Постанова 4824 № 756/13345/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №22-ц/824/6430/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 квітня 2021 року місто Київ справа №756/13345/20 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 02 березня 2021 року про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Андрейчука Т.В., повний текст ухвали складено 03 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» про відшкодування майнової шкоди,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року позивач звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до відповідача про відшкодування майнової шкоди. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 02 березня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обгрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що до позовної заяви було додано ордер серії КС №337332, який підтверджує повноваження адвоката Пілявіна Г.В. як його представника в Оболонському районному суді міста Києва. Вказував, що в зазначеному ордері є підпис адвоката Пілявіна Г.В. Зазначав, що ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вимагає наявності в ордері підпису лише адвоката і не містить вимог про необхідність наявності в ордері будь-чийого підписа, окрім підписа адвоката. Посилався на те, що Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 не містить норми про те, що відсутність підпису керівника адвокатського об`єднання в ордері на надання правової допомоги свідчить про відсутність у адвоката повноважень на представництво інтересів клієнта, з яким укладено договір на надання правової допомоги, в суді. 20 квітня 2021 року від представника відповідача до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких останній просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення. У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні. Позивач та третя особа у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися у судове засіданні на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача,пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції посилався на п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України та виходив з того, що позовну заяву від імені ОСОБА_1 подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, оскільки в ордері на надання правової допомоги від 12 серпня 2020 року серії КС № 337332 відсутній підпис керівника адвокатського об`єднання, яким видано ордер, тобто такий ордер не є документом, що належним чином посвідчує повноваження адвоката Пілявіна Г.В. на надання правової допомоги ОСОБА_1 . Проте, з таким висновком суду погодитись неможливо з огляду на наступне. Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч.1 ст.58 ЦПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.60 ЦПК України). Частиною 4 статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч.ч.1, 2 ст.64 ЦПК України). Відповідно до ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій. Відповідно до п.п.4, 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера. П.п.12.10, 12.11, 12.12 п.12 Положення визначено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема: підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням. Разом з тим, порядок розгляду цивільних справ в судах регулюється саме вимогами цивільного процесуального законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана Пілявіним Г.В. , як представником позивача ОСОБА_1 . До позовної заяви на підтвердження своїх повноважень адвокатом Пілявіним Г.В. було надано: договір про надання правової допомоги від 01 липня 2020 року, укладений між адвокатом Громадського об'єднання адвокатів міста Києва «Правознавець» та замовником ОСОБА_1 , відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов`язання надати замовнику правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язався оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами; ордер серії КС №337332 від 12 серпня 2020 року, який був виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 01 липня 2020 року ОСОБА_1 в Оболонському районному суді міста Києва адвокатом Пілявіним Г.В.; копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №778/10 на ім'я Пілявіна Г.В., що відповідає вимогам ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вказаний ордер серії КС №337332 від 12 серпня 2020 року підписано адвокатом Пілявіним Г.В. та містить печатку Громадського об'єднання адвокатів міста Києва «Правознавець», а відтак колегія суддів вважає, що адвокат Пілявін Г.В. мав повноваження на надання правової допомоги ОСОБА_1 та на ведення справи в Оболонському районному суді міста Києва. При цьому, обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії в ордері застережені не були, в тому числі, щодо повноважень на подання позовної заяви та її підпису. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що адвокат Пілявін Г.В., представляючи інтереси ОСОБА_1 не мав повноважень на ведення справи в Оболонському районному суді міста Києва. Необхідно зазначити, що недоліки в оформленні ордера на надання правової допомоги за наявності достатніх даних про права адвоката (адвокатського об'єднання) представляти інтереси клієнта не повинно перешкоджати доступу до правосуддя клієнту, який з метою належного захисту своїх прав чи інтересів звернувся за кваліфікованою правовою допомогою адвоката. До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №195/1151/18 та ухвалі від 11 лютого 2020 року у справі №758/13213/18. Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року). У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість пред'явити до суду позовну заяву, яка є процесуальною формою звернення за захистом порушеного права. Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріальногоправа, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Отже,колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 02 березня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 20 квітня 2021 року. Головуючий: Судді: