Ухвала КАС ВС № 200/10056/20-а

УХВАЛА 20 квітня 2021 року м. Київ справа № 200/10056/20-а адміністративне провадження № К/9901/12564/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Новогродівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 200/10056/20-а за позовом ОСОБА_1 до Новогродівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанов, ВСТАНОВИВ: 12 квітня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надіслана засобами поштового зв`язку 08.04.2021). Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просила визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанови. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії заступника начальника Новогродівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №63371519 в частині стягнення виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 5557,93 грн та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №63371519 від 21жовтня 2020 року у розмірі 170 грн. Скасовано постанову державного виконавця Новогродівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 21 жовтня 2020 року про відкриття виконавчого провадження №63371519 де зазначено стягнути з позивача виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 5557,93 грн та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №63371519 від 21 жовтня 2020 року у розмірі 170 грн. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України, в редакції яка діє з 08 лютого 2020 року, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Крім того, скаржник вказав, що судами відповідно до п.1 ч.2 ст.353 КАС України не досліджені зібрані у справі докази. Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не вказав яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися. Подана касаційна скарга містить лише виклад обставини справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів з підстав неправильного застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 2 ст.353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Отже, Суд вказує, що самого лише посилання в касаційній скарзі на оскарження судових рішень з підстав передбачених частиною статті 353 цього Кодексу не достатньо, вказане повинно наводитись у взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження, передбаченими пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Новогродівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 200/10056/20-а за позовом ОСОБА_1 до Новогродівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанов - повернути особі, яка її подала. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач Н.А. Данилевич