Постанова 4821 № 707/1187/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/404/21Головуючий по 1 інстанції Справа №707/1187/20 Категорія: 314000000 Суходольський О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2021 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач ) Суддів Бородійчука В.Г., Василенко Л.І. за участі секретаря Анкудінова О.І. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач - Черкаська обласна прокуратури; треті особи - приватний виконавець Бурмага Є.А.; ДП «СЕТАМ», АТ «Альфа-Банк», Черкаська районна державна нотаріальна контора, арбітражний керуючий Пилипенко Т.В.; особа, яка подає апеляційну скаргу - представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кваша І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кваші Ігоря Володимировича на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2020 року, постановлене під головуванням судді Суходольського О.М. у залі № 101 Черкаського районного суду Черкаської області 17.12.2020 року, повний текст рішення складений 23.12.2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець Бурмага Євгеній Анатолійович, Державне підприємство «СЕТАМ», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Черкаська районна державна нотаріальна контора, арбітражний керуючий Пилипенко Тетяна Вікторівна про зняття арешту з майна, - в с т а н о в и в : 11.06.2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом Черкаської обласної прокуратури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець Бурмага Євгеній Анатолійович, Державне підприємство «СЕТАМ», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Черкаська районна державна нотаріальна контора, арбітражний керуючий Пилипенко Тетяна Вікторівна про зняття арешту з майна. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.02.2020 року Державним підприємством «СЕТАМ» було проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: незавершений будівництвом житловий будинок, загальною площею 289,4 кв. м. та земельна ділянка, кадастровий номер 7124985200:02:003:0075, загальною площею 0,2458 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Попереднім власником вказаного нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 . Зазначене майно знаходилося в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є - АТ «Альфа-Банк») згідно договору іпотеки ІД 895/06-034-374/2 від 08.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. Позивач ОСОБА_1 , є переможцем електронних торгів від 19.02.2020 року, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 466499 від 19.02.2020 року. Визначені у протоколі № 466499 від 19.02.2020 року кошти в розмірі 444 582,80 грн., з урахуванням гарантійного внеску, після оформлення результатів торгів були сплачені ОСОБА_1 на рахунок приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича, який в свою чергу, їх спрямував на погашення заборгованості перед АТ «Альфа-Банк» за рахунок зазначеного вище заставного майна. Після сплати ОСОБА_1 коштів за нерухоме майно, придбане на електронних торгах від 19.02.2020 року, приватним виконавцем Бурмагою Є.А. було надано ОСОБА_1 . Акт про реалізацію предмета іпотеки, проведені електронні торги (аукціон) від 06.03.2020 року. 03.03.2020 року Державним підприємством «СЕТАМ» було проведено ще одні електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, загальною площею 0,1990 га, кадастровий номер: 7124985200:02:003:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Попереднім власником вказаної земельної ділянки була ОСОБА_2 . Зазначене майно знаходилося в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» згідно договору іпотеки ІД 895/06-034-374/3 від 08.07.2008 року, між посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., який укладався між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , як майновим поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 є переможцем електронних торгів від 30.03.2020 року, що підтверджується Протоколом проведення електронних торгів № 471974 від 30.03.2020 року. Після сплати ОСОБА_1 коштів за нерухоме майно, придбане на електронних торгах від 30.03.2020 року, приватним виконавцем Бурмагою Є.А. було надано ОСОБА_1 . Акт про реалізацію предмета іпотеки, проведені електронні торги (аукціон) від 10.04.2020 року. Визначені в Протоколі № 471974 від 30.03.2020 року кошти в розмірі 124 000,00 грн., з урахуванням гарантійного внеску, після оформлення результатів торгів були сплачені на рахунок приватного виконавця Бурмаги Є.А., який, в свою чергу, їх спрямував на погашення заборгованості перед АТ «Альфа-Банк» за рахунок зазначеного вище заставного майна. ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з метою оформлення свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, на зазначене в позові придбане нею нерухоме майно. Однак, нотаріусом було роз`яснено, що нотаріус не вправі видати свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, так як відносно придбаних ОСОБА_1 об`єктів нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявні зареєстровані обтяження - арешти нерухомого майна, накладені згідно постанов про накладення арешту на майно, б/н, 16.09.2009 року, ст. слідчий прокуратури Черкаської області Губенко Є.А.; обтяжувач: Прокуратура Черкаської області. ОСОБА_1 вважає, що наявність зазначених обтяжень у вигляді арешту придбаного нею нерухомого майна з прилюдних торгів, є порушенням її прав, оскільки вона позбавлена можливості повноцінно належним чином оформити право власності та розпоряджатися своїм майном. Тому позивач ОСОБА_1 просила суд зняти арешт з придбаного нею нерухомого майна, а саме: незавершеного будівництвом житлового будинку, загальною площею 289,4 кв. м. та земельної ділянки, кадастровий номер 7124985200:02:003:0075, загальною площею 0,2458 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0,1990 га, кадастровий номер: 7124985200:02:003:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17.12.2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець Бурмага Євгеній Анатолійович, Державне підприємство «СЕТАМ», акціонерне товариство «Альфа-банк», Черкаська районна державна нотаріальна контора, арбітражний керуючий Пилипенко Тетяна Вікторівна про зняття арешту з майна - відмовлено повністю. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Кваша І.В. оскаржив рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його необґрунтованим та незаконним. Скаржник вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а точніше взагалі не зазначив норму закону чи підзаконного нормативно-правового акту, яка б могла вказувати на те, що у ОСОБА_1 не виникло права власності на придбане майно на електронних торгах з реалізації предмета іпотеки, та право на захист в суді у вибраний нею спосіб. Скаржник вважає, що, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції взагалі не застосував жодну норму з цивільного законодавства, яка б могла бути підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 . Скаржник посилається на постанову Верховного Суду України від 22.02.2017 року у справі № 6-2677цс16, згідно якої складання за результатами проведення торгів акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Отже, вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а тому є договором. В апеляційній скарзі скаржник посилається, що з аналізу ч. 1 ст. 650 , ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах, є різновидом купівлі - продажу. Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчуженого майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів, що слідує із договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, що покупець - переможець електронних торгів. Скаржник звертає увагу, що з досліджених обставин справи вбачається, що електронні торги з продажу нерухомого майна, що є предметом іпотеки, не скасовані та не визнані недійсними судом, оскільки таких доказів не надано . За таких обставин, ОСОБА_1 в силу ст.ст. 317, 321, 328, 572, 591 ЦК України, ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно набула право власності на майно, придбавши його на електронних торгах (аукціоні) з реалізації предмета іпотеки, тому суд не звернув належної уваги на вказані вимоги закону. Скаржник також посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в рамках справи № 2-3392/11, провадження № 14-105цс19, згідно якої вказано, якщо арешт на майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року, і при цьому, згідно з п. 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, то розгляд справи повинен відбутися в порядку цивільного судочинства. Із матеріалів справи вбачається, що згідно доказів, наданих відповідачем до відзиву, арешт нерухомого майна було накладено постановою про накладення арешту на майно старшого слідчого прокуратури Черкаської області від 16.09.2009 року в рамках кримінальної справи № 2510900073 на підставі статей 125, 126, 130 КПК України, в редакції, яка діяла від 1960 року. Тому, враховуючи зазначене, скаржник вказує, що розгляд питання про зняття арешту нерухомого майна в даному випадку повинен бути розглянутий в порядку цивільного судочинства. Отже, доводи прокуратури є безпідставними та не відповідають вимогам закону. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кваша І.В. просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17.12.2020 року у справі № 707/1187/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю. 16 лютого 2021 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника Черкаської обласної прокуратури - Палій О.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів відзиву, представник прокуратури, вважає, що апеляційна скарга позивача на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17.12.2020 року не підлягає до задоволення. Представник прокуратури вказує, що слідчим відділом прокуратури Черкаської області проводилось досудове розслідування у кримінальній справі № 2510900073 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України. За результатами досудового слідства кримінальна справа скерована для розгляду по суті до суду, проте, 07.11.2014 року постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси справа направлена на додаткове розслідування. Під час досудового слідства, з метою забезпечення цивільного позову, стягнення отриманої неправомірної вигоди та можливості конфіскації майна обвинувачених, старшим слідчим СВ прокуратури області Губенком Є.А. 16.09. 2009 року накладено арешт на нерухоме майно, яке належало ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку під кадастровим номером 7124985200:02:003:0075, загальною площею 0,2458 га, незавершений будівництвом житловий будинок площею 289,4 кв. м., які знаходяться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку під кадастровим номером 7124985200:02:003:0081 площею 0,1990 га, незавершений будівництвом житловий будинок площею 322 кв. м., які знаходяться в АДРЕСА_2 . Вказана постанова слідчого про накладення арешту від 16.09.2009 року ніким не оскаржувалася, прокурором та судом не скасовувалась, тому на цей час є законною. За результатами проведеного досудового розслідування 31.05.2016 року стосовно голови правління кредитної спілки «Фортеця» ОСОБА_3 та його заступника ОСОБА_2 затверджено обвинувальний акт за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, який скеровано до Придніпровського районного суду м. Черкаси для розгляду по суті. На цей час судовий розгляд триває, при цьому, рішення щодо майна, на яке було накладено арешт не приймалося. Представник прокуратури зазначає, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Квашею І.В. до Соснівського районного суду м. Черкаси, 01.06.2020 року подано клопотання про скасування арешту з спірного майна, яке на даний час судом не вирішено. Таким чином, скасування арешту, який був накладений за правилами кримінального судочинства, підлягає розгляду у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом. З огляду на викладене, представник прокуратури вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими, недоведеними, у зв`язку з чим у задоволенні позову про зняття арешту з майна відмовлено. Представник Черкаської обласної прокуратури - Палій О.О . просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17.12.2020 року залишити без змін. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, представника прокуратури, представника третьої особи приватного виконавця, які з`явилися в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши доводи та обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення чи змінити його. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не відповідає вищевказаним вимогам закону. Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про зняття арешту з майна, суд першої інстанції виходив з безпідставності, необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, прийшовши до висновку, що оскільки арешт на нерухоме майно накладено у ході досудового розслідування кримінального провадження відносно власника спірних об`єктів нерухомості ОСОБА_2 , з метою забезпечення цивільних позовів потерпілих, кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду у Придніпровському районному суду м. Черкаси, та рішення у справі не прийнято, а у позивача не виникло право власності на обтяжене арештом майно, то арешт накладений законно в межах повноважень слідчого прокуратури та норм КПК України, що діяли на той час, тому правових підстав для зняття арешту на даний час суд не вбачає. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам закону, так як судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Судом встановлено, що 08 липня 2008 року ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» уклали кредитний договір № 895/06-034-374, на підставі договору про надання відновлювальної кредитної лінії та додаткової угоди до неї від 06.07. 2009 року про внесення змін до договору про надання коштів ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 243306, 39 доларів США зі сплатою 13, 5 відсотків, з кінцевим строком повернення кредиту 06.07. 2018 року. У забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитних договором між ОСОБА_2 та банком були укладені договори іпотеки ІД 895/06-034-374/1 від 08.07.2008 року ;ІД 895/06-034-374/2 від 08.07.2008 року; ІД 895/06-034-374/3 від 08.07.2008 року. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси 6 жовтня 2011 року позов банку задоволено, стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 239458, 39 доларів США заборгованості по кредитному договору, 46285, 96 доларів США заборгованості за відсотками, 43102, 50 доларів США - штраф за невиконання умов договору кредиту, судові витрати за сплату судового збору 1700 гривень та 120 гривень витрат за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, що разом складає 2 612 206, 30 гривень. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом 19.02.2020 року Державним підприємством «СЕТАМ» було проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: незавершений будівництвом житловий будинок, загальною площею 289,4 кв. м. та земельна ділянка, кадастровий номер 7124985200:02:003:0075, загальною площею 0,2458 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Попереднім власником вказаного нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 . Вказане нерухоме майно знаходилося в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк» , правонаступником якого є - АТ «Альфа-Банк» згідно договору іпотеки ІД 895/06-034-374/2 від 08.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. 03.03.2020 року Державним підприємством «СЕТАМ» було проведено ще одні електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, загальною площею 0,1990 га, кадастровий номер: 7124985200:02:003:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Попереднім власником вказаної земельної ділянки була ОСОБА_2 . Вказане майно знаходилося в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» згідно договору іпотеки ІД 895/06-034-374/3 від 08.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., який укладався між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , як майновим поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_2 . Відповідно ст. 575 ЦК України визначено, що окремим видом застави є іпотека. Отже, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. За змістом ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Зокрема, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання. Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що підстави припинення іпотеки окремо визначені у ст.17 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Із наявного в матеріалах справи листа приватного виконавця Бурмаги С.А. від 01.06.2020 року вбачається, що на виконанні у приватного виконавця Бурмаги Є.А. перебувало виконавче провадження № 61125019 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 239458,39 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ долара США до гривні становить 1900820,70 грн. заборгованості по кредитному договору, 46285,96 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ долара США становить 367417,95 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом: 43102,50 доларів США, що у гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ долара США до гривні становить 342147,65 грн., штраф за невиконання умов договору кредиту, а також 1700 грн. витрат по сплаті судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, а всього 2612206,30 грн. (а. с. 24). 19 лютого 2020 року відбулися електронні торги із реалізації предмета іпотеки - незавершеного будівництвом житлового будинку, загальною площею 289,4 кв. м. та земельної ділянка, к/н 7124985200:02:003:0075, загальною площею 0,2458 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( лот № 404080). Як вбачається з даних протоколу № 466499 про проведення електронних торгів, у відмітці найменування майна зазначається наступне: «іпотека, незавершений будівництвом житловий будинок, загальною площею 289,4 кв.м. та земельна ділянка, к/н 7124985200:02:003:0075, загальною площею 0,2458 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13). Із даних протоколу проведення електронних торгів № 466499 від 19.02.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 стала переможцем електронних торгів від 19.02.2020 року (а. с. 13-14). Після сплати ОСОБА_1 коштів за нерухоме майно, придбане на електронних торгах від 19.02.2020 року, приватним виконавцем Бурмагою Є.А. видано ОСОБА_1 . Акт про реалізацію предмета іпотеки, проведені електронні торги (аукціон) від 06.03.2020 року (а. с. 16). 30 березня 2020 року відбулися електронні торги з реалізації предмета іпотеки - земельної ділянки, загальною площею 0,1990 га, кадастровий номер 7124985200:02:003:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (лот 409327 ). Згідно даних протоколу № 471974 про проведення електронних торгів у відмітці найменування майна зазначається наступне : предмет іпотеки: земельна ділянка, загальною площею 0,1990 га, кадастровий номер 7124985200:02:003:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 20). Із даних протоколу проведення електронних торгів № 471974 від 30.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 , є переможцем електронних торгів від 30.03.2020 року (а. с. 20-22). Після сплати ОСОБА_1 коштів за нерухоме майно, придбане на електронних торгах від 30.03.2020 року, приватним виконавцем Бурмагою Є.А. видано ОСОБА_1 . Акт про реалізацію предмета іпотеки, проведені електронні торги (аукціон) від 10.04.2020 року (а. с. 23). Гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом. Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Згідно ч. 1 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, проводиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна проводиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів). Згідно ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно з законом, та майна зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Пунктом 8 розділу X Наказу Міністерства Юстиції України № 2710/5 від 22.12.2015 року «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. Статтею 72 Закону України « Про нотаріат» встановлено, що придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки), оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням цього нерухомого майна. Свідоцтво про придбання нерухомого майна видаються на підставі акта про придбання нерухомого майна або реалізації предмета іпотеки. Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, приватним виконавцем було видано ОСОБА_1 . Акт про реалізацію предмета іпотеки, проведені електронні торги (аукціон) від 06.03.2020 року та Акт про реалізацію предмета іпотеки, проведені електронні торги (аукціон) від 10.04.2020 року, які відповідають вимогам закону, оскільки відсутні дані в матеріалах справи щодо визнання недійсними електронних торгів. Із системного аналіз вимог чинного законодавства, ст. 72 Закону України «Про нотаріат» слідує, що під час вчинення нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, з урахуванням норм ст. 72 вказаного Закону, нотаріус лише підтверджує виникнення у покупця права власності. Інших вимог, в тому числі таких, які б передбачали проведення перевірок заборон та арештів перед вчиненням нотаріальних дій і прийняття рішення за результатами такої перевірки стосовно відмови у видачі свідоцтва, законодавством не передбачено. Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій визначені ст. 49 Закону України «Про нотаріат». Отже, із вказаних вимог закону вбачається, що наявність зареєстрованих обтяжень нерухомого майна не є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії. За таких обставин, слід дійти висновку, що наявність чи відсутність обтяжень на придбане з електронних торгів нерухоме майно, взагалі не відноситься до обсягу фактів, які перевіряються нотаріусом під час видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Так як положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження 14-144цс18). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Із аналізу змісту ч. 1 ст. 650 ЦК України, ч. 1 ст. 655 ЦК України та ч. 1 ст. 656 ЦК України слід дійти висновку, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 403/13077/12 (провадження № 61-42788св18). Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 204 ЦК України закріплено основоположний принцип цивільних правовідносин, а саме : принцип презумпції правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, таким, що породжує, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Отже, у разі не спростування презумпції правомірності договору, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватись, а створені обов`язки підлягають виконанню. Такий правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 23 січня 2018 року справа № 203 /2612/ 13, від 07 листопада 2018 року справа № 520/6819 /14. Як вбачається із матеріалів справи, та наданих сторонами доказів, електронні торги з продажу нерухомого майна, що є предметом іпотеки, не скасовані та не визнані недійсними судом, тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на норми закону, прийшов до помилкових висновків щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача, права якої порушено та підлягають захисту . Згідно ст.ст. 317, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений свого права, чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених законом. Таким чином, ОСОБА_1 в силу ст. 317, 321, 328, 591, ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» правомірно набула право власності на майно, придбавши його на електронних торгах (аукціоні) з реалізації предмета іпотеки. Крім того, колегія суддів вважає за важливе відзначити, що п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 встановлено, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема, на підставі правочинів. При цьому, діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України). Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК України) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК України). До державної реєстрації права власності за новим набувачем покупець за договором про відчуження майна, виконаним сторонами, не має права розпоряджатися цим майном, оскільки право власності на нього зберігається за продавцем, проте має право на захист свого володіння на підставі статті 396 ЦК України. При цьому, слід мати на увазі, що після оплати вартості проданого майна і передання його покупцеві, але до державної реєстрації переходу права власності, продавець також не має права ним розпоряджатися, оскільки це майно є предметом виконаного продавцем зобов?язання, яке виникло з договору про відчуження майна (пункт 1 частини першої статті 346 ЦК України), а покупець є його законним володільцем. У разі укладення нового договору про відчуження раніше переданого покупцю майна без розірвання попереднього договору чи визнання судом його недійсним продавець несе відповідальність за його невиконання у виді відшкодування збитків новому покупцеві. Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 (ст.ст. 389-393) цього Кодексу. У справі «Ятрідіс проти Греції» Європейський суд зазначив, що концепція власності у ст. 1 Протоколу № 1 має автономний зміст, який не обмежується правом власності на фізичні речі. Деякі інші права та користі, що утворюють майно, також можуть бути правом власності. Таким чином, із вище викладеного вбачається, що у особи, що придбала майно та провела за нього розрахунок до моменту державної реєстрації виникає право володіння (один із складових елементів права власності) та право на захист цього майна у відповідності до ст. 391 ЦК України, тобто вимагати усунення перешкод в користуванні та розпорядженні новопридбаним майном шляхом зняття з нього арешту (як одним із способів захисту права власності) для можливості подальшої державної реєстрації права власності на придбане майно. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна № 208672331 від 12.05.2020 року та № 210800895 від 30.05.2020 року вбачається арешт нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження 9236570; об`єкт обтяження: земельна ділянка, площею 0,2458 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7124985200:02:003:0075; зареєстровано 11.11.2009 року за № 9236570 реєстратором: Черкаська районна державна нотаріальна контора; підстава обтяження: Постанова про накладення арешту на майно, б/н, 16.09.2009 року, ст. слідчий прокуратури Черкаської області Губенко Є.А.; обтяжувач: Прокуратура Черкаської області; додаткові дані: заборона; 48 від 11.11.2009 року та арешт нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження 9236519; об`єкт обтяження: земельна ділянка, площею 0,1990 га, адреса: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7124985200:02:003:0081; зареєстровано 11.11.2009 року за № 9236519 реєстратором: Черкаська районна державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова про накладення арешту на майно, б/н, 16.09.2009 року, ст. слідчий прокуратури Черкаської області Губенко Є.А.; обтяжувач: Прокуратура Черкаської області; додаткові дані: заборона; 47 від 11.11.2009 року. Згідно роз`яснення постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.11.2019 року у справі № 643/3614/17 вказала, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. Із матеріалів справи вбачається, що спочатку були укладені договори іпотеки від 08.07. 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в забезпечення виконання кредитного договору від 08.07. 2008 року, тоді як арешт, накладений ст. слідчим прокуратури Черкаської області Губенко Є.А.; обтяжувач: Прокуратура Черкаської області в рамкам кримінального провадження після того, як була накладена заборона та майно знаходилось вже в іпотеці банку , 11.11. 2009 року. Тому ОСОБА_2 до виконання своїх зобов`язань по кредитному договору перед банком не міг повноцінно розпоряджатись своєю власністю, оскільки нерухоме майно перебувало в іпотеці банку. Саме кошти, отримані після продажу іпотечного нерухомого майна, були направлені приватним виконавцем на виконання рішення суду щодо заборгованості по кредитному договору. Виходячи з вище викладених обставин та норм права, на час звернення із заявою до суду за наявності арештів (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності ОСОБА_1 , внаслідок чого вона позбавлена змоги розпоряджатися своїм майном, оскільки наявність обтяжень на раніше зазначене нерухоме майно, придбане позивачем на електронних торгах, обмежує права власності позивача, а тому колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку за необхідне відновити порушені права ОСОБА_1 шляхом зняття арешту з нерухомого майна, придбаного останньою на електронних торгах в законному порядку, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем. Враховуючи вище викладене, аналізуючи надані докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що передбачені законом підстави для подальшого арешту вказаного нерухомого майна, придбаного ОСОБА_4 на електронних торгах відсутні, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, на що суд першої інстанції уваги не звернув, не надав належної правової оцінки даній обставині, що призвело до ухвалення неправомірного рішення у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "+4 посилання"), які з огляду на положення статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох поглядів на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Проаналізувавши наявні у справі докази, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зняття арешту. Доводи апеляційної скарги позивача колегія суддів апеляційного суду вважає такими, що заслуговують на увагу, оскільки вони є обґрунтованими, спростовують помилкові висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача та свідчать про незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення, яке не може залишатися в силі та підлягає скасуванню. Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору не повно з?ясував та не перевірив всі фактичні обставини справи, не правильно оцінив докази, давши їм неналежну правову оцінку, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, тому прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим не погоджується апеляційний суд. З огляду на вище викладене, апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, так як доводи скаржника є обґрунтованими, підтвердилися доказами та вимогами закону, судом першої інстанції допущено неправильне застосування та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зняття арешту. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що апеляційним судом скасовано рішення районного суду та прийнято нове судове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційну скаргу задоволено, то стягненню підлягають судові витрати, понесені позивачем за сплату судового збору за подання позову в розмірі 1681, 60 грн. та апеляційної скарги в розмірі 2522,41 грн., а всього 4204 грн. з відповідача Черкаської обласної прокуратури на користь позивача ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кваші Ігоря Володимировича - задовольнити. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець Бурмага Євгеній Анатолійович, Державне підприємство «СЕТАМ», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Черкаська районна державна нотаріальна контора, арбітражний керуючий Пилипенко Тетяна Вікторівна про зняття арешту з майна - скасувати, прийняти нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити. Зняти арешт з нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження 9236570; об`єкт обтяження: земельна ділянка, площею 0,2458 га, адреса : АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7124985200:02:003:0075; зареєстровано 11.11.2009 року, 15:30:49 за № 9236570 реєстратором: Черкаська районна державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова про накладення арешту на майно, б/н, 16.09.2009 року, ст. слідчим прокуратури Черкаської області Губенко Є.А.; обтяжувач Прокуратура Черкаської області; додаткові дані: заборона № 48 від 11.11.2009 року. Зняти арешт з нерухомого майна: Реєстраційний номер обтяження 9236519; об`єкт обтяження: земельна ділянка, площею 0,1990 га, адреса: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 7124985200:02:003:0081; зареєстровано 11.11.2009 року, 15:27:42 за № 9236519 реєстратором: Черкаська районна державна нотаріальна контора; підстава обтяження: постанова про накладення арешту на майно, б/н, 16.09.2009 року, ст. слідчим прокуратури Черкаської області Губенко Є.А.; обтяжувач Прокуратура Черкаської області; додаткові дані: заборона № 47 від 11.11.2009 року. Стягнути з Черкаської обласної прокуратури на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі, що складаються із судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 4 204 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 22.04. 2021 року. Головуючий Л.В. Нерушак Судді Л.І. Василенко В.Г. Бородійчук