Постанова Київський апеляційний суд № 759/21378/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 759/21378/20 Головуючий у суді першої інстанції - Скорін А.В. Апеляційне провадження № 33/824/2146/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. П О С Т А Н О В А 20 квітня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Оніщук М.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Курмазенком Володимиром Дмитровичем, що діє на підставі договору, на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, В С Т А Н О В И В: Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 09.12.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 19.10.2020 року о 03 год. 25 хв. по вулиці Кільцева дорога, 12 в м. Києві керував транспортним засобом "Renault Logan" д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку визначався із застосуванням приладу «Драгер», чим порушив вимоги пп. «а» п.2.9 ПДР України. Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд неповно з`ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема вказує, що протокол не містить даних про свідків, які нібито були присутні при проведенні огляду. Також, зазначає, що огляд на стан сп`яніння був проведений з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуються увагу та швидкість реакції. Крім того, вказує, що суд першої інстанції порушив вимоги адміністративного законодавства, зокрема право бути присутнім у судовому засіданні, оскільки він не був повідомлений про розгляд справи. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених в ній підстав. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення апелянта, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях свідків, поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеозаписі та роздруківці результатів тесту із застосуванням приладу «Драгер». Зокрема, як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 126785 від 19.10.2020 року, ОСОБА_1 19.10.2020 року о 03 год. 25 хв. по вулиці Кільцева дорога, 12 в м. Києві керував транспортним засобом "Renault Logan" д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки в присутності двох свідків із застосуванням приладу "Драгер", результат тесту 2,61 проміле. Крім того, з матеріалів вбачається, що працівники поліції ознайомили ОСОБА_1 із змістом роздруківки приладу`Драгер", протоколом, які останній підписав, жодних застережень щодо їх складання, процедури проведення огляду на стан сп`яніння та заперечень щодо результатів такого огляду не мав. Про свою незгоду з результатами огляду на стан сп`яніння або про бажання пройти огляд у закладах МОЗ України не заявляв. Крім того, в поясненнях по суті порушення ОСОБА_1 підтвердив факт вживання алкогольного напою, зокрема, вказав, "випив 50 грам щоб заспокоїтись". Також, ОСОБА_1 надано розписку, в якій він зобов`язується залишити авто за місцем зупинки та не керувати транспортним засобом протягом 24 годин. Зміст запису нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, доводить факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу "Драгер" у присутності двох свідків, його ознайомлення з результатами огляду та відсутність будь-яких заперечень щодо цих результатів з боку останнього. Як вбачається, з матеріалів справи в протоколі про адміністративне правопорушення дійсно не указані свідки, проте, присутність останніх під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, а також наявним у справі письмовими поясненнями свідків з їх власноручними підписами. З огляду на викладене, відсутні підстави для висновку про порушення вимог закону під час складення протоку про адміністративне правопорушення. Щодо відсутності підтверджень про повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи слід зазначити наступне. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Апеляційний суд також звертає увагу, що інформація про дату, час та місце судового розгляду, а також його результати є загальнодоступною. При цьому, слід зауважити, що ОСОБА_1 брав участь під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, надав відповідні пояснення, тобто останньому було забезпечено право брати участь у розгляді справи. Доводи про відсутність пристрою який був наданий ОСОБА_1 , для проведення огляду у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, які дозволені для застосування на території України, також не заслуговують на увагу, враховуючи наступне. Так, згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених п.3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.3 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. До Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки було внесено газоаналізатори Alcotest, Interlock XT (зокрема, Alcotest 6820, призначений для вимірювання вмісту парів етилового спирту у повітрі, що видихається людиною) виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, та видано сертифікат перевірки UA.TR.001101-17, виданий 05.10.2017 року, строк дії до 05.10.2027 року. Отже, вказаний технічний засіб дозволений до застосування МОЗ та Держспожистандартом (правонаступником якого є Мінекономрозвитку) за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання. Інструкцією з експлуатації газоаналізатора "DragerAlcotest 6820" передбачено період між повірками не менше ніж 1 раз на 12 місяців. Оскільки останнє калібрування спеціального технічного засобу, з використанням якого проводився огляд ОСОБА_1 19.10.2020 року, було проведено 03.12.2019 року, що підтверджується даними з його роздрукованого показника, підстави вважати результати огляду недійсними відсутні. Крім того, апеляційний суд критично ставиться до твердження ОСОБА_1 щодо наявності хронічних захворювань, при яких вживати алкоголь взагалі заборонено, як на підставу для звільнення від відповідальності. Оскільки відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, зокрема ст. 130 КУпАП, передбачена за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що в даному випадку підтверджується показами газоаналізатора Драгер та не спростовані іншими належними та допустими доказами. Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, вказують на порушення ОСОБА_1 вимог пп. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" при проведенні огляну на стан сп`яніння не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 126785 від 19.10.2020 року відповідає положенням ст. 256 КУпАП. Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про відсутність складу правопорушення є необґрунтованими. За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі. Враховуючи викладене, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя М.І. Оніщук