Постанова Київський апеляційний суд № 362/6413/19

Справа № 362/6413/20 Головуючий 1 інстанція- Белоконна І.В. Провадження № 33/824/1490/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І. П О С Т А Н О В А іменем України 20 квітня 2021 року м.Київ Київський апеляційний суд у складі судді Савченка С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правовопрушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає: АДРЕСА_1 . притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,- в с т а н о в и в: Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. Відповідно до вказаної постанови 23 жовтня 2019 року о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_1 на вул.Грушевського у м.Василькові Київської області керував мотоциклом марки «Мінск», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. На постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити, посилаючись на незаконність та необгрунтованість постанови. Скарга мотивована тим, що він не був присутній при розгляді справи в суді, оскільки не знав про її розгляд, що потягло неповне з`ясування обставин справи. Вказу, що дійсно 23 жовтня 2019 року о 22 годині 30 хвилин він був зупинений у м.Василькові - 2 - працівниками поліції, які перевіривши документи, відпустили його. Жодних свідків поруч не було, а протокол щодо нього не складався і він його не підписував. Йому ніхто не пропонуавв дихати в драгер або поїхади до лікарні для огляду. Також, ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги з огляду на те, що розгляд справи відбувся без його належного повідомлення та участі, копію постанови він отримав лише 19 січня 2021 року через адвоката. Наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги визнаються судом поважними, а тому на підставі ст.294 КУпАП суд поновлює ОСОБА_1 строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2020 року. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисники адвокати Реус В.В. та Кривша Я.А. апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримали, просили задоволити та скасувати постанову суду як незаконну. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисників, покази свідка ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанову слід скасувати з наступних підстав. Частина 1 ст.130 КупАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки місцевий суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про розгляд справи, що у свою чергу потягло неповне з`ясування судом обставин справи, та всупереч наведеним вимогам КУпАП прийняття необгрунтованого рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення. В обгрунтування підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 508282 від 23 жовтня 2019 року та письмові пояснення свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Однак, суд апеляційної інстанції, не може погодитися з висновком місцевого суду, який не відповідає фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого - 3 - сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України № 1103 від 17 грудня 2008 року, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Згідно ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Отже, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відповідно до п.п.3-4, 6,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України № 1103 від 17 грудня 2008 року, за загальним правилом огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Аналогічні положення містить п.п.3-6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року, згідно якого огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У разі проведення огляду на стан сп`яніння - 4 - в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Відповідно до п.6 розділу I, п.п.3,4,6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Апеляційним судом з метою перевірки доводів апеляційної скарги викликалися свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а також працівник патрульної поліції ОСОБА_5 , який складав протокол про адміністративне правопорушення та відбирав пояснення у свідків. Працівник патрульної поліції ОСОБА_5 , який був повідомлений про місце та час апеляційного перегляду справи згідно листа відділу поліції № 1 ГУНП в Київській області від 07 квітня 2021 року, в судове засідання не з`явився, пояснень не надав. У відношенні свідка ОСОБА_4 судова повістка повернулася з відміткою пошти про відсутність адресата за вказаною адресою. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 , щодо якого складено протокол про адміністративне правопорушення, підтвердив викладені в апеляційній скарзі доводи та зазначив, що він керував мотоциклом марки «Мінськ» розвертався та не справився - 5 - з керуванням і впав. В цей час повз нього проїжджали працівники поліції, які зупинилися оглянули його документи та вказали що є підозра, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. В той же час йому не пропонували ні дихади в драгер, ні пройти огляд в медичному закладі. Ніяких свідків при цьому поряд не було. Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи пояснила, що точну дату вона не пам`ятає, бо це було давно, однак восени, коли вона переходила пішохідний перехід у м.Василькові Київської області, до неї звернулися працівники поліції з проханням бути свідком при огляді водія на стан сп`яніння, вона стояла і чекала на тротуарі метрів за 10-12 від машини патрульної поліії і мотоцикліста, якого вони зупинили. Через деякий час до неї підійшов поліцейський і повідомив її, що водій мотоцикла відмовився проходити огляд на стан сп`яніння і вона має підписати про це документи, що вона і зробила. Вказала, що поряд з поліцейськими та водієм вона не перебувала і їх розмови не чула. Також пояснила, що поліцейські зупинили ще одного чоловіка як свідка, який теж чекав біля неї і таким же чином розписався у наданих поліцейським документах. Матеріали справи містять письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , які були відібрані у нього адвокатом Реус В.В., аналогічного змісту. Апеляційний суд приймає до уваги пояснення даного свідка, вважає їх логічними і послідовними та такими, що не викликають сумнівів у суду. Окрім того, апеляційним судом з метою перевірки доводів апеляційної скарги витребовувалися матеріали відеозапису із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, які при направленні справи до місцевого суду взагалі додані не були, оскільки вказані відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, які свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі вимог ст.266 КУпАП та вищевказаних Порядку і Інструкцій. Згідно листа відділу поліції № 1 ГУНП в Київській області від 07 квітня 2021 року № 2/377, направити не має змоги, бо відеозапис із нагрудних камер зберігається протягом місяця. Отже, можливість перегляду відеозапису та повного і об`єктивного з`ясування обставин подій 23 жовтня 2019 року у відношенні ОСОБА_1 втрачена. Згідно приписів ч.5 ст.266 КУпАП (в редакції на час складання протоколу) огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Таким чином, під час перегляду справи апеляційним судом встановлено, що складання протоколу щодо виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння та відмова останнього від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння проведена працівниками поліції з порушенням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України № 1103 від 17 грудня 2008 року, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Зокрема апеляційним судом встановлено, що виявлення поліцією ознак сп`яніння у ОСОБА_1 і відмова останнього від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння проведена працівниками поліції не у безпосередній присутності двох свідків, які б могли - 6 - підтвердити обставини щодо вимоги поліції про огляд і відмови водія від такого огляду, а тому відповідно до приписів ч.5 ст.266 КУпАП такий огляд вважається недійсним. При вирішенні апеляційної скарги відповідно до приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і практику Європейського суду з прав людинияк джерела права. Так згідно ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. З урахуванням наведеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КупАП не доводиться сукупністю наявних у справі доказів, які не є переконливими, достатньо вагомими і узгодженими між собою, а відтак викликають у суду обгрунтований сумнів. Згідно з ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, не звернув увагу на наявні порушення, що призвело до помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасуванню, а провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_1 строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Постановусудді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.І.Савченко