Постанова 4820 № 686/24617/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/24617/20 Провадження № 22-ц/4820/568/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М., секретар судового засідання Кошельник В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Вищої ради правосуддя про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Стефанишина С.Л. від 15 лютого 2021 року. Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, - в с т а н о в и в: У жовтні 2020 року позивач, звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, посилався на те, що суддею Деражнянського районного суду Ягодіною Т.В. винесено незаконне судове рішення - ухвалу від 09 грудня 2019 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в справі №686/23750/19, яка скасована постановою Хмельницького апеляційного суду 04 лютого 2020 року з підстав її незаконності. Внаслідок прийняття суддею Ягодіною Т.В. незаконного судового рішення позивачу завдано майнову та моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях, які він переніс під час читання та усвідомлення ухвали Деражнянського районного суду від 09.12.2019 року. Душевні страждання викликані високим рівнем емоційної напруги, а відчуття образи та приниженої гідності змусили його витрачати свій дорогоцінний час для поновлення своїх прав. Крім того, він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя та вживати додаткових заходів для захисту своїх прав в суді. Зазначав, що має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди відповідно до ст. 56 Конституції України та ст.ст. 23, 1174 ЦК України. Факт порушення його прав зафіксовано у постанові Хмельницького апеляційного суду від 04.02.2020 року у справі № 686/23750/19 і це є доказом спричиненої йому моральної шкоди в розумінні презумпції ст. 41 Конвенції. Майнові витрати, які він поніс пов`язані із прибуттям до місця розгляду справи, витрати часу на проїзд, підготовку справи, витрати, пов`язані з пересиланням документів у відповідності до статей 22 та 1174 ЦК України та ст. 133 ЦПК України складають 30012,60 грн. і мають бути відшкодовані. Тому позивач просив стягнути з держави Україна на його користь моральну шкоду у розмірі 3 млрд. грн. та майнову шкоду у розмірі 30012,60 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2021 року, (з урахуванням ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2021 року про виправлення описки) в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Держава України: Вища рада правосуддя про відшкодування шкоди - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. На його думку, хибним є висновок суду, що сам факт прийняття процесуального рішення не свідчить про завдання особі шкоди та наявність підстав для її відшкодування. Не враховано, що нормою ч. 2 ст. 1166 ЦК України закріплено презумпцію моральної шкоди. Відповідач не спростував належними доказами, що незаконним рішенням суду йому спричинена моральна шкода та що розмір шкоди є співмірним із завданими йому моральними стражданнями. Судом не враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.09.2020 року у справі №216/3521/16ц, від 10.02.2021 року у справі №761/24143/19. Сторони в засідання апеляційного суду не з`явилися, будучи належно повідомленими про розгляд справи. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 09.12.2019 року у справі №686/23750/19 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 04.02.2020 року скасовано ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області від 09.12.2019 року, справу направлено до Деражнянського районного суду Хмельницької області для продовження розгляду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його безпідставності - сам факт прийняття процесуального рішення судом не свідчить про заподіяння особі шкоди та про наявність підстав для її відшкодування. Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є необґрунтованими і суперечать нормам матеріального права. Так, чинним законодавством України надано можливість громадянинові повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення та дій судді під час здійснення правосуддя. Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя й посяганням на процесуальну незалежність (статті 126, 129 Конституції України). За змістом положень ст.ст. 62, 126, 129 Конституції України матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного; судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Отже, зазначеними положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя, пов`язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях, тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування моральної шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом. Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Питання відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду врегульовано нормами ст. 1176 ЦК України. Так, відповідно до ч.2 ст. 1176 ЦК України, що врегульовує, право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (ч.5 ст. 1176 ЦК України). Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах (ч.6 ст. 1176 ЦК України). Застосування положення ч. 6 ст. 1176 ЦК України можливе у випадку, коли предметом позову є інші дії чи бездіяльність, зокрема, суду, які не пов`язані зі здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, яке має на меті прийняття акту органом судової влади. Отже, закон передбачає можливість відшкодування державою шкоди, завданої фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, лише в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Матеріали справи не містять даних щодо встановлення в діях судді Ягодіної Т.В. (в складі якої Деражнянським районним судом Хмельницької області прийнято ухвалу від 09.12.2019 року про залишення позову без розгляду), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. На такі обставини не посилався у позовній заяві і позивач. За таких обставин суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної та майнової шкоди за його безпідставністю. Апеляційний суд не бере до уваги висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі №216/3521/16-ц, оскільки вони стосуються відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору у справі про порушення банком зобов`язання з повернення вкладу. Висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10.02.2021 року у справі №761/24143/19, на яку також посилається апелянт, не мають значення для справи, оскільки стосуються загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 22 квітня 2021 року. Судді Л.М. Грох Р.С. Гринчук А.М. Костенко