LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС556/225/20

від 19.04.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 13 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2021 року залишити без руху.

Ухвала 19 квітня 2021 року м. Київ справа № 556/225/20 провадження № 61-5980ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 13 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, ВСТАНОВИВ: У квітні 221 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 13 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у вищевказаній справі. Вказана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного. Касаційна скарга містить квитанцію про часткову сплату судового збору ОСОБА_1 у розмірі 3 502,40 грн. Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102,00 грн. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. За подання касаційної скарги на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 13 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2021 рокунеобхідно сплатити 1 681,60 грн (840,80 Х 200%) судового збору за одну вимогу немайнового характеру. Однак, не можливо встановити розмір судового збору за подачу касаційної скарги за вимогу майнового характеру (визнання права власності на частку у спільному майні подружжя). Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача. Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Виходячи з того, що зі змісту поданої касаційної скарги та копій судових рішень неможливо встановити ціну позову станом на день його подання, а тому заявник повинен надати докази оплати судового збору за вимогу майнового характеру, суму якого необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості спірного майна (житлового будинку), та згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» за наступною формулою (А ? 1 % ? 200 %), де А - це вартість спірного майна, і на підтвердження надати до суду докази його вартості. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 13 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 04 березня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали настануть наслідки передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петрова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»