Ухвала КАС ВС № 280/6135/19

УХВАЛА 20 квітня 2021 року Київ справа №280/6135/19 адміністративне провадження №К/9901/12696/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Бевзенка В. М., суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М., розглянувши касаційну скаргу Держави Україна в особі Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі № 280/6135/19 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про стягнення шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, УСТАНОВИВ: У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Держави Україна в особі Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив: - стягнути з Державного бюджету України на користь позивача шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України 68 003,81 грн. шкоди, завданої законом, який визнаний неконституційним. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2020 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021, апеляційну скаргу позивача задоволено, внаслідок чого позов задоволено. Не погоджуючись із постановою Третього апеляційного адміністративного суду відповідач оскаржив її у касаційному порядку. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бевзенка В. М., суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М. Разом з тим, судді Бевзенко В. М., Єзеров А. А., Чиркін С. М., з посиланням на наявність підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 затверджено Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (далі - Класифікатор). Також, рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 19.07.2019 № 22 затверджені Роз`яснення щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 (далі - Роз`яснення). При надходженні справи до Верховного Суду і її автоматизованого розподілу між суддями, останній була присвоєна категорія, визначена у пункті Класифікатора 112030000 «Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування)». У той же час, відповідно до вказаних вище роз`яснень, пункти 108000000- 109040000 Класифікатора передбачають: «Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу» (пункт 1080900000 Класифікатора), а не до підкатегорії спорів щодо «загальнообов`язкового державного соціального страхування» (підпункт 112030000 Класифікатора). Тому, враховуючи предмет цього спору, обставини адміністративної справи і суб`єктний склад її учасників, зважаючи на вказані позивачем підстави цієї позовної заяви та характер спірних правовідносин, цю адміністративну справу слід віднести до категорії «Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема, щодо бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу» (пункт 1080900000 Класифікатора). Своєю чергою, рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 № 1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33 "Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду", визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком. Підпунктом 3.8 пункту 3 додатку до названого вище рішення у тій же редакції визначено, що судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян спеціалізуються на розгляді, зокрема, таких категорій адміністративних справ що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу (пункт 1080900000 Класифікатора). Отже, на розгляді цієї справи спеціалізуються судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян. Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14, зі змінами та доповненнями, що внесені рішенням зборів суддів Верховного Суду від 16.04.2020 № 6, відповідно до якого судді Бевзенко В. М., Єзеров А. А., Чиркін С. М., входять до складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав й, відповідно, не перебувають у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, судді якої спеціалізуються на розгляді справ, зокрема, у спорах щодо бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу (пункт 1080900000 Класифікатора). Частиною 1 ст. 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. У п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 КАС України. Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 40 КАС України). Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема, без урахування спеціалізації, в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 813/2585/18, від 25.10.2019 у справі № 1.380.2019.000473, від 26.03.2020 у справі № 814/917/17 та від 02.04.2020 у справі № 806/136/17. При прийнятті рішення про самовідвід, Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», № 58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», № 19334/03, пункт 59). Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики. Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50). Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що заяви суддів Бевзенка В. М., Єзерова А. А., Чиркіна С. М., про самовідвід слід задовольнити. Керуючись ст. ст. 31, 36 - 40 КАС України, Суд У Х В А Л И В: Задовольнити заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Бевзенка В. М., Єзерова А, А., Чиркіна С. М. у справі № 280/6135/19. Відвести суддів Касаційного адміністративного суду Бевзенка В. М., Єзерова А, А.,Чиркіна С. М. від розгляду справи № 280/6135/19. Матеріали справи № 280/6135/19 передати до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не оскаржується. Суддя доповідач В. М. Бевзенко Судді А. А. Єзеров С. М. Чиркін