Постанова Волинський апеляційний суд № 161/14156/20

Справа № 161/14156/20 Провадження № 33/802/10/21 Головуючий у 1 інстанції:Черняк В. В. Категорія: ст.124 КУпАП Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 квітня 2021 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника Максимчука Ю.П., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , його представника адвоката Шостака В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2020 року щодо неї, В С Т А Н О В И В: Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, із накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. Згідно з постановою ОСОБА_1 визнана винною за те, що 29 серпня 2020 року о 10 год. 30 хв. на автодорозі Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне», 65 км. + 400 м. вона, керуючи автомобілем Renault Kangoo, НОМЕР_1 , при виїзді з АЗС «Укрнафта» не надала переваги у русі автомобілю Hyundai Accent, НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався головною дорогою, та скоїла зіткнення з ним, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги у п.10.2 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_1 оскаржує її з мотивів невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що вона не виїжджала на головну дорогу з АЗС «Укрнафта», а тому порушити п.10.2 ПДР не могла. Натомість зауважує, що аварійну ситуацію, яка спричинила ДТП, створив ОСОБА_2 . Тому просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким провадження у справі щодо неї за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Заслухавши ОСОБА_1 та її захисника Максимчука Ю.П., які апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі та просили скасувати постанову і закрити провадження у справі, міркування іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та його представника Шостака В.В., які доводи апеляційної скарги заперечили і просили рішення судді залишити без змін, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Положення ст.245 КУпАП регламентують, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано. Аналіз матеріалів справи свідчить, що суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, надав їм належну юридичну оцінку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до ст.124 КУпАП, об`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується діями, спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 29 серпня 2020 року о 10 год. 30 хв. на автодорозі Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне», 65 км. + 400 м. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault Kangoo, НОМЕР_1 , при виїзді з АЗС «Укрнафта» не надала переваги у русі автомобілю Hyundai Accent, НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався головною дорогою, та скоїла зіткнення з ним, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками (а.с.1). Твердження сторони захисту про те, що дії ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, на думку суду апеляційної інстанції, не заслуговують на увагу. У апеляційних доводах ОСОБА_1 посилається на те, що вона не виїжджала на головну дорогу з АЗС «Укрнафта», а рухалась по смузі розгону, маючи намір здійснити маневр розвороту. Вона виїхала на свою смугу руху і рухалась на відстані 0,5 м від осьової лінії розмітки з увімкненим лівим поворотом. Зменшила швидкість і тільки почала виконувати маневр розвороту, як відбувався удар в ліву передню сторону її автомобіля (а.с.24, 30-32). Інший учасник ДТП ОСОБА_2 пояснив, що під час руху своєю смугою зі смуги розгону на відстані приблизно 18-20 м із полоси розгону на його смугу руху виїхав автомобіль «Рено Кенго» (під керуванням ОСОБА_1 ), він застосував екстрене гальмування, але уникнути зіткнення не вдалося. Пояснення ОСОБА_1 та доводи її апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки суперечать матеріалам справи, а саме: схемі місця ДТП від 29.08.2020 (а.с.2.). Слід відмітити, що дана схема підписана обома учасниками ДТП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які будь-яких зауважень з приводу схеми не подавали (а.с.2). З даної схеми вбачається, що місце зіткнення (позн.3) знаходиться на смузі руху в напрямку м. Луцьк, тобто на смузі руху водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Також на даній схемі відображено і сліди гальмування автомобіля під керуванням ОСОБА_2 позн.4, які починаються також на смузі руху у напрямку на м. Луцьк. Отже, розміщення місця зіткнення та слідів гальмування спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що зіткнення відбулось коли вона вже розпочала маневр розвороту, тобто на зустрічній смузі, та підтверджують пояснення ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 виїхала на його смугу руху із смуги розгону, що і призвело до зіткнення транспортних засобів. Піддавати схему ДТП, яку підписали без зауважень обидва учасника ДТП, в апеляційного суду не має підстав. Не наведені такі підстави і під час апеляційного розгляду. Згідно з висновком експертного дослідження від 15.10.2020 № 94 (а.с.39-45) в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля Hyundai Accent, НОМЕР_2 , ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення транспортних засобів, шляхом застосування негайного гальмування, з моменту виникнення небезпеки для руху, як при вирахуваній мінімальній швидкості руху 48.5..50.7 км/год; 53.1..55.5 км/год, так і при дозволеній 50.0 км/год. В заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля Renault Kangoo, НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення транспортних засобів, шляхом виконання пунктів 10.1, 10.4, 10.8 ПДР. В заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля Хюндай р.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3, 12.4 ПДР, тобто керувати транспортним засобом в населеному пункті зі швидкістю не більше ніж 50,0 км/год і при виявленні руху автомобіля Рено-Кенго до смуги руху його транспортного засобу, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій автомобіля Рено-Кенго р.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.9.2 б), 9.4, 10.1, 10.4, 10.8 ПДР, тобто перед початком виконання маневру розвороту подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, а при виконанні даного маневру не з крайнього лівого положення на проїзній частині дати дорогу автомобілю Хюндай Акцент, який рухався в попутному напрямку. В заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, дії водія автомобіля Renault Kangoo, НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам пунктів 10.1, 10.4, 10.8 ПДР, знаходяться в причинному зв`язку із виникненням даної ДТП. Допитаний у судовому засіданні апеляційної інстанції судовий експерт ОСОБА_3 повністю підтримав висновок свого експертного дослідження та результати його дослідження, а тому ставити під сумнів даний висновок експертного дослідження, в апеляційного суду не має підстав. Що стосується висновку експерта №8628 від 10.03.2021 (а.с.70-82), то в ньому викладені висновки у двох варіантах: згідно пояснень ОСОБА_2 та згідно пояснень ОСОБА_1 , оскільки пояснення вказаних водіїв суперечать один одному. Також варто вказати, що ОСОБА_1 вказує, що вона бачила автомобіль під керування ОСОБА_2 , який наближався, а, отже, неправильно оцінила його швидкість та відстань між автомобілями і розпочала маневр розвороту не з крайнього лівого положення, що і призвело до зіткнення транспортних засобів. Отже, ОСОБА_1 не переконалась, що маневр розвороту не з крайнього лівого положення буде безпечним і не створить перешкод для інших учасників руху, зокрема для ОСОБА_2 . Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників ДТП, дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 , маневруючи по проїзній частині, не переконалась, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, не дотрималась вимог ПДР і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Таким чином, будь-які заперечення, викладені в апеляційній скарзі, щодо достатності та належності доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих і вмотивованих висновків місцевого суду, як і не спростовують розташування об`єктів на схемі місця ДТП від 29.08.2020 та пояснення експерта ОСОБА_3 , а тому не приймаються апеляційним судом до уваги. На думку суду апеляційної інстанції, накладаючи адміністративне стягнення, місцевий суд відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП урахував характер правопорушення, дані про особу винної, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбачене санкцією даної статті. Враховуючи вищенаведене, підстави для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 жовтня 2020 року щодо неї без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов