Постанова 4806 № 306/1873/18

Справа № 306/1873/18 П О С Т А Н О В А Іменем України 12 квітня 2021 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Собослой Г.Г., суддів: Мацунич М.В., Готра Т.Ю., з участю секретаря: Терпай С.М.. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 06 грудня 2018 року у справі № 306/1873/18 (Головуючий: Жиганська Н.М.) В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Сусківської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги мотивовано тим, що під час життя, 10 січня 2018 року батьком було зроблено заповітне розпорядження, яке не змінено і не скасовано, на все своє майно на свого сина - позивача ОСОБА_2 , який після смерті батька є спадкоємцем за заповітом. При зверненні до державної нотаріальної контори для оформлення права власності на зазначений будинок у порядку спадкування за законом, таке виявилось неможливим, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок. У зв`язку з цим, позивач просить суд визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Свалявського районного суду від 06 грудня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі і вважає, що цим рішенням суд вирішив про права, свободи, інтереси та не залучив його до участі у справі, подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, не відповідає фактичним обставинам справи, судом неправильно та не в повному обсязі досліджено докази, що призвело до неправильного вирішення спору. Житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 не належав ОСОБА_3 , так як він не прийняв спадщину і не мав права на зазначене майно. ОСОБА_3 не здійснив необхідні дії для прийняття спадщини: подання заяви про прийняття спадщини, отримання свідоцтва про право на спадщину та реєстрацію права власності. ОСОБА_4 за час свого життя не склав заповіт як розпорядження на випадок своєї смерті, у відповідності до ст. 1261 ЦК України, і спадкоємцями першої черги за законом, являлися його сини ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Брат ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а брат ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так як, апелянт є спадкоємцем до першої черги спадкування за законом, як дитина спадкодавця і має право на спадкування. Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав. Сторони на неодноразові виклики у судове засідання апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені про що свідчать розписки про вручення їм поштового відправлення і дана обставина не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Встановлено, що рішенням Свалявського районного суду від 29.08.2018 року встановлено факт родинних відносин, а саме: що « ОСОБА_3 », який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і записаний у графі «батько» у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , запис № 779 від 22.07.1989 року є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно № 35 від 14.05.1996 року "Про оформлення права власності на домоволодіння в АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_4 " та видано свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 14). На час смерті ОСОБА_4 , залишилося троє синів: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 . ОСОБА_4 за час свого життя не склав заповіт, як і розпорядження на випадок своєї смерті та відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги є його сини ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 . ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно заповіту 10 січня 1994 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Баратей А.А., - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зробив заповітне розпорядження на все майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (синові) - позивачу у справі. Відповідно до ст. 1223 ч. 2 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Сусківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно за батьком ОСОБА_4 і зазначає, що з моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 і до січня 2018 року доглядав за спадковим будинком, обробляв та підтримував у належному стані земельну ділянку і фактично прийняв спадщину. Із заявою про прийняття спадщини у передбачений законодавством строк не звертався, оскільки вважав достатньою підставою фактичне прийняття спадщини. Разом з тим, ОСОБА_1 оспорює факт прийняття спадщини ОСОБА_3 , який не здійснив необхідні дії для прийняття спадщини і вважає, що будинок не належав останньому та не мав право власності на зазначене майно. Оскільки, ОСОБА_1 вважає, що має право на спадкування після смерті батька ОСОБА_4 та ним фактично прийнято спадщину, а тому прийняте оспорювань рішення порушує права, свободи, інтереси та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, так як для з`ясування цих обставин апелянт повинен бути залучений до участі у справі. За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню і з ухваленням нового рішення у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, яким у позові ОСОБА_2 слід відмовити із вищезазначених підстав. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, судова колегія,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Свалявського районного суду від 06 грудня 2018 року скасувати. У позові ОСОБА_2 відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 20 квітня 2021 року. Головуючий: (підпис) Судді: (підписи) Згідно з оригіналом: Суддя Закарпатського апеляційного суду Г.Г. Собослой