Ухвала КАС ВС № 420/6866/20

УХВАЛА 19 січня 2021 року Київ справа №420/6866/20 адміністративне провадження №К/9901/36589/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бевзенка В. М., суддів Чиркіна С. М., Шарапи В. М., розглянувши касаційну скаргу адвоката Колесніченка Богдана Володимировича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЗИНГОФ» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі № 420/6866/20 за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЗИНГОФ», про визнання протиправним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу, про зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: У 2020 році Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - позивач), звернулось до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЗИНГОФ», про визнання протиправним та скасування повідомлення (далі - третя особа), у якій просило: - визнати протиправним та скасувати повідомлення відповідача про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 23.04.2020; - зобов`язати відповідача відкрити виконавче провадження на підставі постанови третьої особи № 341 від 23.09.2019 та провести виконавчі дії у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 року позовну заяву повернуто позивачу. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 апеляційну скаргу позивача задоволено: - ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 про повернення позовної заяви у справі № 420/6866/20 скасовано; - справу № 420/6866/20 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду. 30.12.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Колесніченка Богдана Володимировича, який діє в інтересах позивача, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 і залишити в силі ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2020. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішенням позивач оскаржив його у касаційному порядку. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бевзенка В. М., суддів Чиркіна С. М., Шарапу В. М. Разом з тим, судді Бевзенко В. М., Чиркін С. М., Шарапа В. М., з посиланням на наявність підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України, заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в ч. 2 ст. 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 №622 затверджено Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (далі - Класифікатор). Також, рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 19.07.2019 №22 затверджені Роз`яснення щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 №622 (далі - Роз`яснення). При надходженні справи до Верховного Суду і її автоматизованого розподілу між суддями, останній була присвоєна категорія, визначена у пункті 108010000 Класифікатора "Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо господарської діяльності". В той же час, відповідно до вказаних вище роз`яснень, п. 108020000- 108120000 Класифікатора передбачають спори з приводу владних управлінських функцій, які держава реалізує в переважній більшості галузей економіки, а також у сферах господарювання, передбачених іншими розділами Класифікатора, зокрема функцій щодо митного регулювання, захисту національного товаровиробника від певних видів імпорту, регулювання цін, управління об`єктами державної власності, гарантування вкладів фізичних осіб тощо. Тому, наприклад, спір щодо повернення виконавчого документу слід відносити до категорії "спори щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів" (пункт), а не до підкатегорії "спори щодо господарської діяльності" (підпункт 108010000 Класифікатора). Щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів. Тому, враховуючи предмет даного спору, обставини справи і суб`єктний склад її учасників, зважаючи на вказані позивачем підстави цього позову й характер спірних правовідносин, таку слід віднести до категорії "спори щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів" (п. 105000000Класифікатора). Своєю чергою, рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 № 1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33 "Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду", визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком. Підпунктом 3.8 п. 3 додатку до названого вище рішення у тій же редакції визначено, що судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян спеціалізуються на розгляді, зокрема, таких категорій адміністративних справ: справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики (коди 108030000- 108040000, 108090000, 108120000 Класифікатора). Отже, на розгляді цієї справи спеціалізуються судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян. Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14, зі змінами та доповненнями, що внесені рішенням зборів суддів Верховного Суду від 16.04.2020 № 6, відповідно до якого судді Бевзенко В. М., Рибачук А. І., Шарапа В. М., входять до складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав й, відповідно, не перебувають у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, судді якої спеціалізуються на розгляді справ, зокрема, у спорах щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (п. 105000000 Класифікатора). Частиною 1 ст. 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. У п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу. Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 40 КАС України). Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема без урахування спеціалізації, в ухвалах, від 15 травня 2019 року № 813/2585/18, від 25 жовтня 2019 року № 1.380.2019.000473, від 26 березня 2020 року у справі №814/917/17 та від 02 квітня 2020 року у справі №806/136/17. При прийнятті рішення про самовідвід, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», № 58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», № 19334/03, пункт 59). Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики. Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50). Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що заяви суддів Бевзенка В. М., Чиркіна С. М., Шарапи В. М. про самовідвід підлягають задоволенню. Керуючись ст. ст. 31, 36 - 38, 39, 40 КАС України, суд У Х В А Л И В: Задовольнити заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Бевзенка В. М., Чиркіна С. М., Шарапи В. М. у справі № 640/11726/19. Відвести суддів Касаційного адміністративного суду Бевзенка В. М., Чиркіна С. М, Шарапу В. М. від розгляду справи № 420/6866/20. Матеріали справи № 420/6866/20 передати до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не оскаржується. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується. Суддя-доповідач В. М. Бевзенко Судді С. М. Чиркін В. М. Шарапа