Ухвала КЦС ВС № 181/1229/19

УХВАЛА 15 квітня 2021 року м. Київ справа №181/1229/19 провадження № 61-5078ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Межівського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Межівської селищної об`єднаної територіальної громади Межівського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування. Справа розглядалася судами неодноразово. Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено. Визнано за позивачами право власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Останньою постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. 24 березня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року. Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав. Відповідно до вимог статі 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено крім іншого також підстави касаційного оскарження. Касаційна скарга всупереч вимогам статті 392 ЦПК України не містить посилань на підстави касаційного оскарження. Скаржник узагальнено посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, натомість, чітко не зазначає підставу касаційного оскарження та її обґрунтування. Належне зазначення скаржником підстав для касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі та для подальшого розгляду касаційної скарги. За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги. Суд касаційної інстанції роз`яснює, що скаржнику для усунення даного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу(и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування. Тобто, заявнику слід чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги та відповідне обґрунтування (посилання на норму закону, правові висновки Верховного Суду, висловлені в подібних правовідносинах тощо) з урахуванням вимог цієї ухвали. Крім того, скаржником не дотримано вимоги пункту третього частини четвертої статті 392 ЦПК України, за змістом якого до касаційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До касаційної скарги додано квитанцію від 24 березня 2021 року №0.0.2065536595.1 про сплату судового збору у розмірі 3538,93 грн. У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Окрім того, відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11 щодо застосування Закону України «Про судовий збір», документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір». За таких обставин документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, дублікати у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Надана Верховному Суду заявником квитанція про сплату судового збору не відповідає вищезазначеним вимогам, оскільки не містить відтиску печатки фінансової установи, підписів посадових осіб, відповідальних за проведену операцію. Враховуючи вищенаведене, касаційна скарга на підставі вимог статей 185, 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення вищевказаних недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд УХВАЛИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш