Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 389/1789/20 (2-а/389/57/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 березня 2021 року м. Дніпросправа № 389/1789/20 (2-а/389/57/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.12.2020 року (головуючий суддя Український В.В.) в адміністративній справі №389/1789/20 (2-а/389/57/20) за позовом ОСОБА_1 до відповідача інспектора Знам`янського відділу поліції роти Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Степаненка Дмитра Дмитровича (відповідач-1), Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (відповідач-2) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, стягнення моральної шкоди та судових витрат,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 02.07.2020 року до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до відповідачів: інспектора Знам`янського відділу поліції роти ГУНП в Кіровоградській області Степаненка Дмитра Дмитровича та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, в якому просив: - скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАМ №2758841 від 29.06.2020, винесеної інспектором Знам`янського відділу поліції роти ГУНП в Кіровоградській області Д.Д. Степаненком; - стягнути з відповідачів понесені судові витрати, пов`язані з наданням позивачу правової допомоги у сумі 3 000грн.; - стягнути з відповідачів моральну шкоду у сумі 3 000грн. Позов обґрунтовано тим, що 29.06.2020 відповідачем винесено постанову стосовно позивача щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, за змістом якої 29.06.2020 о 17.15 год. ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі FORD KUGA номер НОМЕР_1 по об`їзній дорозі м. Знам`янка 5 км. Перехрестя автодороги Н 12-01 порушив вимоги дорожнього знаку 2.2 ПДР, яким передбачено заборону проїзду без зупинки, чим порушив вимоги п. 8.4 б ПДР України. Дану постанову позивач вважає незаконною, прийнятою без дослідження всіх обставин у справі та без урахування його пояснень. Пояснив, що вимоги знаку 2.2. не порушував, іншого поліцейським не доведено будь-якими доказами. З огляду на наведене, позивач вказує на відсутність у його діях складу адміністративних правопорушень, що є підставою для скасування постанови. Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.12.2020 року позов задоволено частково: - постанову серії ЕАМ № 2758841 від 29.06.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП скасовано; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Кіровоградській на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп.; В задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 гривень та витрат пов`язаних з наданням правової допомоги в розмірі 3000 гривень відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що з наданого відеозапису, який здійснювався інспектором поліції на нагрудний відео реєстратор та відео реєстратор з патрульного автомобіля вбачається, що автомобіль FORD KUGA номер НОМЕР_2 рухався по об`їзній дорозі м. Знам`янка та на перехресті автодороги Н 12-01, зупинився перед перехрестям, пропустив автомобіль, який рухався з правого боку, після чого продовжив рух. Зазначив, що не встановлено порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме невиконання ним вимог дорожнього знаку 2.2 (проїзд без зупинки заборонено) не зафіксовано. На відео взагалі не видно будь-якого дорожнього знаку, наявність такого на вказаному відрізку дороги відповідачем не доведено. Будь яких інших доказів з переліку, визначеного ст. 251 КУпАП щодо недотримання позивачем правил дорожнього руху відповідачем не надано. Твердження відповідача в судовому засіданні про наявність саме в тому місці знаку "Стоп" , а не іншого знаку в судовому засіданні іншими матеріалами не встановлено та нічим не підтверджено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем-2 (Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області) подало апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що 29.06.2020 о 17:22 год. позивач рухаючись на автомобілі FORD KUGA номер НОМЕР_2 за адресою м. Знам`янка по об`їзній дорозі 5 км. перехрестя автодороги Н 12-01 порушив вимоги дорожнього знаку 2.2 ПДР, яким передбачено заборону проїзду без зупинки, чим порушив вимоги п. 8.4 б ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, відтак оскаржувана постанова є правомірною та скасуванню не підлягає. В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що 29.06.2020 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2758841, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що 29.06.2020 о 17.15 год. ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі FORD KUGA номер НОМЕР_2 по об`їзній дорозі м. Знам`янка 5 км. Перехрестя автодороги Н 12-01 порушив вимоги дорожнього знаку 2.2 ПДР, яким передбачено заборону проїзду без зупинки, чим порушив вимоги п. 8.4 б ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Конституції України, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), норми Закону України «Про дорожній рух», норми Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху». Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19). Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з дорожнім знаком 2.2 Правил дорожнього руху «Проїзд без зупинки заборонено», забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою. Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 та ч.1 ст. 121 КУпАП. Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. З доданого відповідачем відеозапису, який здійснювався інспектором поліції на нагрудний відео реєстратор та відео реєстратор з патрульного автомобіля вбачається, що автомобіль FORD KUGA номер НОМЕР_2 рухався по об`їзній дорозі м. Знам`янка та на перехресті автодороги Н 12-01, зупинився перед перехрестям, пропустив автомобіль, який рухався з правого боку, після чого продовжив рух. Однак, з відеоматеріалу не встановлено порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме невиконання ним вимог дорожнього знаку 2.2 (проїзд без зупинки заборонено) не зафіксовано. Так, на відео взагалі не вбачається будь-якого дорожнього знаку, отже, наявність такого на вказаному відрізку дороги відповідачем не доведено. Будь яких інших доказів з переліку, визначеного ст. 251 КУпАП щодо недотримання ОСОБА_1 правил дорожнього руху відповідачем також не надано. При цьому, доводи відповідача про наявність саме в тому місці знаку "Стоп", а не іншого знаку, матеріалами справи не підтверджено. Згідно з ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено того, що позивач допустив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2758841 від 29.06.2020. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Оскільки в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується, то відсутні підстави для перегляду рішення суду першої інстанції в цій частині. В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 286, 272, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.12.2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова