Постанова 4801 № 133/715/21

Справа № 133/715/21 Провадження № 22-ц/801/1016/2021 Категорія: 80 Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О. Доповідач:Денишенко Т. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2021 рокуСправа № 133/715/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Денишенко Т. О., суддів Голоти Л. О., Рибчинського В. П., розглянувши за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощено-го позовного провадження, без повідомлення учасників справи, у приміщенні апеля-ційного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заробітної плати в сумі 33098,17 гривень, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , її представника адвоката Сєчка Валерія Леонардовича на ухвалу судді Козятинського міськрайонного суду Вінниць-кої області від 22 березня 2021 року про повернення позовної заяви, постановлену у приміщенні суду у м. Козятині Вінницької області суддею Пєтуховою Н. О., В С Т А Н О В И В: 11 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася у Козятинський міськрайонний суд Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заробітної плати. Ухвалою судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 бе-резня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 залишалася без руху з наданням пози-вачці строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків звернення до суду. Ухвалою судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 бе-резня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 на підставі статті 185 ЦПК України по-вернута позивачці. Не погоджуючись з постановленою 22 березня 2021 року суддею суду першої інс-танції ухвалою, ОСОБА_1 , її представник адвокат Сєчко В. Л. оскаржують її в апеляційному порядку, просять ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржники вважають оскаржувану ухвалу неза-конною, постановленою з порушенням норм процесуального права та зазначають, що позовна заява сформована відповідно до норм статей 175, 177 ЦПК України, до неї додані відповідні розрахунки отриманої заробітної плати ОСОБА_1 за 2019 - 2020 роки, де чітко визначається розмір місячної заробітної плати позивачки. Наданим законом та забезпеченим ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 квітня 2021 року правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скорис-тався. Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши справу згідно норм статті 368-369 ЦПК України за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність і обґрунтова-ність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляцій-ної скарги, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити. Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення, яким є також ухвала суду, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з до-триманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на під-ставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторо-ни посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в су-довому засіданні. Залишаючи ухвалою від 16 березня 2021 року без руху позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив, що позивачкою у позовній заяві вказується про те, що вона працює у відокремленому підрозділі локомотивне депо Козятин ( ТЧ-3 ) регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця» прибиральницею приміщень та отримує почасову оплату праці, а розмір її окладу з 01 липня 2019 року становить 3380,00 гривень у місяць. Однак позивачкою не зазначені докази, що підтверджують такі обставини. Постановляючи 22 березня 2021 року ухвалу про повернення ОСОБА_1 її позовної заяви, суддя суду першої інстанції вказала, що 18 березня 2021 року в суд надійшла заява представника позивача, проте цією заявою недоліки не усунуті, її зміст не містить даних щодо виконання вимог вказаної ухвали, а зводиться до незгоди з вимогами ухвали суду від 16 березня 2021 року. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією осіб, які подали апеля-ційну скаргу, щодо відсутності у суду першої інстанції правових підстав для повер-нення позовної заяви ОСОБА_1 , визнає оскаржувану ухвалу судді суду першої інстанції від 22 березня 2021 року такою, що не відповідає вимогам ЦПК України та підлягає скасуванню з огляду на наступне. Як дійсно слідує з матеріалів справи, 18 березня 2021 року на виконання вимог ухвали суду першої інстанції від 16 березня 2021 року представником позивачки ад-вокатом Сєчко В. Л. подана заява, де вказується про відповідність позовної заяви ви-могам статей 175, 177 ЦПК України, надання суду розрахунків отриманої позивачкою заробітної плати із зазначеним її розміром. Адвокат також вказав про можливість подання стороною у справі доказів на наступних стадіях цивільного процесу. Згідно з частиною другою статті 175 ЦПК України позовна заява повинна, зокре-ма, містити зміст позовних вимог: спосіб ( способи ) захисту прав або інтересів, пе-редбачений законом чи договором, або інший спосіб ( способи ) захисту прав та ін-тересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішен-ні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового урегулю-вання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов-язковий досудовий порядок урегулювання спору. З викладеного убачається, що пред-мет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. За нормами статей 13, 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджу-ють такі обставини. Відмінність бачення судді щодо повноти викладення позивачем обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, а також щодо зазначення доказів, які ці обставини підтверджують, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху, оскільки фактично не є невиконанням пози-вачем вимог статті 175 ЦПК України. Отже визначення предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності обґрунтування позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття в ній провадження. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, вста-новлених цим Кодексом ( частина третя статті 12 ЦПК України ). Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах за-явлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребува-них судом у передбачених цим Кодексом випадках. Таким чином обов`язок щодо до-казування покладений на сторони у справі, у тому числі на позивача щодо доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому суд повинен роз`яснити сторонам їхні процесуальні права щодо подання доказів та в подальшому вирішити спір на підставі таких у матеріалах справи і вста-новлених обставин. При цьому не зазначення позивачем певних доказів, не подання окремих з них разом із позовною заявою не є підставою для залишення позову без ру-ху з подальшим поверненням позовної заяви позивачу, оскільки питання щодо дока-зів, які можуть бути подані стороною на певному етапі процесуального провадження у справі, суд вирішує відповідно до положень статті 83 ЦПК України. Пунктом першим статті шостої Конвенції про захист прав людини і основополож-них свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встанов-леним законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характе-ру. Відповідно до пункту шостого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеля-ційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно зі статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продов-ження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обста-винам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду визнає повернення су-дом першої інстанції позовної заяви позивачці безпідставним, оскаржувана судова ухвала на задоволення апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням спра-ви в суд першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись нормами статей 367, 369, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , її представника адвоката Сєчка Ва-лерія Леонардовича задовольнити. Ухвалу судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 бе-резня 2021 року про повернення позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стяг-нення заробітної плати в сумі 33098,17 гривень - скасувати, справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак во-на може бути оскаржена касаційному порядку до Верховного Суду протягом трид-цяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Т. О. Денишенко Судді Л. О. Голота В. П. Рибчинський