Постанова 4857 № 500/3853/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Мартиць О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/3853/20 пров. № А/857/2626/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Макарика В.Я., Кузьмича С.М., за участю секретаря судового засідання: Волошин М.М., представника апелянта Горбань М.І. представника відповідача Кочірко Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року у справі №500/3853/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: 30.11.2020р. ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення про відшкодування коштів по переплачених житлових субсидіях з 01.10.2018р. - 30.04.2019р. та зобов`язати повернути до державного бюджету надлишково отримані кошти в загальній сумі 29 353,75 грн. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.01.2021р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.01.2021р. у справі № 500/3853/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. ст.229 КАС України визначено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. В п.5 ч.2 ст.7 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Питання щодо надання субсидій врегульовано Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення № 848) у редакції постанови, чинній на дату виникнення спірних правовідносин). Із змісту п.13 Положення № 848 видно, що для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): -заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява); - декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); -довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; -договір найму (оренди) житла (у разі наявності). Судом першої інстанції встановлено що 10.10.2018р. ОСОБА_1 звернулася в Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації із заявою про призначення житлової субсидії, долучивши при цьому декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Апелянт у декларації про доходи у графі дані про осіб, які входять до складу їх домогосподарства в тому числі вказала ОСОБА_2 , який є зятем останньої. Однак, апелянт а саме у графі 4 "Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку та перебувають у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання) і з дати випуску яких минуло менше ніж 5 років (крім мопеда) не вказала, що у члена сім`ї є транспортний засіб - причіп 2016 року випуску. За результатами розгляду заяви із поданими документами, Управління соціального захисту населення Кременецької райдержадміністрації призначив ОСОБА_1 з врахуванням осіб які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі - 29353,75 грн. за період з 02.10.2018р. 30.04.2019р. що підтверджується рішенням про призначення субсидії. Для проведення перевірки інформації, поданої громадянами для надання житлових субсидій, на запит Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації від 26.07.2019р. № 07-12/479 Територіальний сервісний центр МВС №6143 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Тернопільській області надав інформацію про те, що за громадянином ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 у власності перебуває транспортний засіб, а саме причіп легковий АМС 500 Старконь, 2016 року випуску. Проте, при оформленні документів для призначення житлової субсидії позивач не надала достовірної інформації про вказаний транспортний засіб 2016 року, який знаходиться у володінні члена сім`ї. 14.08.2019р., 10.12.2019р. Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації листами №07/12-8564, № 07-12/11858 надіслав ОСОБА_1 повідомлення про відшкодування коштів по переплачених житлових субсидіях на суму 29 353,75 грн. за період з 01.10.2018р. - 30.04.2019р. Як видно із копій квитанцій, які знаходяться в матеріалах справи позивач у повному обсязі повернула кошти до державного бюджету по переплачених житлових субсидіях на загальну суму 29 353, 75 грн, а саме: 29.01.2020р. 10 000,00 грн. - 03.02.2020р. 12 027,34 грн. та 03.02.2020р. 7 326,41 грн. В п.п. 2 п.6 Положення № 848 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) видно, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда). При цьому, не враховуються транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля. Наявність (відсутність) у власності або володінні зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Якщо право власності або володіння на транспортний засіб набуто під час отримання житлової субсидії, громадянин, якому призначено житлову субсидію, протягом 30 календарних днів зобов`язаний повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення незалежно від розміру вартості транспортного засобу. Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.05.2018р. №604, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.05.2018р. за № 548/32000, затверджено форми Заяви про призначення житлової субсидії та Декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Так, розділ IV Декларації передбачає внесення заявником відомостей про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку і з дати випуску яких минуло менше ніж 5 років (крім мопеда), що перебувають у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання). Колегія суддів встановила, що в декларації ОСОБА_1 зазначила осіб, які входять до складу домогосподарства, зокрема, зять заявника ОСОБА_2 в розділі IV «Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку і з дати випуску яких минуло менше ніж 5 років (крім мопеда), що перебувають у власності або володінні осіб, які входять до складу домогосподарства, а також членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання)» зазначено «немає». Крім того, останній абзац декларації про доходи містить твердження про усвідомлення заявником наслідків подання неповних або достовірних відомостей про осіб, які входять до складу домогосподарства, та членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання), їхні доходи, майновий стан і витрати, заявникові може бути відмовлено у призначенні житлової субсидії або припинено її надання. В такому разі заявник зобов`язується повернути надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії. Дана декларація, подана ОСОБА_1 та містить її особистий підпис. Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (абз. 16 п. 13 Положення № 848). Не приймає колегія суддів доводи апелянта про те що відповідач зобов`язаний здійснити перевірку поданих позивачем документів для призначення житлової субсидії, оскільки з аналізу п.13 Положення № 848 видно, що органи соціального захисту населення мають право, а не обов`язок робити запити в держані органи. Відповідальність за подання достовірних і повних відомостей про доходи і майно, що впливає на призначення субсидій покладено на заявника і останній повинен вжити всіх заходів для отримання повної інформації, яка необхідна для призначення субсидії. Доводи апелянта про те, що за обставин перебування у власності чи володінні у будь-якого з членів домогосподарства або членів сім`ї особи із складу домогосподарства транспортного засобу або причіпа з дати якого минуло менше 5 років, субсидія може бути призначена колегія суддів вважає безпідставними. З аналізу п.7 п.13, п.15 Положення № 848 видно, що для розгляду питань, що належать до компетенції комісії, у випадках, передбачених цим Положенням, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може запропонувати громадянину подати додаткові документи, які не передбачені цим Положенням. Житлова субсидія за рішенням комісії може бути призначена у випадках, не передбачених цим Положенням. Фінансування таких субсидій здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів. Тобто, формулювання «може бути призначена» зумовлює наявність права, а не обов`язку комісії, прийняти у випадках, встановлених Положення № 848, рішення про призначення житлової субсидії. Стосовно доводів апелянта про те, що від Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації позивач не отримала жодних повідомлень про виправлення помилки у декларації, відсутні будь-які зауваження щодо достовірності вказаних в декларації відомостей, колегія суддів зазначає наступне. Зазначення ОСОБА_1 у розділі ІV Декларації відомостей про відсутність транспортних засобів у неї та осіб, які входять до складу домогосподарства, не може бути розцінено як помилка, яка підлягає виправленню в поряду п. 13 Положення № 848, оскільки фактично такі дії є зазначенням недостовірних відомостей, і не можуть бути виправлені. В п.22 Положення № 848 видно, що за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що повідомлення про відшкодування коштів по переплачених житлових субсидій від 14.08.2019р. № 07/12-8564 яке оскаржує позивач носить виключно інформаційний характер про підстави припинення раніше призначеної житлової субсидії та про суми коштів, які підлягають поверненню у добровільному порядку. Тобто, дане повідомлення не є рішення суб`єкта владних повноважень, у розумінні ст.19 КАС України, оскільки рішення комісії про надання раніше призначеної субсидії яка припинена позивач не оскаржує. В п.19 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. ч.1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у ст.2 КАС України. В абз.4 п.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.» У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію. Велика Палата Верховного Суду, приймаючи 30.01.2019р. судове рішення у справі № 803/3/18, зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на це, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Виходячи з аналізу вказаних норм слід визнати, що право на судовий захист передбачає не лише ухвалення правосудного судового рішення, яким суд поновлює чи в інший спосіб надає захист порушеним правам, свободам чи інтересам особи, а й реальне виконання цього рішення. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області як суб`єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року у справі № 500/3853/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328КАС України. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді В. Я. Макарик С. М. Кузьмич У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю та відсутністю судді Макарика В.Я. з 08.04.2021р. по 19.04.2021р. , повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 20.04.2021р.