено; по товару 11 : не заповнено; по товару 12: 796/1240. Рішення про коригування митної вартості товарів UA80700/2020/001420/2 від 31.07.2020 прийняте з урахуванням відомостей, внесених декларантом до ЕМД, а саме: митну вартість товарів 7, 12 скориговано з розрахунку заявленої одиниці виміру - штуки; митну вартість товарів 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 11 скориговано з розрахунку основної одиниці виміру згідно УКТ ЗЕД - кілограм, оскільки в ЕМД декларантом не зазначено жодної з одиниць виміру; митну вартість товару 5 скориговано з розрахунку заявленої одиниці виміру - пара. На думку відповідача, коригування митної вартості товарів позивача здійснене Слобожанською митницею Держмитслужби у відповідності до ст.ст.52-64 МКУ та Методичних рекомендацій, а оскаржене позивачем рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим. Крім того, відповідач звертає увагу на безпідставне завищення суми судового збору судом першої інстанції, яка, відповідно до ст. 139 КАС України має бути стягнута з відповідача на користь ТОВ «Велотрейд». Відповідач зазначає, що з урахуванням викладеного, при зверненні до суду позивач мав сплаті судовий збір у розмірі 8782,66 грн. (445 377,64 грн. х 1,5%) + 2102,00 грн.). Вищевказана сума судового збору була використана Слобожанською митницею Держмитслужби як розрахункова величина при визначенні суми судового збору, яка згідно з приписами ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті за подання апеляційної скарги (8782,66 х 150%=13174,00 грн.). Позивач скориставшись своїм правом подав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому зазначає, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року також встановлено, що текст рішення Слобожанської митниці Дспжмитслужби про коригування митної вартості товару, так як і текст відзиву проти позову не містить жодних відомостей про подібність товарів за поданою заявником через декларанта митними деклараціями №UА500150/2020/205502, №UА100060/2020/385937, №UА500070/2020/228615, №UА500050/2020/207519, UА209170/2020/51143, №UА500070/2020/227657, №UA2Р9170/2020/50260, №UА50070/2020/228386, №UА500020/2020/219511 та про схожість умов поставки товару. Позивач наголошує, що надав у розпорядження митниці МД попередніх періодів аналогічного товару МД UА № 807170/2020/035681 від 17.07.2020 року, МД UА № 807170/2020/035711 від 17.07.2020, МД UА №807170/2020/035709 від 17.07.2020 року, МД UА № 807170/2020/030938 від 22,06.2020 року (аналогічний Постачальник, товар і перевізник). Також, митне оформлення Товару за оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товару було проведено 31.07.2020 року, тобто фактично через 14 днів. Поряд з тим, відсутність доведеного факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару. Позивач наголошує, що текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Крім того, контролюючий орган у спірних правовідносинах визначив митну вартість не окремої одиниці товару (як це було зроблено платником податків під час подання ВМД), а вартість одного кілограму товару, попри те, що кожна окрема одиниця товару має власні повністю індивідуалізовані характеристики, котрі і впливають на ціну. Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АС АУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтовангім, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах митницею такого порівняння зроблено не було. На думку позивача, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001420/2 від 31.07.2020 та картка відмови в Прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807000/2020/00855 від 27.07.2020 не відповідають вимогам пунктів 1, 2, 4 ч. 2 ст.55 МК України, оскільки не містить належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Крім того, позивач зазначає, що під час подання адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 4204,00 грн. проте суд в ухвалі від 11.08.2020 року про залишення позовної заяви без руху зазначив, що позивачем заявлено одночасно немайнову вимогу та вимогу майнового характеру на суму 1392048.08 грн., а відтак сума судового збору у загальному розмірі складає 22982.72 грн. ( 20880,72 грн. за вимогу майнового характеру+ 2102.00 грн. за вимогу немайнового характеру). Натомість, позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 4204,00 грн.. тому позивачу слід надати до суду докази слати решти судового збору у розмірі 18778.72 грн. Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивач надав до суду додатково документ про сплату судового збору на суму 18778.72 грн. і в загальному розмір сплатив судовий збір у сумі 22983,72 грн. На думку позивача, сума судового збору 22983,72 грн у справі №520/10383/2020 є такою, яка визначена судом першої інстанції отже є вірною. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 01.05.2020 року між ТОВ «Велотрейд» (покупець) та TIANJIN TIGERBIKE CO. LTD (Китай) (продавець) укладено Договір №01/05-2020 поставки продукції. Відповідно до умов вказаного договору поставки продукції, предметом договору є поставка продавцем покупцю продукції, а саме частини і комплектуючі велосипеда, відповідно до Інвойсу/ам чи додаткам (специфікаціям) до даного договору, в межах, встановленим цим договором. Згідно з п.2.1. Договору №01/05-2020 від 01.05.2020 року ціна на продукцію, умови оплати і поставки до цього Договору визначаються в Інвойсі (проформа інвойс) чи в додатках (специфікаціях) до договору. За пунктом 3.1. вказаного Договору, товар за даним договором має бути поставлений в Україну на умовах поставки FOX-Ксинанг, Китай (у відповідності з «Інкотермс-2010»), якщо інше не передбачено в Інвойсі. Відповідно до п.8.1 Договору №01/05-2020 від 01.05.2020 року поставки продукції строк дії договору до 31.12.2025 року. До вказаного договору був оформлений Інвойс №HY-СК-202025 від 22.05.2020 року на загальну суму 33354,45 долара США із умовами оплати 120 днів відстрочення платежу після отримання товару. ТОВ «Велотрейд» розрахувався за поставлений товар в повному обсязі відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №181 від 03.07.2020 на суму 81255,56 доларів США. Як зазначає представник позивача в позовній заяві, в цю суму входили й інші платежі ТОВ «Велотрейд» перед TIANJIN TIGERBIKE CO. LTD, в тому числі й згідно Інвойсу №HY-СК-202025 від 22.05.2020 року на суму 33354,45 доларів США. 31.07.2020 року представником позивача в особі митного брокера ФОП ОСОБА_1 було подано електрону митну декларацію ІМ№UA807170/2020/038579. У цій декларації заявник в особі декларанта визначив митну вартість товару (а саме: болти з шестигранною головкою, виготовлені зі сталі з різьбою, призначені як елемент кріплення на розтягування (межі міцності на розтягування до 370МПа), болт М6*25 US:660 шт., М6*40 US:600 шт.,) за першим методом (за ціною договору) на рівні - 33358,45 дол. США + транспортні витрати 45228,14 грн., загальна вартість становить 968856,22 грн. (по курсу 27,6913). Разом з митною декларацією подано всі необхідні документи, подання яких передбачено чинним законодавством України для оформлення товару у режимі імпорту, в тому числі, документи що підтверджують митну вартість товару згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ: декларацію митної вартості ІМ№UA807170/2020/038579 від 31.07.2020; договір №01/05-2020 від 01.05.2020; Інвойс №HY-СК-202025 від 22.05.2020 на загальну суму 33354,45 долара США; платіжне доручення в іноземній валюті від 03.07.2020 №181 на суму 81255,56 долара США; документи щодо транспортування (перевезення) товару, та документи, що підтверджують вартість перевезення, а саме договір з перевізником ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» №204018-119 від 04.01.2018 та довідка про підтвердження транспортних витрат ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» на суму 45228,14 грн та рахунок на оплату відповідно до договору транспортного експедирування №2949 від 27.07.2020 року; звіт про оцінку майна №22.07.2020/05 від 31.07.2020 Регіонального торгівельно-виробничого підприємства «Гранід» у формі ТОВ про підтвердження митної вартості товару заявленого до митного декларування; договір про надання послуг митного брокера з ФОП ОСОБА_1 ; сертифікат від 16.07.2020 №201200А0/004022, виданого ССРІТ/ССООІС Республікою КНР. Під час вивчення цих документів та порівняння їх з базою ЄАІС, Слобожанською митницею виявлено, що за іншими митними деклараціями рівень митної вартості на подібний товар (митні декларації №UA500150/2020/205502, №UA100060/2020/385937, №UA500070/2020/228615, №UA500050/2020/207519, №UA209170/2020/51143, №UA500070/2020/227657, №UA209170/2020/50260, №UA50070/2020/228386, №UA500020/2020/219511) визначено на рівні 5,01 дол. США за кг щодо товарів 3, 5, 6, 7, 9, 11, 12; на рівні 3,17 дол. США за кг за товар 4; та 2,17 дол. США за кг на товар 8; 2,34 дол. США за кг на товар 10 Тому адміністративним органом була застосована процедура консультацій з приводу рівня митної вартості товару. В запереченнях проти позову відповідачем вказано, що причинами ініціювання процедури консультацій були також розбіжність в номері інвойсу в митних деклараціях країни відправлення та поданій до оформлення, не надання договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення імпортно-експортних та транзитних вантажів. 31.07.2020 року Слобожанською митницею Дермитслужби прийнято оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001420/2, яким внаслідок застосування резервного - другорядного методу визначення митної вартості товарів визначено митну вартість товару на рівні - 5,01 доларів США/кг, 2,17 дол. США/кг, 2,34 дол. США/кг, 3,17 дол.США/кг для кожної одиниці товару, а загалом на суму 85257,98 дол. США з транспортними витратами. Не погодившись із визначеною митною вартістю, та з метою випуску товарів у вільний обіг, ТОВ «Велотрейд» здійснило оформлення митної декларації №UA807170/2020/038579 від 31.07.2020 в порядку частини 7 статті 55 Митного кодексу України з наданням фінансової гарантії. Вважаючи неправомірною визначену відповідачем митну вартість згідно оформленої митної декларації №UA807170/2020/038579 від 31.07.2020 року з наданням фінансової гарантії, та незаконними спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001420/2 від 31.07.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807000/2020/00855 від 27.07.2020 не відповідають вимогам пунктів 1, 2, 4 ч. 2 ст.55 МК України, отже підлягають скасуванню. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби підлягає судовий збір в розмірі 22982 грн.72 коп. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цілому, проте частково не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат з наступних підстав. Зміст та обсяг повноважень митниць на перевірку правильності визначення платниками податків митної вартості товару в операціях з імпорту до України, а також приводи, способи та порядок реалізації таких повноважень унормовані приписами Митного кодексу України. Так, згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до ч.1 ст.53 названого кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. В силу ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Окрім того, у силу ч.4 ст.53 названого кодексу обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах. Частиною 1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Отже, у порядку ч.1 ст.54 Митного кодексу України владним суб`єктом здійснюється контроль за правильністю самостійно обчисленого платником податків показника митної вартості товару, зокрема, у спосіб згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України та згідно з ч.4 ст.53 Митного кодексу України. Відповідно до приписів ч.3 ст.54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.55 цього ж кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідно до ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5 ст. 57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст.57). Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в ст.58 Митного кодексу України, згідно з ч. 4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, у силу п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів. Таким чином, у порядку ч.1 ст.55 Митного кодексу України владний орган - Митниця - приймає власне рішення про визначення митної вартості товару і у силу ч.2 ст.2 КАС України дане рішення повинно бути обґрунтовано належними юридичними і фактичними мотивами, до яких не належить неправильність первісного визначення митної вартості товару платником, адже ця подія є виключно приводом для розгляду питання, а не єдиною і достатньою підставою для прийняття остаточного управлінського рішення. За правилами ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64). Аналізуючи наведені норми, колегія суддів доходить висновку, що відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів. До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60). Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60). З матеріалів справи вбачається, що текст рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару, так як і текст відзиву проти позову не містить жодних відомостей про подібність товарів за поданою заявником через декларанта митними деклараціями №UA500150/2020/205502, №UA100060/2020/385937, №UA500070/2020/228615, №UA500050/2020/207519, №UA209170/2020/51143, №UA500070/2020/227657, №UA209170/2020/50260, №UA50070/2020/228386, №UA500020/2020/219511 та про схожість умов поставки товару. Колегія суддів зауважує, що відсутність доведеного факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару. Вказане підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Доводи апеляційної скарги відповідача, стосовно використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, колегія суддів зауважує, що у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Водночас, текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що контролюючий орган у спірних правовідносинах визначив митну вартість не окремої одиниці товару (як це було зроблено платником податків під час подання ВМД), а вартість одного кілограму товару, попри те, що кожна окрема одиниця товару має власні повністю індивідуалізовані характеристики, котрі і впливають на ціну. Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. Так, Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 по справі №816/1199/15-а визначив, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Також Верховний Суд визначив, що серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001420/2 від 31.07.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807000/2020/00855 від 27.07.2020 не відповідають вимогам пунктів 1, 2, 4 ч. 2 ст.55 МК України, оскільки не містить належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби судового збору в розмірі 22982 грн.72 коп, з наступних підстав. Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3672-VI. Вказаним законом передбачено сплату судового збору за подачу адміністративного позову немайнового та майнового характеру. Немайновий позов має нематеріальний характер, за подання якого юридична особа сплачує 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 становив 2102,00 грн. При визначенні характеру адміністративного позову як майнового, колегія суддів воаховує наступне. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушенного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, тощо. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими. В даному випадку, позивачем в позовній заяві зазначено вимогу про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. При цьому, з урахуванням вищенаведених приписів, дані вимоги слід розглядати як вимогу майнового характеру та окремо вимогу немайнового характеру. При визначенні суми судового збору, який підлягав сплаті у справі №520/10383/2020 Слобожанською митницею Держмитслужби слід виходити з наступного. Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які перемішуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Виходячи з положень пункту 1 частини 1 статті 279 Митного кодексу України митна вартість товарів є базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант, або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. З викладеного вбачається, що саме сума сплачених декларантом митних платежів на виконання рішення про коригування митної вартості є загальною сумою майнових вимог позивача, тобто ціною позову, з якої позивач мав сплатити судовий збір за подання позову. З матеріалів справи вбачається, що різниця між митними платежами за митною вартістю, обчисленою декларантом та відкоригованою митною вартістю, становить 445 377,64 грн., які були сплачені TOB «Велотрейд» в якості гарантійних внесків. З викладеного вбачається, що саме сума у 445 377,64 грн. є майновим інтересом позивача у даній справі, а отже - ціною позову та розрахунковою величиною для обчислення розміру судового збору. Крім того, вказана сума є сумою можливих втрат державного бюджету у разі скасування рішення про коригування митної вартості, оскільки має бути повернута декларанту. Аналогічна позиція викладена щодо визначення ціни позову підтверджується правовим висновком Верховного Суду щодо визначення ціни позову у спорах про оскарження рішень про коригування митної вартості, викладеним у постанові від 14.05.2019 по справі №826/8432/18. У вказаній постанові Верховний Суд зазначає, що: «Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У контексті наведеної норми ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що в даній справі являється різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів». Аналогічний правовий висновок Верховний Суд також сформулював у постанові від 12.06.2018 по справі № 810/88/16, Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, згідно з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, судовий збір визначається у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, в даній справі, при зверненні до суду першої інстанції з позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 8783,38 грн. (445 377,64 грн. х 1,5%) + 2102,00 грн.). Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" сплаченої суми судового збору в розмірі 14 199 грн.34 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби підлягає скасуванню. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції стягуючи на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" сплачену суму судового збору в розмірі 22982 грн.72 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби зробив передчасні висновки. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі № 520/10383/2020 в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" сплачену суму судового збору в розмірі 14 199 грн.34 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню в цій частині. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі № 520/10383/2020 скасувати в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (вул.Єнакіївська, буд.2 Є, м.Харків, 61158, код ЄДРПОУ 30036332) сплачену суму судового збору в розмірі 14 199 (чотирнадцять тисяч сто дев`яносто дев`ять) грн.34 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул.Короленка, буд.16 Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958). В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року по справі № 520/10383/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 26.04.2021 року