Ухвала КАС ВС № 200/7840/20-а

УХВАЛА 21 квітня 2021 року м. Київ справа № 200/7840/20-а адміністративне провадження № К/9901/13668/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі - ТУ ДСА України в Донецькій області) в якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй суддівської винагороди за період з 01 по 31 липня 2020 року (за винятком днів відпустки з 20 по 31 липня 2020 року включно), із застосуванням обмежень у сумі 26695,22 грн; зобов`язати провести нарахування суддівської винагороди на підставі частин другої, третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за період з 01 по 31 липня 2020 року (за винятком днів відпустки з 20 по 30 липня 2020 року включно); стягнути недоотриману суддівську винагороду за період з 01 по 31 липня 2020 року (за винятком днів відпустки з 20 по 31 липня 2020 року включно), з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів, з урахуванням раніше виплаченої суми суддівської винагороди. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії ТУ ДСА України в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 суддівської винагороди за період з 01 по 31 липня 2020 року (за винятком днів відпустки з 20 по 30 липня 2020 року включно), із застуванням обмеження, встановленого частиною третьою статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у сумі 26695,22 року. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області провести перерахунок та виплату суддівської винагороди ОСОБА_3 за період з 01 по 31 липня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її розмір відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та виплатити позивачу недоотриману частину. В іншій частині позову відмовлено. Справа розглянута судами за правилами загального провадження та у відповідності до приписів пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України (чинної на час відкриття провадження судом першої інстанції) не могла бути віднесена справ незначної складності. 13 квітня 2021 року ТУ ДСА України в Донецькій області надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року. Заявник, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити в позові. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначив відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте які саме норми права потребують такого висновку ТУ ДСА України в Донецькій області не зазначило, а лише послалося на відсутність у відповідача права здійснювати нарахування суддівської винагороди поза межами бюджетних асигнувань та на відсутність видатків у бюджеті на здійснення таких виплат. Водночас, інші аргументи скарги зводяться до цитування норм законодавства, яким урегульована процедура визначення видатків на утримання суддів, тлумачення висновків Конституційного Суду України, з посиланням на висновки Верховного Суду у справах №№820/2462/17, 804/3790/17 та 814/1274/17, що не є подібними до спірних правовідносин. Такі доводи мають суб`єктивний характер і виключають можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Інші аргументи скарги також зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів у справі та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій. Верховний Суд також відхиляє аргументи заявника щодо помилковості розгляду судами справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки право суду обрати форму судочинства обмежене виключно приписами частини четвертої статті 12 КАС України. Тому розгляд справи у спрощеному позовному провадженні не свідчить про віднесення такої справи до категорії малозначних. Водночас, згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року справу розглянуто за правилами загального позовного провадження (з викликом сторін). Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Лише посилання заявника на відсутність висновків Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Враховуючи те, що ТУ ДСА України в Донецькій області не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. За таких обставин, Верховний Суд не вирішує питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя С.А. Уханенко