Постанова 4852 № 280/6096/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/6096/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., секретар судового засідання Рубан А.В. за участі представника позивача Лучикіної Г.Г., представника відповідача Юрчак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 280/6096/19 (суддя І інстанції Семененко М.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки), В С Т А Н О В И В: Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними і скасувати: - податкове повідомлення-рішення № 0000141305 від 12.09.2019 за платежем податок на доходи з фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності на загальну суму 1 062 677,05 грн (за податковими зобов`язаннями 850 141,64 грн; за штрафними санкціями 212 535,41 грн); - податкове повідомлення-рішення № 0000201305 від 12.09.2019 за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на загальну суму 930 752,28 грн (за податковими зобов`язаннями 744 601,82 грн; за штрафними санкціями 186 150,46 грн); - податкове повідомлення-рішення № 0000151305 від 12.09.2019 року за платежем податок на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування - штрафні санкції 340,00 грн; - податкове повідомлення-рішення № 0000161305 від 12.09.2019 року за платежем військовий збір, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування на загальну суму - 88 556,42 грн.; (за податковими зобов`язанням 70 845,14 грн.; за штрафними санкціями - 17 711,28 грн.): - рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 0000191305 від 12.09.2019 на суму 340,00 грн.; - рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно неврахованого єдиного внеску № 0000181305 від 12.09.2019 року на суму штрафних санкцій 65 088, 47 грн; - вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000171305 від 12.09.2019 із заборгованості зі сплати єдиного внеску на суму 351 277,74 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволений. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування скарги зазначає, що податкоим органом не було допущено порушень при призначенні та проведенні перевірки позивача, а також, що оскаржені рішення прийняті правомірно у зв`язку з порушенням позивачем норм податкового законодавства. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ Головним управлінням ДФС у Запорізькій області складено та направлено на адресу позивача запит про надання пояснень та документального підтвердження № 8538/1408-01-13-05-09 від 14.05.2019, в якому контролюючий орган з посиланням на отримання в установленому закону порядку податкової інформації стосовно ухилення від сплати податків позивачем, відповідно до підпунктів 20.1.2, 20.1.14 пункту 20.1. статті 20 ПК України, пункту 73.3 статті 73 ПК України, просив надати пояснення та документальне підтвердження стосовно отримання коштів на рахунки, відкриті у АТ КБ «Приватбанк», протягом 2016-2018 років, внаслідок здійснення платежів у системі «Приват24», поповнення карткових рахунків через термінали самообслуговування. (т. № 1 а.с. 91-92) Як встановлено судом, та не заперечується сторонами поштове відправлення повернулося до контролюючого органу без вручення з відміткою поштової служби «За закінченням терміну зберігання». 10.07.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято наказ № 2443 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (т. № 1 а.с. 132) Копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 10.07.2019 № 2443, повідомлення про проведення вказаної перевірки від 22.03.2019 № 332 та направлення на перевірку від 11.07.2019 № 325 вручено позивачу 11.07.2019 під особистий підпис. 11.07.2019 позивач подав заяву до Головного управління ДФС у Запорізькій області про проведення документальної виїзної перевірки в стінах Головного управління ДФС у Запорізькій області за адресою м. Мелітополь, вул.Героїв України, 31, у зв`язку з відсутністю місця проведення господарської діяльності. У період з 11.07.2019 по 17.07.2019, на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області №2443 від 10.07.2020, проведено виїзну позапланову документальну перевірку платника податків ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства та дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складений Акт від 24.07.2019 №600/08/-01-13-05/31333710241 (далі - Акт перевірки від 24.07.2020). Згідно з висновками Акту перевірки встановлено такі порушення: - підпункту 49.18.5. пункту 49.18. статті 49, пункту 177.5 статті 177 ПК України в частині не подання декларацій про майновий стан і доходи за 2016-2017 роки; - пункту 44.1 статті 44, пункту 177.10 статті 177 ПК України в частині ненадання до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; - пункту 177.1, пункту 177.2 статті 177 ПК України в частині заниження податку на доходи фізичних осіб за 2016-2018 роки, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 850 141,64 грн, в тому числі за 2016 рік 325 290,39 грн., за 2017 рік 274 601,43 грн та за 2018 рік 250 249,82 грн, чим порушено вимоги пункту 177.1, пункту 177.2 статті 177 ПК України; - пункту 2, пункту 9, пункту 11 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.215 № 435 в частині не подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016-2017 роки; - абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, пункті 11 статті 8, частини 2 статі 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціально страхування», із змінами, в частині не нарахування, не обчислення та не сплати єдиного внеску всього на загальну суму 351 277,74 грн, у тому числі за 2016 рік 94 941,00 грн за 2017 рік 109 725,00 грн та за 2018 рік 146 611,74 грн; - пункту 16-1 підрозділу 10 розділу Перехідних положень ПК України в частині заниження позивачем військового збору від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 у сумі 70 845,1 грн., у тому числі за 2016 рік 27 107,53 грн, за 2017 рік 22 883,45 грн та за 2018 рік 20 854,15 грн; - пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1 та пункту 200.2 статті 200 ПК України позивачем занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплачується до державного бюджету за 2016 рік в сумі 161 433,76 грн, за 2017 рік в сумі 305 112,70 грн, за 2018 рік в сумі 278 055,36 грн; - статті 58, частини 6 статті 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV в частині здійснення господарської діяльності без державної реєстрації фізичної особи - підприємця та не забезпечення ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства; - статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV в частині неподання державному реєстратору документів для державної реєстрації фізичної особи - підприємця; - пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР в частині здійснення розрахункових операцій в готівковій формі без застосування реєстратора розрахункових операцій. Позивач скористався правом на адміністративне оскарження і подав заперечення на Акт перевірки від 24.07.2020, за результатами розгляду яких заперечення залишені без задоволення, про що повідомлено позивача листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 09.09.2019 № 233/14/08/01-33-05-05 від 09.09.2019. На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом винесено: - податкове повідомлення-рішення № 0000141305 від 12.09.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності в сумі 1 062 677,05 грн, у тому числі 850 141,64 грн за податковими зобов`язаннями та 212 535,41 грн за штрафними санкціями; - податкове повідомлення-рішення № 0000151305 від 12.09.2019, яким позивачу застосовані штрафні санкції у сумі 340 грн за платежем податок на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування; - податкове повідомлення-рішення № 0000161305 від 12.09.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 88 556,42 грн, у тому числі 70 845,14 грн за податковими зобов`язаннями та 17 711.28 грн за штрафними санкціями; - податкове повідомлення-рішення № 0000201305 від 12.09.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 930 752,28 грн, у тому числі 744 601,82 грн, за податковими зобов`язаннями та 186 150,46 грн за штрафними санкціями; - рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 0000191305 від 12.09.2019, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 340 грн; - рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000181305 від 12.09.2019, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 65 088,47 грн; - вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 0000171305 від 12.09.2019 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 351 277,74 грн. Позивач не погодився з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою і рішеннями про застосування штрафних санкцій і 27.09.2019 подав відповідну скаргу до Державної податкової служби України. Рішенням про результати розгляду скарги № 7700/6199-00-08-06-01 від 30.10.2019, прийнятим Державною податковою службою України, скаргу позивача в частині оскарження вимоги № 0000171305 від 12.09.2019, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000181305 від 12.09.2019, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 0000191305 від 12.09.2019 залишено без змін, а скаргу у вказаній частині без задоволення. Рішенням про результати розгляду скарги від 27.11.2019 № 1098216/99-00-08-05-04, прийнятим Державною податковою службою України, скаргу позивача в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 12.09.2019 № 0000141305, № 0000151305, № 0000161305, № 0000201305 залишено без змін, а скаргу у вказаній частині без задоволення. Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернулась до суду із цим позовом. Підставою позову зазначила як порушення податковим органом порядку проведення перевірки, так і незгоду з висновками перевірки та рішеннями, прийнятими на підставі цих висновків. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності призначення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки податковим органом допущено порушення в частині вибору підстави, за якою зазначена перевірка могла бути проведена стосовно позивача, враховуючи при цьому зміст попередньо направленого запиту. Крім того, суд зазначив, що податковим органом порушено процедуру проведення самої перевірки, та про відсутні будь-яких документальних підтверджень факту здійснення позивачем грошових переказів у 2016-2018 роках, не надано доказів щодо сум грошових переказів, і як наслідок отримання позивачем доходу у визначеному контролюючим органом розмірі, крім того, не надано доказів того, що контролюючим органом взагалі вчинялись будь-які дії щодо з`ясування вказаних обставин, крім дослідження матеріалів кримінального провадження. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли: - отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. (пп. 78.1.1) - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. (пп. 78.1.4) Як правильно зазначено судом першої інстанції, пп. 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачають різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним є ненадання пояснень та їх документального підтвердження протягом 15 робочих днів на письмовий запит контролюючого органу. Згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі, коли: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Отже, п. 73.3 ст. 73 ПК України передбачені різні підстави для направлення контролюючим органом письмового запиту про подання інформації, які кореспондуються з відповідними підставами для проведення перевірки, визначеними пп. 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України. При цьому, обов`язку платника податків надати пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит кореспондує і обов`язок контролюючого органу, посилаючись на відповідну правову підставу для направлення запиту, конкретизувати та розкрити, що саме зумовило необхідність отримання такої інформації від платника податків та у зв`язку з чим виникла необхідність надання такої інформації (пункт 1 абзацу 2 пункту 73.3 статті 73 ПК України). З огляду на таке правове регулювання спірних відносин, апеляційний суд зазначає, що підстава направлення інформаційного запиту в подальшому повинна відповідати підставі проведення перевірки, яка зазначається у наказі. Тобто, якщо податковий орган надіслав запит щодо подання платником податків інформації у зв`язку з отриманою ним податковою інформацією, що свідчить про порушення таким платником податкового законодавства, то і перевірка в такому випадку може бути призначена лише за пп. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України. Як зазначалось вище у встановлених обставинах справи запит контролюючого органу від 14.05.2019 мотивований отриманням відповідачем податкової інформації стосовно ухилення позивачем від сплати податків у 2016-2018 роках внаслідок отримання коштів на рахунки, відкриті в АТ «КБ «Приватбанк» у системі «Приват24». Отже, підстава для направлення інформаційного запиту стосувалась саме отриманої податковим органом інформації, що відповідає підставі проведення перевірки, передбаченої пп. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Натомість наказом від 10.07.2019 № 2443 проведення перевірки призначено на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, тобто не у зв`язку з отриманою інформацією про порушення позивачем податкового законодавства, а у зв`язку з недостовірністю даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих позивачем, проте запит позивачу щодо надання нею пояснень саме у зв`язку з виявленою недостовірністю даних у податкових деклараціях податковим органом не надсилався. Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України вимагає від контролюючого органу при надісланні письмового запиту про надання інформації та її документального підтвердження з цієї підстави зазначати виявлену недостовірність даних у відповідній податковій звітності. Разом з тим, сумніви щодо повноти сплати податку від отриманого доходу, які виникли у зв`язку з надходженням запиту органу досудового розслідування в межах кримінального провадження, не можуть бути розцінені як виявлена недостовірність даних у відповідній податковій декларації. Податковим органом у запиті від 14.05.2019 зазначено про неподання позивачем декларації про майновий стан та доходи за 2016-2017 роки, проте неподання платником податків декларації не є тотожним виявленню недостовірних даних у поданій декларації, а тому доводи відповідача з цього приводу не необґрунтованими. Так само безпідставними є і доводи апелянта, що ним у запиті від 14.05.2019 вказувалось, що позивачем подавалась декларація про майновий стан і доходи за 2018 рік, в якій задекларовано 223565 гривень вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна, проте ця обставина у запиті зазначена лише як одна з переліку отриманої податковим органом інформації, яка свідчить про ухилення позивачем від сплати податків, а не як підстава надіслання запиту. Такою підставою, як зазначалось вище, у запиті чітко зазначено «отримання в установленому законом порядку податкової інформації стосовно ухилення від сплати податків ОСОБА_2 в 2016-2018рр.». За таких підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави, передбачені пп. 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, для прийняття наказу та призначення документальної позапланової виїзної перевірки. При цьому, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення, і при цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу. З приводу правомірності прийнятих відповідачем оскаржених рішень апеляційний суд зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Відсутністю підстав, передбачених п.п. 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, для прийняття спірного наказу та призначення документальної позапланової виїзної перевірки, має наслідком визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. За таких обставин, усі рішення, прийняті податковим органом за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню. Отже, беручи до уваги, що при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення, і при цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, колегія суддів вважає, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення відповідачем перевірки, за наслідками якої і були прийняті оскаржені позивачем рішення податкового органу, є достатніми для висновку про протиправність цих рішень відповідача, а тому відсутня необхідність перевірки дотримання відповідачем порядку проведення самої перевірки, а також порушення позивачем зазначених в акті перевірки положень чинного податкового та іншого законодавства. Зазначені висновки апеляційним судом здійснені з урахуванням застосування зазначених норм права в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18. Разом з тим, при постановленні судового рішення суд першої інстанції після встановлення відсутності підстав для призначення перевірки за пп. 78.1.4 п. 78.1 статті 78 ПК України надлишково вдався до дослідження процедури проведення самої перевірки, а також до дослідження доказів, які підтверджують порушення позивачем норм чинного законодавства, що є зайвим і не може впливати на правомірність прийнятих відповідачем рішень. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Отже, позов підлягав задоволенню у зв`язку з відсутністю правових підстав для прийняття спірного наказу про призначення перевірки відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для зміни судового рішення в частині обґрунтування висновків суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Повний текст судового рішення складений 26 березня 2021 року. На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 280/6096/19 змінити в частині обґрунтування висновків суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення 16 березня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко