Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 351/365/21

Справа № 351/365/21 Провадження № 33/4808/260/21 Категорія ст. 124 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Калиновський М. М. Суддя-доповідач Гриновецький Б.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М., з участю апелянта ОСОБА_1 та його захисника Чопея М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Снятинського районного суду від 25.03.2021 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді 340 штрафу. ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 19.02.2021р. о 09:50 год. в с. Келихів на автодорозі Тулуків-Стецева, керуючи автомобілем марки "OPEL ZAFIRA" реєстраційний номер НОМЕР_1 , не урахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки "ВАЗ 2109" реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Тулуків, Коломийського району, Івано-Франківської області. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює законність й обґрунтованість постанови судді, вважає, що вона підлягає скасуванню. Вказує, що в мотивувальній частині рішення суд визнаючи одні і відхиляючи інші докази, належно це не обґрунтував. Постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи. Судом не дано оцінки його доводам, викладеним ним в запереченні на протокол; не взято до уваги фототаблицю, з якої видно що проїжджа частина дороги не давала можливості роз`їхатись двом зустрічним автомобілям. Судом до уваги прийнято пояснення водія ОСОБА_2 про те, що мало місце зустрічне зіткнення, а його пояснення про те, що мав місце наїзд на його транспортний засіб до уваги судом не прийнято з мотивів його зацікавленості, хоч і його пояснення підтверджуються показами свідка ОСОБА_3 , який в суді заявив що наїзд мав місце при зупиненому його авто. Вважає, що при наїзді його автомобіль відкинуло на 50 см назад, а інше авто - на більшу віддаль, але не менше ніж на 1 м. Між їхніми авто було зафіксовано розсип скла від пошкоджених фар авто ВАЗ 2109 та пластмаса від пошкоджених габаритів, сліди від витікання рідини з радіатора. На його думку, водій ОСОБА_2 міг би як і він, зупинитись і не допустити наїзду, якби уважно стежив за обстановкою на дорозі та вибрав безпечну швидкість. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити. Заслухавши апелянта та його захисника про підтримання апеляції, перевіривши справу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Постанова суду не відповідає вимогам ст. ст. 7, 245, 280, 283 КупАП, тому підлягає скасуванню. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП є поспішним й належно не обґрунтованим. Апеляційні доводи апелянта про необґрунтованість постанови суду є частково вмотивованими. При ухваленні постанови суд вийшов за межі адміністративного звинувачення, яке було пред`явлено ОСОБА_1 у протоколі про правопорушення. В ньому було вказано, що внаслідок ДТП маються матеріальні збитки. Такий виклад обставин та наслідків події не відповідає диспозиції ст. 124 КупАП, яка передбачає пошкодження транспортних засобів або іншого конкретного майна. Тому суд зобов`язаний був повернути справу для належного дооформлення протоколу, а не поправляти в постанові вказане неконкретне звинувачення. Суд не має право цього робити, оскільки не є стороною звинувачення. Постанова суду не може залишатись в силі через твердження апелянта, яке не може спростувати апеляційний суд, про те, що йому не було вручено копію протоколу, що є істотним порушенням його права на захист,оскільки йому не пред`явлено адміністративне звинувачення. Слід погодитись з апелянтом в тому, що суд залишив без правової оцінки й спростування доводи ОСОБА_1 про його невинуватість, що залишає сумніви в обґрунтованості постанови суду про доведеність його вини. Суд послався у постанові на окремі документи у справі, однак не розкрив їх доказового змісту, що ставить під сумнів остаточний висновок суду. Таким чином справу слід було повернути на новий судовий розгляд, однак ст. 294 КУпАП не дає такого права апеляційному суду. За таких обставин постанова суду підлягала б скасуванню і справа закриттю через недоведеність вини ОСОБА_1 , однак такої підстави не передбачає чинний КупАП, тому з врахуванням правових засад відправлення правосуддя, її слід закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення за ст. 124 КупАП. Таке закриття справи у випадку відсутності взаємного порозуміння між сторонами не є процесуальною перешкодою для вирішення питання про відшкодування збитків у порядку цивільного судочинства. Апеляційний суд немає права визнавати винним у цій автопригоді водія ОСОБА_4 , оскільки саме у цьому провадженні йому не пред`являлось таке звинувачення. Це питання може бути предметом іншого судового провадження. Тому апеляцію ОСОБА_1 слід задовольнити, постанову суду - скасувати, справу закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення за ст. 124 КупАП. К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Снятинського районного суду від 25.03.2021 року щодо нього - скасувати, справу закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення за ст. 124 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя : Б.М. Гриновецький