Постанова 4818 № 639/92/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «19» квітня 2021 року м. Харків справа № 639/92/21 провадження № 22ц/818/2346/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач), суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б., учасники справи: позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідачка ОСОБА_1 розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року у складі судді Гаврилюк С.М. в с т а н о в и в: У січні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 09 липня 2007 року. Зазначив, що відповідачка підтвердила свою згоду на те, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Вказав, що банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, передбаченому цим договором. Проте, відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 15 листопада 2020 року має заборгованість в розмірі 21 570,14 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 19 195,34 грн, в тому числі, заборгованості за поточним тілом кредиту 0,00 грн, заборгованості за простроченим тілом кредиту 19 195,34 грн, заборгованості за нарахованими відсотками 0,00 грн, заборгованості за простроченими відсотками 2374,80 грн, заборгованості за відсотками на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України 0,00 грн, нарахованої пені 0,00 грн, нарахованої комісії 0,00 грн. Вказав, що на даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав банку. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09 липня 2007 року у розмірі 21 570,14 грн та судові витрати в розмірі 2102,00 грн. Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09 липня 2007 року в розмірі 19 195,34 грн та судові витрати в розмірі 1870,58 грн, в іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з заочним рішенням суду Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просив заочне рішення скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками та ухвалити в цій частині нове судове рішення, задовольнивши позовні вимоги банку в цій частині в повному обсязі, в іншій частині заочне рішення - залишити без змін, стягнути з відповідачки судові витрати. Апеляційна скарга мотивована тим, що в заяві від 09 липня 2007 року вказано базову відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 3% на місяць, тобто сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору. 18 березня 2021 року до суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» надійшли письмові пояснення, в яких зазначив, що у заяві позичальника зазначено, зокрема, базову відсоткову ставку в розмірі 3% на місяць (або 36% на рік). 01 березня 2020 року у відповідачки виникла прострочка за відсотками, тому за період з 01 березня 2020 року по 15 листопада 2020 року заборгованість за відсотками становить 4990,79 грн, при цьому за цей період сплачено 2615,99 грн. Отже, сума заборгованості за відсотками становить 2374,80 грн (4990,79 -2615,99). Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» необхідно задовольнити, заочне рішення суду в оскаржуваній частині скасувати. Заочне рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами. Проте, колегія суддів не погоджується в повному обсязі з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09 липня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку у Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк». Зі змісту заяви-анкети вбачається, що базова процентна ставка за кредитом становить 3% в місяць з розрахунку 360 днів у році. Згідно з вказаним договором, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 1500,00 грн, який в подальшому був збільшено до 11 000,00 грн. З довідки Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» вбачається, що за вказаним договором ОСОБА_1 було надано кредитні картки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , остання з яких з терміном дії до останнього дня серпня 2022 року. Відповідно до пункту 6.5 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Згідно пунктом 6.6 Умов надання банківських послуг у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Власник картки зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно пункту 6.7 Умов та Правил надання банківських послуг. Як вбачається з пункту 6.4. Умов та Правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною правил та/або тарифів банку, клієнт зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість. Пунктом 5.2 вказаних Умов передбачено, що в разі порушення позичальником вимог чинного законодавства та/або умов даного договору та/або в разі виникнення овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків за карткою (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення вказаних порушень, а також вимагати дострокове виконання боргових зобов`язань в цілому або в певній банком частині в разі невиконання позичальником своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим договором. Пунктом 9.12 вказаних Умов передбачено, що договір дії на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. Як вбачається з пункту 8.6 вказаних Умов при порушенні позичальником строків платежів за якомусь з грошових зобов`язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову. Пунктом 5.3 Правил користування платіжною карткою передбачено, що строк погашення за кредитом (кредитний ліміт, кредитна лінія) за платіжними картками з встановленим мінімальним обов`язковим платежем наведено в Пам`ятці клієнта, яка є невід`ємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами, та частину заборгованості за кредитом. Пунктом 5.4 Правил користування платіжною карткою передбачено, що строк погашення за кредитом (кредитний ліміт, кредитна лінія) за платіжними картками без встановленого мінімального обов`язкового платежу, проводиться в наступному порядку: строк погашення процентів за кредитом щомісячно за попередній місяць; строк погашення кредиту в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці. Пунктом 5.5 Правил передбачено, що за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановлені Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів у році. Взяті на себе зобов`язання за договором № б/н від 09 липня 2007 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні ресурси. У порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за договором № б/н від 09 липня 2007 року належним чином не виконала. Із розрахунку заборгованості за договором № б/н від 09 липня 2007 року вбачається, що станом на 15 листопада 2020 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 21 570,14 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 19 195,34 грн, в тому числі, заборгованості за поточним тілом кредиту 0,00 грн, заборгованості за простроченим тілом кредиту 19 195,34 грн, заборгованості за нарахованими відсотками 0,00 грн, заборгованості за простроченими відсотками 2374,80 грн, заборгованості за відсотками на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України 0,00 грн, нарахованої пені 0,00 грн, нарахованої комісії 0,00 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з доведеності невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору. Проте, висновку щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором суд першої інстанції дійшов внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини. При цьому, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, в тому числі, їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 09 липня 2007 року, банк посилався на анкету - заяву від 09 липня 2007 року, яка була підписана відповідачкою. Як вбачається з анкети-заяви від 09 липня 2007 року сторони погодили, що базова процентна ставка за кредитом становить 3% в місяць (а.с.19 зворот), тобто 36% річних, Тому наявні правові підстави для стягнення не тільки тіла кредиту, а також заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом. Тобто, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 651 та частини третьої статті 653 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Отже, якщо сторонами кредитного договору досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі, щодо збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом з дотриманням певної процедури, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору. Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною. Відповідно до частин першої та другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У частині четвертій указаної статті передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Частиною шостою цієї статті передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки. У разі підвищення банком процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. У відповідності до правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року № 6-57ц12 боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку. Саме такі правові позиції висловлені в постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі за № 6-1374цс17 та в постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі за № 61-1415св18, від 14 березня 2018 року у справі за № 61-6187св18, від 04 квітня 2018 року у справі за № 61-2067св18. Зі змісту довідки вбачається, що базова процентна ставка за кредитом становить 3% в місяць на залишок заборгованості, тобто 36% річних. Протягом дії договору банк змінював та підвищував відсоткову ставку за кредитом, а саме з січня 2013 року 30% річних, з вересня 2014 року - до 34,8% річних, з квітня 2015 року - до 43,2 % річних, з червня 2015 року 30% річних, з листопада 2015 року 34,8% річних, з червня 2016 року 43,2% річних, з листопада 2018 року 42% річних. Фактично нарахування відсотків на всю суму заборгованості проводилося банком не у відповідності з умовами договору та зазначених в розрахунку банку підвищених процентних ставок. Таким чином, починаючи з квітня 2015 року банком неправильно, в рахунок збільшення, розраховано суму відсотків за користування кредитом. Як вбачається з матеріалів справи, належним чином банк не проінформував ОСОБА_1 про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом з 36% до 43,2%, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що стягненню підлягають відсотки за користування кредитом за період з 01 березня 2020 року по 15 листопада 2020 року в розмірі 2374,80 грн. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що правових підстав для відмови у задоволенні позову в цій частині у суду першої інстанції не було. За таких обставин заочне рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню. В іншій частині заочне рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційну скаргу задоволено, тому судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2102,00 грн та судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 3153,00 грн, а всього в розмірі 5255,00 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк». Керуючись ст. ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст. ст. 381 384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року в оскаржуваній частині скасувати. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення процентів за користування кредитом задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відсотки за користування кредитом за період з 01 березня 2020 року по 15 листопада 2020 року в розмірі 2374,80 грн за кредитним договором № б/н від 09 липня 2007 року. Заочне рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судового збору в розмірі 1870,58 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 5255,00 грн за подачу позову та апеляційної скарги. В іншій частині заочне рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий І.В. Бурлака Судді О.М. Хорошевський В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 19 квітня 2021 року.