LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сумський апеляційний суд574/142/21

від 21.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа №574/142/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Куцан В. М. Номер провадження 33/816/213/21 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 172-6 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Сітало Я.В., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Міненка С.А. та прокурора Ткаченка К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Буринського районного суду Сумської області від 17 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючий головою селянського (фермерського) господарства «Сейм-2010», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1360 грн. Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн., - В С Т А Н О В И В: Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він будучи депутатом Буринської міської ради VII скликання, являючись суб`єктом відповідальності за порушення, пов`язані з корупцією, як суб`єкт декларування згідно підпункту б) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого періоду декларування, а саме 05.06.2020 року подав на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просив постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у даній справі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП або звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП і закрити провадження у справі. Крім іншого, ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки оскаржувана постанова була постановлена 17.03.2021, тобто останній день її оскарження є 27.03.2021, який припадає на вихідний день, а апеляційну скаргу останній подав 29.03.2021, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено ним з поважних причин. В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги, апелянт, вказує, що несвоєчасність подачі декларації у визначені законом строки була пов`язана з наявністю у нього ряду хронічних захворювань, а також загостренням вказаних захворювань на момент подання декларації. Зазначає, що частину відповідних документів, що підтверджують факт хвороби ним вже було подано, а частину документів ще надасть. Переконаний, що в його діях відсутня об`єктивна сторона даного правопорушення, а саме умисел, а отже і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі. Крім того, вважає, що є всі підстави для звільнення його від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП і закриття провадження у справі. Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Міненка С.А., який підтримав вимоги апеляційної скарги свого підзахисного, та просив суд оскаржувану постанову скасувати та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУПАП, думку прокурора, який заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив оскаржувану постанову суду залишити без зміни перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова Буринського районного суду Сумської області постановлена 17.03.2021, тобто останній день її оскарження - 27.03.2021, який припадає на вихідний день, а апеляційну скаргу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав 29.03.2021. Таким чином, враховуючи, що закінчення строку оскарження припадав на вихідний день, то останній день строку є перший після нього робочий день, тобто у даному випадку - 29.03.2021, через що апеляційний суд вважає, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційна скарга подана у строк передбачений законом для оскарження судового рішення та не є пропущеним. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, при постановленні рішення судом першої інстанції вказані вимоги закону в цілому були дотримані. Так, згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року №530-ІХ Розділ ХІІІ Прикінцеві положення Закону України «Про запобігання корупції» доповнено пунктом 2 -1, яким встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 01 квітня, у 2020 році суб`єкти декларування подають до 01 червня. Так, як вбачається з матеріалів справи зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення №53/2021, ОСОБА_1 , будучи депутатом Буринської міської ради VII скликання, тобто являючись суб`єктом декларування, несвоєчасно подав без поважних причин щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, а саме о 17 годині 12 хвилин 05 червня 2020 року, яку необхідно було подати до 01 червня 2020 року, чим порушив вимоги ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції». Вказане підтверджується, копією листа Національного агентства з питань запобігання корупції, витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» щодо послідовності дій ОСОБА_1 , а саме, те що останній декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік подав о 17 год. 12 хв. 05.06.2020 року. Технічних несправностей та перебоїв у роботі ІТС Реєстр, які б завадили поданню декларації не зафіксовано. Факт несвоєчасної подачі без поважної причини декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, що і становить склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, не спростовано, а ні захисником, під час апеляційного перегляді справи, ні самим ОСОБА_1 в поданій апеляційній скарзі. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, встановлених районним судом і викладених у постанові, обґрунтований наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким дана об`єктивна оцінка, з чим всупереч доводам апелянта, погоджується і апеляційний суд. Разом з тим, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , стосовно можливості звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, апеляційний суд вважає слушними, з огляду на наступне. Так, як вбачається з матеріалів справи, несвоєчасність подачі декларації у визначені законом строки була пов`язана з наявністю у ОСОБА_1 ряду хронічних захворювань, а також загостренням вказаних захворювань на момент подання декларації, що підтверджуються відповідними медичними виписками, які були надані в суді першої інстанції, так і при апеляційному перегляді справи. Вказані обставини, на переконання суду апеляційної інстанції, суттєво знижують ступінь його вини. За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять даних про притягнення ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності, вчинене адміністративне правопорушення не становить суспільної небезпеки та не завдало збитків державним чи суспільним інтересам, водночас, подання декларації було здійснено з незначною затримкою лише на 5 днів. Тому, оцінюючи в сукупності дії, наслідки та ставлення ОСОБА_1 до вказаних дій, з урахуванням даних, що характеризують його особу, апеляційний суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення і обмежитися усним зауваженням. На думку апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст.23 КпАП України мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень. Враховуючи викладене, апеляційна скарга особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню, постанова судді - скасуванню з постановленням рішення про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП , - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Буринського районного суду Сумської області від 17 березня 2021 року, якою ОСОБА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1360 грн. скасувати. Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»