Постанова 4824 № 369/17990/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 369/17990/24 Головуючий у І інстанції Скрипник О.Г. Провадження №22-ц/824/9300/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 13 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за продаж транспортного засобу, ВСТАНОВИВ: У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за продаж транспортного засобу. 22 травня 2025 року, під час судового засідання, представник ОСОБА_2 - адвокат Василенко Н.В. заявила клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у справі №369/14465/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки сім`єю без шлюбу, визнання договору недійсним та поділ спільного сумісного майна, зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна чоловіка та жінки, які проживали без реєстрації шлюбу та стягнення грошової компенсації за частку у спільній сумісній власності подружжя. Своє клопотання обґрунтовувала тим, що предметом розгляду справи про поділ спільного сумісного майна є також спірний транспортний засіб, за продаж якого позивачка просила стягнути з відповідача кошти. Таким чином, у Києво-Святошинськоому районному суді Київської області перебуває на розгляді дві цивільні справи відносно одного і того ж майна між одними і тими особами, тому розгляд справи №369/17990/24 об`єктивно неможливий без встановлення обставин у справі №369/14465/23. Враховуючи вищевикладене, представник ОСОБА_2 - адвокат Василенко Н.В. просила провадження у справі №369/17990/24 зупинити до набрання рішенням у справі №369/14465/23 законної сили. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року зупинено провадження у цивільній справі № 369/17990/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до про стягнення грошових коштів за продаж транспортного засобу до набрання законної сили рішення у справі № 369/14465/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки сім`єю без шлюбу, визнання договору недійсним та поділ спільного сумісного майна, зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна чоловіка та жінки, які проживали без реєстрації шлюбу та стягнення грошової компенсації за частку у спільній сумісній власності подружжя. Не погоджуючись з даною ухвалою, представник ОСОБА_1 - адвокат Бузанов Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не встановлення судом дійсних обставин справи, просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що зібраних у справі доказів достатньо для розгляду справи та прийняття рішення суду. В апеляційній скарзі звернуто увагу на те, що суд першої інстанції не зазначив, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду справ, а також, у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розумних строків розгляду справи. При цьому суд першої інстанції не аналізував та не встановлював у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідків розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі. 22 липня 2025 року до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_2 - Василенко Н.В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року залишити без змін. Відзив обґрунтований тим, що у справі № 369/14465/23 вирішується питання про правовий режим майна, зокрема, спірного транспортного засобу «MAZDA СХ-5», про який у дані справі № 369/17990/24 позивач стверджує, що це є її особисте майно і на підставі цього просить стягнути кошти з відповідача за його продаж. Тобто, правова природа спірного транспортного засобу, а саме: обставини, чи є це майно особистим чи спільним сумісним, мають бути встановлені у справі №369/14465/23, і лише після цього можливо визначити, чи мало місце безпідставне збагачення відповідача або чи виникає обов`язок у відповідача передати грошові кошти за продаж спірного транспортного засобу позивачу. Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п. 14 ч.1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання рішенням законної сили у справі №369/14465/23. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені відповідно до норм чинного законодавства. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України). Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Згідно з п. 5 ч.1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Визначаючи наявність підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст.251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що ця норма застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Згідно роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п. 33 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України №6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі. З матеріалів справи вбачається, що у справі, яка переглядається апеляційним судом, в своїх вимогах ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти за проданий по довіреності транспортний засіб марки «MAZDA СХ-5», 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , чорного кольору. У справі №369/14465/23, що перебуває на розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області, встановлюється факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2012 року по 31 травня 2019 року, тобто в той період, коли було придбано та відчужено транспортний засіб марки «MAZDA СХ-5», 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_1 . Таким чином, встановлення факту проживання сторін однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу в рамках цивільної справи № 369/14465/23 безпосередньо впливає на правовий статус майна - транспортного засобу «MAZDA СХ-5», оскільки внаслідок встановлення вказаного факту транспортний засіб, за який ОСОБА_1 просить стягнути грошові кошти з ОСОБА_2 у даній справі, буде віднесено до їх спільного сумісного майна, на розпорядження яким вона видала довіреність. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що розгляд справи № 369/17990/24 про стягнення грошових коштів за продаж транспортного засобу є неможливим до набрання рішенням законної сили у справі №369/14465/23. Доводи апеляційної скарги про те, що зупинення провадження у даній справі є необґрунтованим та суперечить принципу ефективності судового процесу і перешкоджає подальшому провадженню у справі, порушує ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумності строків розгляду справи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження, оскільки ст. 252 ЦПК України вказує саме про право суду зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, що у свою чергу покладає на суд обов`язок урахувати усі істотні обставини справи. Крім того, у розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Нетотожність хоча б одного з них позбавляє суд посилатися на тотожність позовів при застосуванні норм матеріального права щодо закриття, зупинення провадження у справі, чи залишення позову без розгляду. Таким чином, між справами, що розглядаються повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається у тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи. Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 02.09.2020 №417/7171/19, від 12.08.2020 №347/2115/17, від 27.02.2019 №308/5006/16-ц, від 22.05.2019 № 640/7778/18, від 22.08.2018 №372/2230/17-ц, від 18.01.2018 № 462/4152/16-ц та інших подібних справах. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції свої висновки щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином мотивував та керуючись вимогами п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України дійшов правильного висновку про зупинення провадження у даній справі, оскільки ухвалення остаточного судового рішення у справі №761/21269/24 безпосередньо впливає на розгляд по суті даної справи. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, порушив завдання та принципи цивільного судочинства щодо розумності строків розгляду справи, є необґрунтованими, оскільки ст. 251 ЦПК України чітко окреслені випадки, в яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, а у ст. 253 Кодексу визначені строки, на які зупиняється провадження у справі. За таких обставин, аргументи апеляційної скарги не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі, не спростовують правильних висновків суду щодо зупинення провадження у справі, а також не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування ухвали суду. Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін як такої, що є законною та обґрунтованою. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича залишити без задоволення. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року залишити без змін Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п. 2 ч.1 ст. 389 ЦПК України. Судді: Д.О. Таргоній С.А. Голуб Т.А. Слюсар