Постанова Донецький апеляційний суд № 263/12349/20

22-ц/804/1269/21 263/12349/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 квітня 2021 року м. Маріуполь Єдиний унікальний номер 263/12349/20 Номер провадження 22-ц/804/1269/21 Донецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Ткаченко Т.Б. (суддя-доповідач), Зайцевої С.А., Мальцевої Є.Є., секретар - Грішко С.В. сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 лютого 2021 року, у складі судді Кияна Д.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, сплачених за товар, комісії, послуг з переказу грошових коштів, та моральної шкоди, В с т а н о в и в:

1. Описова частина Короткий зміст позовних вимог 07 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) на його користь грошові кошти в сумі 4499 грн, сплачені за телефон, 110 грн комісії, 76 грн за послуги з переказу готівки для оплати за телефон, моральну шкоду 2000 грн, а також відшкодувати судові витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 800 грн. Позов мотивований тим, що позивач купив у відповідача телефон Agm X 1 (black),за який заплатив 4499 грн, комісію 110 грн, що підтверджується товарним чеком № 5995, документом на переказ готівки № 2153643790, експрес-накладною «Нова Пошта» № 20450274856717, а також сплатив за послуги переказу готівки ТОВ «Пост Фінанс» 76 грн. При отриманні телефону позивачем встановлено в ньому недоліки, а саме: неможливо зарядити телефон, батарея телефону повністю на 100% не заряджається, кнопка на зовнішньому боці не відповідає кольору на телефонах виробника, на зворотному боці телефону не присутній логотип виробника трикутної форми, вказаний інший логотип квадратної форми, укомплектований навушниками з іншого телефону, колір коробки, в яку вкладено мобільний телефон, не відповідає кольору коробки виробника. Вважає, що відповідач усвідомлено зробив фальсифікацію телефону, своїми діями порушив вимоги ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» та заподіяв позивачу моральну шкоду, оскільки позивач пережив моральні страждання, порушився його звичайний спосіб життя, не може займатись звичайними справами. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, сплачених за товар, комісії, послуг з переказу грошових коштів та моральної шкоди залишено без розгляду. Роз`яснено позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не були усунуті недоліки зазначені в ухвалі суду від 14 січня 2021 року про залишення позовної заяви без руху, постановленої в порядку, передбаченому ч.11 ст.187 ЦПК України, а саме: викласти обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, позивачем в позовній заяві не зазначено та не надано відповідних доказів про придбання останнім мобільного телефону неналежної якості та підтвердження про звернення до продавця товару з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів». На підставі п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 30 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Донецького апеляційного суду від 06 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 лютого 2021 року. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 09 квітня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судом залишено поза увагою п.6 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо споживачу реалізована продукція, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою. Вказує, що судом порушено статті 80, 83, 85, 97, 103 ЦПК України, оскільки суд мав можливість провести огляд речового доказу, а також у разі необхідності, призначити проведення експертизи та провести розгляд справи з викликом сторін. Звертає увагу, що суд безпідставно затягував розгляд справи, порушивши строки розгляду справи, встановлені ст.ст.121, 275 ЦПК України. Зазначає, що ним 09 жовтня 2020 року за допомогою засобу мобільного зв`язку отримано судову повістку-повідомлення для участі у судовому засіданні, як позивача, на 14 січня 2021 року. Відповідачка 14 січня 2021 року на виклик суду для участі у судовому засіданні не з`явилась. Відкривши провадження у справі без виклику сторін, судом порушено права позивача на участь у розгляді своєї справи, передбачене ч.5 ст.4 ЦПК України. Відзив на апеляційну скаргу Відповідачем ФОП ОСОБА_2 не використано право, передбачене ст.360 ЦПК України, та не подано відзив на апеляційну скаргу. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху в порядку, передбаченому частиною 11 статті 187 ЦПК України та запропоновано позивачу в строк, що не перевищує п`яти днів з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки, а саме: викласти обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а саме: позивачем в позовній заяві не зазначено та не надано відповідних доказів про придбання останнім мобільного телефону неналежної якості та підтвердження про звернення до продавця товару з вимогою, передбаченою частиною 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Копію ухвали суду про залишення позову без руху позивач отримав 15 січня 2021 року, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи. Судом також встановлено, що 19 січня 2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 про поновлення розгляду справи, в обґрунтування якої позивач зазначив, що ним викладені всі обставини в позові, який прийнятий судом та докази, які він мав, позивач надав на розгляд суду. Тому вважає, що залишення його позову без руху вже після відкриття провадження по справі не відповідає нормам діючого законодавства. Зазначає, що підтвердження про звернення до продавця товару з вимогою, передбаченою частиною 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» не є його обов`язком, а лише правом, тому він одразу звернувся до суду за захистом свого порушеного права. 2.

Мотивувальна частина Позиція Донецького апеляційного суду Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У судове засідання суду апеляційної інстанції відповідачка ФОП ОСОБА_2 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.57-59). Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити його позов у повному обсязі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду, з наступних підстав. Мотиви, з яких виходить Донецький апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає. Згідно статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань. Як встановлено частиною 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Згідно положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції). Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини «Жоффр де ля Прадель проти Франції»). Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Відповідно до вимог статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Відповідно до частин 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України. Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Частиною 11 статті 187 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Отже, чинним ЦПК України передбачено залишення позовної заяви без руху протягом 5 днів з дня надходження її до суду, або після відкриття провадження не пізніше наступного дня після встановлення суддею, що позов подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Згідно з частиною 13 статті 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Установлено, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення коштів, сплачених за товар, комісії, послуг з переказу грошових коштів та моральної шкоди. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 14 січня 2021 року о 09-30 год. без повідомлення (виклику) сторін (а.с.9). Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху в порядку, передбаченому частиною 1 статті 187 ЦПК України, з тих підстав, що позивачем у порушення вимог пункту 5 статті 175 ЦПК України не викладено повний зміст обставин, якими останній обґрунтовує свої вимоги. Позивачем не зазначено в позовній заяві та не надано відповідних доказів про придбання останнім мобільного телефону неналежної якості та підтвердження про звернення до продавця товару з вимогою, передбаченою частиною 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Надано позивачу строк для усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали (а.с.19). Копію ухвали суду першої інстанції від 14 січня 2021 року отримано позивачем ОСОБА_1 15 січня 2021 року. 19 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення розгляду справи, в якій зазначив, що судом у порушення законодавства та його прав залишено позовну заяву без руху, відкривши провадження у справі. Також вказав, що підтвердження звернення до продавця товару є його правом, а не обов`язком, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав (а.с.21-22). В той же день позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його участю (а.с.23). Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Як роз`яснено у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Відповідно до норм процесуального права щодо оцінки зібраних у справі доказів суду необхідно враховувати, що неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для вмотивованого висновку судів про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог. Позивач має довести належними та допустимими доказами, що відповідачем порушені його цивільні права, які підлягають захисту та поновленню. Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача. На зазначені вище обставини та норми процесуального права суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов передчасного висновку про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , недоліки щодо змісту позовної заяви, зазначені судом, не можуть бути перешкодою у доступі до правосуддя. Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Отже, дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, колегія суддів суду апеляційної інстанції, встановивши, що в позовній заяві ОСОБА_1 міститься виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та ним зазначено докази, які підтверджують вказані обставини, дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до цього ж суду для продовження розгляду. Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскільки вимоги апеляційної скарги щодо задоволення його позову виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Оскільки Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області ухвалу від 01 лютого 2021 року постановлено з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в порядку, визначеному статтею 379 ЦПК України. Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, П о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 лютого 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складений 23 квітня 2021 року. Судді: Т.Б.Ткаченко С.А.Зайцева Є.Є.Мальцева