Постанова 4824 № 757/46243/18-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №757/46243/18-ц головуючий у І інстанції: Писанець В.А. провадження 22-ц/824/2354/2021 доповідач: Сліпченко О.І. ПОСТАНОВА Іменем України 19 квітня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Сліпченка О.І.(суддя-доповідач), Іванової І.В., Сушко Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 10 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся із вищевказаним позовом. Просив здійснити розплід спільного майна подружжя. В серпні 2020 року представник відповідача подав до суду заяву про зупинення провадження у справі, обґрунтовану тим, що на розгляді суду перебуває справа, щодо визнання автомобіля особистою приватною власністю відповідача - №757/9805/20-ц. Вважав, що здійснити розподіл майна подружжя неможливо до вирішення спору, щодо визнання автомобіля особистою приватною власністю, оскільки автомобіля являється предметом спору в обох справах. Просив зупинити провадження у справі до розгляду Печерським районним судом м.Києва справи №757/9805/20-ц за позовом ОСОБА_2 . Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 10 серпня 2020 року зупинено провадження у справі до вирішення справи №757/9805/20-ц. Не погоджуючись із висновками суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначає, що місцевий суд помилково прийшов до висновку про зупинення провадження, оскільки у суду є можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити та оцінити при розгляді справи наявність обставин для вирішення спору по суті. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі. Зупиняючи провадження у справі, місцевий суд виходив з того, що спір у справі, яка перебуває на розгляді неможливо розглянути без вирішення справи №757/9805/20-ц, щодо визнання автомобіля особистою приватною власністю відповідача. Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України). Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатись на об`єктивну неможливість розгляду справи і у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Передбачена законом необхідність зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у ньому, або якщо ці справи є взаємовиключними. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»). Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинні існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, а факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. При цьому межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до порушення розумного строку розгляду справи. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи (10 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2462/18 (ЄДРСРУ № 87478684). Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18 та від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18. Предметом спору у справі, яка перебуває на розгляді, являються спільне майно подружжя, до якого належить автомобіля, який являється предметом спору у справі №757/9805/20-ц. Місцевий суд не зазначив та з матеріалів справи не вбачається, в чому саме полягає неможливість розгляду справи, яка перебуває на розгляді, до вирішення справи №757/9805/20-ц та які обставини неможливо встановити та оцінити без вирішення зазначеної справи, а тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи, що висновок суду, щодо необхідності зупинення провадження є помилковим, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 10 серпня 2020 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено «19» квітня 2020 року. Сліпченко О.І. Іванова І.В. Сушко Л.П.