LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Чернівецький апеляційний суд717/1653/20

від 23.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2021 року залишити без змін.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 квітня 2021 року м. Чернівці справа № 717/1653/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Владичан А. І. суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н. секретар Тодоряк Г.Д. розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаззбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природній газ, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2021 року (головуючий у 1-й інстанції Телешман О.В.),- ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ. Посилалося на те, що 12.08.2020 року товариство звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за природній газ. 26.08.2020 року Кельменецьким районним судом Чернівецької області судом по справі №717/867/20 був виданий судовий наказ, однак, за заявою ОСОБА_1 , 09.11.2020 року Кельменецьким районним судом Чернівецької області винесено ухвалу про скасування вищевказаного судового наказу. Оскільки заборгованість не сплачується, тому товариство звернулося до суду із заявою в порядку позовного провадження. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що правові відносини щодо постачання природного газу під час його споживання та на момент виникнення у відповідача заборгованості, регулювались відповідним законодавством. Про підтвердження цивільно-правових відносин сторін свідчать, зокрема дії відповідача, спрямовані на набуття ним цивільних прав та обов`язків, а саме - фактичне отримання відповідачем від позивача природного газу за допомогою наявного у відповідача газового обладнання, та/або укладення договору, та/або часткова оплата за природній газ. _______________________________________________________________________ Провадження 22ц/822/490/21 Підтвердженням укладення даного договору є факт споживання відповідачем природного газу, який надав йому позивач. Умови договору передбачені «Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам» затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2500, зареєстровано в Міністерстві юстиції України б листопада 2015 року за № 1386/27831. Укладення такого договору ґрунтується на «Правилах постачання природного газу» затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2496, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за № 1382/27827 (далі - Правила), Кодексі газорозподільчих систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1378/ 27823 та Законі України «Про ринок природного газу». Згідно чинного законодавства постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовому споживачу, які є однаковими для всіх споживачів. Відповідно з цим ТзОВ «Чернівцігаз Збут», в порядку передбаченими правилами, розмістив на своєму офіційному сайті Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, а також надіслав усім споживачам заяви-приєднання із супровідним листом по формі, яку їм необхідно було підписати та повернути ТОВ «Чернівцігаз Збут». У разі якщо споживачем не повернуто заяву-приєднання, то фактом згоди споживача є сплачений споживачем рахунок (квитанція) або саме фактичне споживання природного газу, після офіційного опублікування договору. Крім того, у разі незгоди споживача укладати договір з постачальником, споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт. Нарахування проводилось відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугах» №2496 від 30.09.2015 року. В даному випадку ОСОБА_1 заяву приєднання не повернув, проте споживав природний газ, який постачався йому позивачем, що підтверджується Актом № 383 від 19.07.2019 року на відключення квартири від газопостачання. Також доказом споживання природного газу відповідачем є витяг з персоніфікованих даних про фактичний об`єм природного газу розподіленого Оператором ГРМ, довідка постачальника про підтвердження факту споживання природного газу відповідачем, акт 3383 складений при проведенні робіт з припинення газопостачання до об`єкта газифікації відповідача. Відповідач ОСОБА_1 своєчасно за природний газ не сплатив у зв`язку з чим утворилася заборгованість, згідно уточнених позовних вимог, в розмірі 25 689 гривень 45 копійок, що підтверджується випискою банківських платежів, отриманих ТзОВ «Чернівцігаз Збут» від відповідача ОСОБА_1 , довідкою про розрахунок боргу, довідкою акціонерного товариства «Чернівцігаз» про підтвердження факту споживання природного газу споживачем та наявного у нього постачальника газу, витягом з персоніфікованих даних про фактичний об`єм природного газу, поставленого відповідачу ОСОБА_1 , актом № 383 від 19.07.2019 року на відключення квартири від газопостачання, фактом часткової оплати відповідачем на рахунки позивача спожитого газу та іншими документами, доданими до позову. Враховуючи викладене просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Чернівцігаз Збут» заборгованість за споживання природного газу в сумі 25689 гривень 45 копійок, а також стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2102 гривні. Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут», заборгованість за спожитий природній газ у розмірі 25689 гривень 45 копійок на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у філії Чернівецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» МФО 356334. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Свої доводи мотивує тим, що судом першої інстанції не вирішено питання щодо заявленого ним клопотання про витребування від відповідача детальний розрахунок заборгованості по його особовому рахунку за травень 2019 року з врахуванням показників лічильника, оскільки у березні 2019 року відсутня заборгованість, у квітні 52,23 куб.м., а у травні 3564,61 куб.м. , і з наведеного не зрозуміло, як у травні, коли закінчився опалювальний період виникає така заборгованість. Вказує, що судом першої інстанції неправомірно встановлено що між ним та відповідачем виникли зобов`язальні правовідносини, так як даний договір є нікчемним, оскільки здійснений з використанням нечесної підприємницької практики. Позивачем не було надано йому жодної інформації про основні характеристики продукції, такі як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару Зазначає, що за відсутності договірних відносин суд безпідставно стягнув з нього заборгованість за природній газ. Судом при винесенні рішення не враховано його вік, та те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Просить скасувати рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2021 року. У відзиві на апеляційну скаргу, ТзОВ «Чернівцігаз збут» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін як законне та обґрунтоване. У відзиві посилалось на те, що постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються Законом України «Про ринок природного газу», Цивільним і господарським кодексами України, правилами постачання природного газу іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до вимог закону щодо розмежування функцій з постачання та розподілу газу, ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом на території Чернівецької області видано ТОВ «Чернівцігаз збут». Відносно визначення обсягів спожитого природного газу, то слід зазначити, що з 01 липня 2015 року ліцензовану діяльність з постачання газу (відносини купівлі-продажу) проводить ТОВ «Чернівцігаз збут» (як постачальник газу), а ліцензовану діяльність з розподілу газу (транспортування, встановлення вузлів обліку газу, облік газу, тощо) проводить АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» як оператор ГРМ. В апеляційній скарзі представник відповідача підтверджує факт існування між сторонами договірних відносин та підтверджує обставини споживання природнього газу у спірний період, тому визначення розбіжностей в частині обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, і визначення обсягів спожитого побутовим споживачем природного газу відноситься до виключної компетенції оператора ГРМ. Враховуючи те, що відповідач не звертався до оператора ГРМ або суду щодо врегулювання розбіжностей в частині визначення об`єму розподіленого природнього газу у спосіб, встановлений договором розподілу природного газу або в судовому порядку, тому визначені оператором ГРМ обсяги природного газу є обов`язковим для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Щодо не розгляду клопотання відповідача від 09.02.2021 року про витребування доказів, то таке клопотання подане з порушенням строку, зазначеного у частинах 2,3 ст.83 ЦПК України. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази неможливості відповідачем самостійно надати витребувані ним докази. Крім того, посилання відповідача на ті обставини, що судом не враховано тієї обставини, що він учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та що йому виповнилося 83 роки, як на підставу задоволення апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними. Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції відповідає в повному обсязі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності заявлених позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх таким що відповідають обставинам справи, постановлені з дотриманням норм права, враховуючи наступне. З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу, особовий рахунок НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки між сторонами - позивачем та відповідачем існували цивільні правовідносини щодо постачання та споживання природного газу відповідно до «Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам», затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2500, зареєстровано в Міністерстві юстиції України б листопада 2015 року за № 1386/27831, «Правил постачання природного газу» затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2496, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за № 1382/27827 (далі - Правила), Кодексу газорозподільчих систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1378/ 27823 та Закону України «Про ринок природного газу». Відповідач ОСОБА_1 споживав природний газ, який постачався йому позивачем, що підтверджується випискою банківських платежів, отриманих ТзОВ «Чернівцігаз Збут» від відповідача ОСОБА_1 ( особовий рахунок № НОМЕР_2 ), довідкою про розрахунок боргу, наданою позивачем, довідкою акціонерного товариства «Чернівцігаз» про підтвердження факту споживання природного газу споживачем та наявного у нього постачальника газу, витягом з персоніфікованих даних про фактичний об`єм природного газу, поставленого відповідачу ОСОБА_1 , актом № 383 від 19.07.2019 року на відключення квартири від газопостачання, фактом часткової оплати відповідачем на рахунки позивача спожитого газу, актом №836 від 20.05.2019 року про демонтаж засобу вимірювальної техніки у відповідача, актом №836 від 20.05.2019 року про монтаж засобу вимірювальної техніки у відповідача від 18.06.2019 року з яких вбачається, що відповідач станом на 18.06.2019 року спожив 21486,28 м. куб. природного газу, в тому числі в квітні 2019 року 52,23 м.куб., в травні 2019 року - 3564,61 м. куб., та в червні 2019 року 43,03 м. куб. Відповідно до п.1.1.Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником. Відповідно до п. 1.2 Договору умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх побутових споживачів України. Відповідно до п.1.3 даного Договору цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у Споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору). Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними. Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору. Відповідно до п.5.6 розділу V «Типового договору розподілу природного газу» затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2498, зареєстровано в Міністерстві юстиції України б листопада 2015 року за № 1384/27829,(далі - Типовий договір розподілу природного газу) визначені за умовами цього Договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. 20 червня 2019 року ОСОБА_1 отримав повідомлення про припинення газопостачання та погашення заборгованості що підтверджується повідомленням та повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с.14-15), проте не врегулював об`єм та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу з Оператором ГРМ відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам або в судовому порядку. Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу відповідачу на даний час встановлена відповідно до даних Оператора ГРМ, і яка відповідачем належними та допустимими доказами не спростована. Згідно з акту №383 від 19.07.2019 року, у зв`язку із заборгованістю за споживання природного газу будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 , відключено від газопостачання (а.с. 13) Відповідно до ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону № 1875-ІV споживач зобов`язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно з пунктом 2 Розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2496 постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку (пункт 16 Розділу ІІІ Правил). Встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу до будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 приєднався до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, і як споживач послуг з постачання природного газу до будинку АДРЕСА_1 оплачував ці послуги, що відповідно до пункту 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 30 вересня 2015 року № 2494, свідчить про факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу. Згідно виписки банківських платежів, отриманих ТОВ «Чернівцігаз збут» від споживачів газу - ОСОБА_1 здійснював оплату за природній газ на різні суми в період з 31.05.2019 року по 19.11.2020 року (а.с.12). Отже, вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги, про відсутність зобов`язальних відносин між сторонами та необхідністю сплачувати кошти за отримані послуги. Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги, щодо неправильного розрахунку заборгованості, оскільки колегія суддів зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» як постачальник надає споживачам виключно послуги з постачання природного газу, тобто, забезпечує споживачів ресурсом природного газу, а інші послуги, зокрема, облік газу, своєчасне технічне обслуговування газопроводів, газових приладів і пристроїв, лічильників газу та технічні види робіт з підключення, обмеження, локалізації і ліквідації аварійних ситуацій тощо, здійснює Оператор ГРМ - ПАТ «Чернівцігаз», до якого позивач вимог щодо неправомірності обліку обсягу спожитого газу не заявляв. ТОВ «Чернівцігаз Збут» » отримує дані щодо обсягів споживання побутовими споживачами природного газу від ПАТ «Чернівцігаз», тому позивач як постачальник зобов`язаний здійснювати відповідне визначення вартості вказаного оператором ГРМ об`єму газу та зазначати його в рахунках на оплату. Розбіжності в частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди в судовому порядку. Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували намагання відповідача ОСОБА_1 врегулювати розбіжності в частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу, а також доказів оплати за спожитий природний газ в повному обсязі. На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Разом з тим, не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на ті обставини, що судом першої інстанції при винесенні рішення не враховано той факт, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки вказана обставина дає право на пільги по сплаті за житлово-комунальні послуги, однак не звільняє ОСОБА_1 від сплати за спожитий природній газ. Поважний вік відповідача жодним чином не впливає на правомірність оскаржуваного рішення. З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав покладення на ОСОБА_1 обов`язку сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» боргу за спожитий природній газ в сумі 25689 гривень 45 копійок. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). З урахуванням викладеного рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2021 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2021 року без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складений 23 квітня 2021 року. Головуючий: А.І. Владичан Судді: Н.К. Височанська І.Н. Лисак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»