Ухвала КЦС ВС № 460/2694/17

Ухвала 20 квітня 2021 року м. Київ справа № 460/2694/17 провадження № 61-6146 ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фостяк Олег Ярославович, на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих вилученням за рішенням суду житлового будинку, ВСТАНОВИВ: Рішенням Яворівського районного суду Львівської областівід 18 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного судувід 02 березня 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 збитків у розмірі 1 483 000,00 грн, завданих вилученням за рішенням суду житлового будинку № НОМЕР_1 та земельної ділянки, що знаходяться у АДРЕСА_1. В решті вимог відмовлено. До Верховного Суду 12 квітня 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови отримала поштою 06 квітня 2021 року. Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Наведені у клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки заявник не підтвердила їх належними доказами, зокрема не надала доказів про дату отримання повного тексту судового рішення. Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без руху та роз`яснити заявнику про необхідність надання доказів про дату отримання повного тексту судового рішення або навести інші підстави для поновлення строку. Щодо підстав касаційного оскарження Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, з огляду на таке. Так, касаційна скарга містить посилання на частину другу статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження судових рішень, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 661 ЦК України у подібних правовідносинах та неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 14 червня 2016 року у справі № 914/4348/15. Верховний Суд констатує, що не усі з наведених заявником доводів є належною підставою касаційного оскарження. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно із підпунктом 7 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України. Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій враховують висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду та Верховного Суду України. Чинними правилами процесуального права не передбачено обов`язку застосування судами різних інстанцій правових висновків Вищого господарського суду України, викладених у постановах згаданого суду. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), зокрема уточнити підстави подання касаційної скарги, відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме зазначити викладені в постановах Верховного Суду та/або Верховного Суду Українивисновки, які не враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення. Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки. Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Яворівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Фостяк Олег Ярославович, на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 18 вересня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 20 травня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь