Постанова 4851 № 520/13277/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2021 р.Справа № 520/13277/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2021, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 04.02.21 року по справі № 520/13277/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТФАРМА" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСТФАРМА» (далі за текстом також - позивач, ТОВ «ІСТФАРМА») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби (далі за текстом також відповідач), в якому просило: - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/001374/2 від 28 липня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807170/2020/00833; - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/001375/2 від 28 липня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807170/2020/00834. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/001374/2 від 28 липня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807170/2020/00833. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/001375/2 від 28 липня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807170/2020/00834. Стягнуто зі Слобожанської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТФАРМА" за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору в сумі 6306,00 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що ухвалюючи оскаржуване рішення, Харківський окружний адміністративний суд не надав оцінку наявним у матеріалах справи доказам, які були надані відповідачем. Посилається на обставини спірних правовідносин, викладені ним у відзиві на позовну заяву. Вказує, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості приймалися на підставі наявних в митному органі документів на час митного оформлення за відсутності належним чином верифікованої експортної декларації і верифікована її версія, надана позивачем до матеріалів справи під час судового розгляду, не може бути визнана належним та допустимим доказом у справі. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції у своєму рішенні (арк. 6 абз. 6) посилається на листи Українського національного комітету міжнародної торгової палати № 128 та № 129 від 28.08.2020, які видані через місяць після прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/001374/2 від 28.07.2020 та № UА807000/2020/001375/2 від 28.07.2020. Звертає увагу, що судом першої інстанції не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.08.2019 у справі № 826/19400/15, стосовно права митного органу витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначення митної вартості товару. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, надав заяву з проханням здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача. В судове засідання, призначене на 13.04.2021, представник відповідача не прибув, надав клопотання з проханням відкласти розгляд справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю особи, якій доручено представництво інтересів Слобожанської митниці Держмитслужби. Проте, доказів непрацездатності такої особи та неможливості прибути іншого представника Слобожанської митниці Держмитслужби у судове засідання 13.04.2021, представником відповідача, який підписав клопотання, надано не було. Таким чином, ураховуючи вимоги ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку, що неявка у судове засідання представника позивача та представника відповідача, за умови їх належного повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України). Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 27.07.2020 до відділу митного оформлення "Центральний" Слобожанської митниці Держмитслужби ТОВ "ІСТФАРМА" (40962713) подано митні декларації за № UA807170/2020/037263 від 27.07.2020 та № UA807170/2020/037264 від 27.07.2020 на товари: «Гнучка плівка полівінілхлоридна (ПВХ) ...». Виробник: SHANTOU HUA XIANG PLASTIC СО., LTD. Торговельна марка: нема даних. Країна виробника CN», що надійшли в рамках зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу з SHANTOU HUA XIANG PLASTIC CO., LTD, CHINA, разом з документами на товар, що поставляється в Україну. 28.07.2020 відповідачем прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/001374/2 від 28 липня 2020 року та № 807000/2020/001375/2 від 28 липня 2020 року, а також оформлені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807170/2020/00833 та 807170/2020/00834, відповідно. Позивач, не погодившись із зазначеними рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваних рішень про коригування митної вартості та зазначив, що оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішень про коригування митної вартості протиправним та їх скасування є підставою для визнання протиправними та скасування карток відмови. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі за текстом також - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012). Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України). Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з частиною п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Із положень частини першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Пунктом 2 частини 4 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана. За частиною п`ятою статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України). За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю. Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Згідно з частинами 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. За приписами ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частин першої та другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними приписами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна гуртуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України. Разом з цим, у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення митної вартості товару, що ввозиться, саме за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України. Сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, тощо. Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену позицію, відповідно до якої митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Зазначена вище позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 у справі № 826/15850/15. Судовим розглядом установлено, що між ТОВ «ІСТФАРМА» (як покупецем) та SHANTOU HUA XIANG PLASTIC CO. LTD (як продавцем) було укладено контракт № 04/17Е від 08.12.2017. За умовами контракту (мовою контракту): « 1.1. Продавец продаёт, а Покупатель покупает продукцию, используемую в косметической, пищевой и фармацевтической промышленности (далее по тексту настоящего Контракта именуемую «Товар»), Товар продаётся и поставляется в адрес Покупателя на условиях, предусмотренных настоящим Контрактом, на основании согласованных Сторонами отдельных Спецификаций, являющихся неотъемлемой частью настоящего Контракта; 2.1. Цена и стоимость каждой партии Товара указывается и согласовывается Сторонами в Спецификациях, которые являются неотъемлемой частью настоящего Контракта. Цена и стоимость Товара, согласованная Сторонами в Спецификации на конкретную партию Товара, является фиксированной и изменению не подлежит; Продавец имеет право предоставлять Покупателю на каждую отдельную партию Товара скидку, размер которой указывается в соответствующей Спецификаций или кредит - ноте; 2.3. Окончательное количество и стоимость определенной партии Товара указывается в инвойсах; 2.4. Общая стоимость Контракта составляет суммарную стоимость всех поставок согласно Спецификаций; 3.1. Покупатель осуществляет оплату на условиях, указанных в согласованных Сторонами Спецификациях; 4.1 Все банковские расходы, налоги, таможенные н другие сборы, связанные с выполнением настоящего Контракта, на территории Покупателя оплачиваются Покупателем, на территории Продавца - Продавцом; 5.1. Поставка Товара осуществляется отдельными партиями. При этом количество Товара в каждой отдельной партии, его цена и стоимость, условия поставки и сроки поставки Товара указываются в соответствии с правилами ИНКОТЕРМС (редакции 2010 г.) в отдельной Спецификации; 8.1. Упаковка должна отвечать соответствующим международным стандартам и обеспечивать надежную защиту груза при транспортировке. Упаковка (тара) не является возвратной и повторному использованию не подлежит. Стоимость упаковки включена в стоимость Товара.» За вказаним контрактом згідно з інвойсами SL-010/20 від 09.06.2020 та SL-011/20 від 09.06.2020 позивачем придбано у SHANTOU HUA XIANG PLASTIC CO. LTD гнучку плівку полівінілхлоридну (ПВХ), фармацевтичної якості, не з`єднаної з іншими матеріалами, яка містить пластифікаторів менше 6 %, слугує для формування блістерних упаковок лікарських засобів у фармацевтичній промисловості кольором і розмірами: біла 0.20*1200 1440 кг (9 рулонів), біла 0,20*1200 960 кг (6 рулонів), зелена 0,20*1200 640 кг (4 рулони), а також: біла 0,25*230 4665 кг (311 рулонів), прозора 0,20*1200 2880 кг (18 рулонів), на загальну суму 28 079,25 та 27 734,40 доларів США, відповідно, що дорівнює 55 813,65 Доларів США. Умови поставки згідно правил Інкотермс - FOB Shantou, що так само відображено і у специфікаціях до контракту. З платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи, від 15.05.2020 за № 29 та 03.06.2020 за № 33, та які подавалися в додатках до митних декларацій від 27.07.2020, вбачається здійснення позивачем оплати за товар на користь продавця, в порядку та на умовах визначених контрактом на суми 17051,64 та 38762,01 доларів США, що також дорівнює 55813,65 доларів США. Також, між позивачем та ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» укладено договір № 08101 від 08.10.2019 на транспортно-експедиторське обслуговування. Згідно з умовами такого договору (мовою договору): « 1.1. Клиент поручает, а Экспедитор обязуется организовать за счет Клиента транспортно-экспедиторское обслуживание (ТЭО), перевозку экспортно-импортных и транзитных грузов по территории Украины и в международном сообщении, а также оказание иных транспортно-экспедиторских услуг Клиенту по согласованию Сторон. 1.2. Условия перевозки, вид груза, вид транспорта, стоимость услуг Экспедитора, а также иные условия связанные с. исполнением настоящего договора, устанавливаются но соглашению Сторон. 1.3. Под каждую конкретную перевозку Клиент предоставляет экспедитору заявку, в которой оговаривается наименование и количество груза, маршрут перевозки (порт погрузки, порт выгрузки, место доставки груза), планируемую дату предоставления груза отправителем, тип транспортного средства, данные о грузоотправителе и грузополучателе и другую необходимую информацию, касающуюся организации ТЭО. Заявка подается за 2 недели до начала погрузки и готовности груза к перевозке. 2.1. В соответствии с настоящим договором Экспедитор обязуется: 2.1.1. 3а плату и за счет Клиента организовать перевозку его грузов на условиях, согласованных Сторонами, а также оказывать другие услуги Клиенту по согласованию Сторон, в том числе таможенное оформление груза. При необходимости для выполнения своих обязательств по договору, заключать от своего имени договоры с транспортными организациями, контейнерными линиями, автомобильными перевозчиками, складами хранения и др. организациями. Документом, подтверждающим наличие и содержание такого договора с транспортными организациями, является транспортный документ - коносамент, автомобильная накладная, авианакладная или ж.д. накладная». У зв`язку із виконання зобов`язань за вказаним договором експедитором оформлено рахунки-фактури № LS-4295324 та № LS-4295325 від 20.07.2020, що свідчить по наявність у ТОВ «ІСТФАРМА» обов`язку з оплати отриманих послуг з морського перевезення вантажу до державного кордону України на суму 37 729,80 гривень, які були включені до складових митної вартості в обох випадках. Експедитором позивачу надано довідку про транспортні витрати від 20.07.2020, з якої вбачається, що вартість морського перевезення з порту Шантьоу (Китай) в порт Одеси (Україна) на умовах FOB контейнера CCLU3766434 масою брутто 20750 кг з вантажем (PHARMACEUTICAL PVC) за коносаментом MRFB20061575В та контейнера FCIU5829340 масою брутто 20640 кг з вантажем (PFIARMACEUTICAL PVC) за коносаментом MRFB20061575А складає 37729,80 гривень (без ПДВ) в обох випадках. За умовами договору ТОВ «Ламан Шилінг» такий вантаж не страхувало. Оплата вказаних послуг позивачем в повному обсязі підтверджується платіжним дорученням № 437 від 30.07.2020. Як убачається з матеріалів справи, від SHANTOU HUA XIANG PLASTIC CO. LTD на адресу позивача надійшов лист від 14.05.2020, в якому зазначено, що у зв`язку із придбанням сировини за меншою вартістю, ціна товару за специфікаціями № 18, 19 від 14.05.2020 за контрактом № 04/17Е від 08.12.2017 зменшилася до 1.38 доларів США за кілограм. 27.07.2020 до відділу митного оформлення "Центральний" Слобожанської митниці Держмитслужби ТОВ "ІСТФАРМА" (40962713) подано митні декларації за № UA807170/2020/037263 від 27.07.2020 та № UA807170/2020/037264 від 27.07.2020 на товари: «Гнучка плівка полівінілхлоридна (ПВХ) ...». Виробник: SHANTOU HUA XIANG PLASTIC СО., LTD. Торговельна марка: нема даних. Країна виробника CN», що надійшли в рамках зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу з SHANTOU HUA XIANG PLASTIC CO., LTD, CHINA. Разом з митними деклараціями № UA807170/2020/037263 та № UA807170/2020/037264 від 27.07.2020 ТОВ «ІСТФАРМА» надано ідентичні пакети документів. В графах 44 вказаних МД зазначені такі документи: 1) за кодом «0271» - пакувальний лист № SL-011/20 від 10.06.2020; 2) за кодом «0380» - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SL- 011/20 від 09.06.2020; 3) за кодом «0705» - коносамент № MRFB20061575В від 10.06.2020; 4) за кодом «0730» - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 366983 від 24.07.2020; 5) за кодом «0861» - сертифікат про проходження товару № 20С4405А1005/00015 від 12.06.2020; 6) за кодом «0862» декларація про походження товару SL-011/20 від 09.06.2020; 7) за кодом «3001» платіжне доручення №29 від 15.05.2020; 8) за кодом «3001» платіжне доручення №33 від 03.06.2020; 9) за кодом «3007» - документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2007/1 від 20.07.2020; 10) за кодом «3014» - прайс-лист б/н від 14.05.2020; 11) за кодом «4103» специфікація № 19 від 14.05.2020; 12) за кодом «4104» - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, № 04/17Е від 08.12.2017; 13) за кодом «4301» - договір про перевезення; 14) за кодом «5509» - інформація про позитивні результати державних видів контролю; 15) за кодом «9000» - лист виробника від 26.02.2018; 16) за кодом «9000» - сертифікат аналізу від 27.07.2020; 17) за кодом «9610» - копія митної декларації країни відправлення № 602020200200522239 від 11.06.2020. У вказаних митних деклараціях митна вартість визначена декларантом за першим методом (за ціною договору). Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями № UA807170/2020/037263 та № UA807170/2020/037264 від 27.07.2020 здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог статті 54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також статтями 336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками. Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю митних декларацій спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодами: 105-2: «Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 1800 до 2200 USD. Перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр. 44 МД (якщо такі не були подані митниці), їх скан-копії з ЕЦП декларанта прикріпити до МД. 106-2: По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог Наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Зазначені обставини стали підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості. За результатами розгляду поданих позивачем разом з митними деклараціями № UA807170/2020/037263 від 27.07.2020 та № UA807170/2020/037264 від 27.07.2020 документів відповідачем встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В результаті вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених митницями ДМС України раніше, відповідачем зроблено такі висновки: - задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені митницями ДМС України у максимально наближений термін, що підтверджується витягами з ЦБД ЄАІС Держмитслужби із зазначенням рівня цін, номерів митних декларацій, умов поставки, країни походження; - не надано переклад та не зроблено верифікацію експортних митних декларацій відповідно до ст. 254 МК України та вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; - інформація, що міститься в графах декларації країни відправлення № 602020200200522239 від 11.06.2020 (експортна декларація) не відповідає інформації в документах, поданих до митного оформлення, а саме: а) номер інвойсу в експортній декларації - 202002 не відповідає ні номеру, ні даті інвойсу, зазначеного у відповідних графах № 44 МД UА807170/2020/037263 від 27.07.2020 та № UА807170/2020/037264 від27.07.2020 - № SL-011/20 від 09.06.2020: б) номер коносаменту в експортній декларації зазначено 6266083360, тоді як поданий до митного оформлення коносамент - № МRFВ20061575В від 10.06.2020. - товар «гнучка плівка полівінілхлоридна (ПВХ)..» відноситься до товарів, складовою якої є сировина біржової торгівлі, а саме: поліпропілен, що передбачає, надання інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Під кодом УКТЗЕД 3902100000 зазначено групу товарів «поліпропілен». Товарна біржа Даляня (Китай), що є сировиною для виготовлення товарів, заявлених до митного оформлення за МД № UА807170/2020/037263 та № UА807170/2020/037264 від 27.07.2020. Відповідно до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України між позивачем та митним органом було проведено процедуру консультації з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Так, відповідач надіслав декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів у зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості, проте, перелік витребуваних документів не конкретизований, повідомлення повністю відтворює положення частин 3 та 6 статті 53 Митного кодексу України. Позивачем надано відповідачу лист від 28.07.2020 за № 2807-01, в якому зазначено про неможливість оперативно надати витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, задекларованих у МД № UА807170/2020/037263 від 27.07.2020 та № UА807170/2020/037264 від 27.07.2020, та для уникнення необґрунтованого простою автотранспортних засобів висловлено прохання про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. За результатами проведених консультацій 28.07.2020 відповідачем прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/001374/2 від 28 липня 2020 року та № 807000/2020/001375/2 від 28 липня 2020 року, а також оформлені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807170/2020/00833 та № 807170/2020/00834, відповідно. В подальшому, на підставі митних декларацій № UA807170/2020/037687 від 28.07.2020 та № UA807170/2020/037685 від 28.07.2020, товар випущено у вільний обіг. Також, позивач надіслав відповідачу листи від 01.09.2020, з яких убачається, що ТОВ «ІСТФАРМА» не погоджується з визначеною митним органом митною вартістю згідно з рішеннями про коригування митної вартості та надав такі документи: - лист-підтвердження УНК МТП № 128 та 129 від 28.08.2020 про відповідність експортних митних декларацій та інших документів на товари, які імпортуються з КНР з додатками; - висновки ДП «Укрпромзовнішекспертиза» № 1820 та 1821 від 27.08.2020 про відповідність рівня ціни на ввезені позивачем товари поточній кон`юнктурі ринку. Як вбачається з копій спірних рішень, коригування митної вартості здійснено відповідачем за другорядним методом (резервним методом) відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості складає 1.78 доларів США/кг. При прийнятті митницею рішень про коригування митної вартості за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі ЄАІС Держмитслужби про товари, митне оформлення яких вже здійснено за рівнем митної вартості 1,78 дол.США за 1 кг товару, а саме: МД № UA204120/2020/037796 від 22.05.2020. Відповідно до копії зазначеної митної декларації, доданої до матеріалів справи, декларантом ввезено на територію України з Республіки Польща: - Плівку ПВХ (100 %) для виготовлення ялинок: колір 777, товщина 0,10 мм 300 кг 60 рулонів; використовується для виготовлення новорічних ялинок. Країна походження EU. Торговельна марка: нема даних. Виробник: ERBIS SPOLKA JAWNA, PL. Місць 60 ВТ/60. Вага брутто -3060 кг, Вага нетто 3000 кг, код товару 39204910, валюта EUR, умови поставки EXW PL Kozieglowy. - Плівку ПВХ (100 %) для виготовлення ялинок: колір 207, товщина 0,07 мм 1000 кг 20 рулонів; використовується для виготовлення новорічних ялинок. Країна походження CN.Торговельна марка: нема даних. Виробник: нема даних. Місць 20 ВТ/20. Вага брутто -1020 кг, Вага нетто 1000 кг, код товару 39204910, валюта EUR, умови поставки EXW PL Kozieglowy. Також, у спірних рішеннях вказано, що вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, наведено у електронному повідомленні декларанту. В обґрунтування підстав застосування другорядного методу митним органом в рішенні зазначено, що відповідно до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту. В обґрунтування незастосування попередніх методів визначення митної вартості товару відповідач у спірних рішеннях про коригування митної вартості зазначив таке. Метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не застосований у зв`язку із невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з неподанням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МК України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку із тим, що не надання декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформації щодо угод на ідентичні товари. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку із тим, що не наданням декларантом (відсутністю у розпорядженні митного органу) інформації щодо угод на подібні товари. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з не наданням декларантом (відсутністю у розпорядженні митного органу) інформації: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з ненаданням декларантом (відсутністю у розпорядженні митного органу) інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріали та витрати, понесені виробником в зв`язку з виробництвом товарів: - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України: - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Надаючи оцінку підставам незастосування відповідачем методу визначення митної вартості за ціною договору, обґрунтованості обрання відповідачем резервного методу та порядку розрахунку митної вартості імпортованого товару, колегія суддів зазначає таке. Під час митного оформлення серед інших поданих документів позивачем надавався сертифікат про проходження товару № 20С4405А1005/00015 від 12.06.2020, який видано саме на товар, зазначений у митних деклараціях на відповідну партію товару, поставка якої здійснювалась на адресу позивача. Зазначеним сертифікатом, зокрема, підтверджується країна походження товару, обсяг поставки, кількість та вид місць, опис товару та його код, номери та дати рахунків-фактур. Крім того, зазначений сертифікат має засвідчення (графа 12), що декларація експортера, яку також було подано позивачем при поданні митної декларації до митного оформлення, відповідає дійсності. Водночас, позивачем подавалася експортна декларація № 602020200200522239 від 11.06.2020 (як до МД № UА807170/2020/037263 від 27.07.2020, так і до № UА807170/2020/037264 від 27.07.2020), даними якої підтверджується факт поставки товару від продавця позивачу, ціна, обсяги та умови поставки, вага, країна та місце походження товару (а.с. 63, 64). Зазначені дані експортної декларації та дані поданих до митного оформлення митних декларацій та доданих до них документів не містять розбіжностей у показниках, які визначені Митним кодексом України як складові митної вартості товару. Дані експортної декларації підтверджуються сертифікатом походження, які містять засвідчення, що така декларація відповідає дійсності. Експортна ВМД № 602020200200522239 від 11.06.2020 за твердженням відповідача не була врахована з огляду на відсутність верифікації такої декларації. Проте, таке твердження спростовується самим же відповідачем, зокрема, в апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що за результатами проведення контролю шляхом співставлення даної експортної декларації з експортними деклараціями походженням з КНР інших контрагентів, акредитованих у Слобожанській митниці Держмитслужби, митним органом установлено, що інформація, яка міститься в графах декларації країни відправлення № 602020200200522239 від 11.06.2020 (експортна декларація), не відповідає інформації в документах, поданих до митного оформлення, а саме: - номер інвойсу в експортній декларації - 202002 (дата відсутня) не відповідає номеру, інвойсу, зазначеного у відповідних графах № 44 МД №UА807170/2020/037263 від 27.07.2020 - № SL-011/20 від 09.06.2020 та № UА807170/2020/037264 від 27.07.2020 - № SL-010/20 від 09.06.2020; - номер коносаменту в експортній декларації зазначено 6266083360, тоді як поданий до митного оформлення коносамент - № MRFB20061575В від 10.06.2020. Колегія суддів зазначає, що відповідно до міжнародних митних стандартів, транспортні документи та/або інвойси, але не експортна декларація, мають бути представлені імпортером для підтвердження та перевірки митної декларації. Ці документи містять достатню інформацію, наприклад, країна відправлення/призначення, вартість, тощо. Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення і з урахуванням приписів ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не є документом, що обов`язково подається декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Разом з тим, у відповідних графах № 44 МД № UА807170/2020/037263 від 27.07.2020 та МД № UА807170/2020/037264 від 27.07.2020 зазначено номери рахунків - № SL-011/20 від 09.06.2020, № SL-010/20 від 09.06.2020, суми в яких співпадають із зазначеними у інвойсах (а.с. 71, 72, 76-77). Номер коносаменту в експортній декларації не є інформацією на підтвердження заявленої митної вартості. В свою чергу, відповідач не довів, що подані відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. З огляду на те, що декларантом позивача надані всі документи, обов`язок подання яких визначено Митним кодексом України, колегія суддів зазначає, що у відповідача були наявні достатні документи, які підтверджують числові значення всіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару. Посилання відповідача на ненадання додаткових документів щодо біржових цін на сировину, яка використовується для виготовлення імпортованих товарів, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідачем не доведено підстав витребування додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України. Крім того, до матеріалів справи в ході судового розгляду позивачем надано Листи-підтвердження УНК МТП № 128 та № 129 від 28.08.2020 про відповідність експортних митних декларацій та інших документів на товари, які імпортуються з КНР з додатками, які було надано в подальшому позивачем на адресу відповідача. Колегія суддів зазначає, що право позивача довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не є обмеженим поданням виключно тих доказів, що надавались ним відповідачу разом з митними деклараціями № UA807170/2020/037263 та № UA807170/2020/037264 від 27.07.2020 до прийняття оскаржуваних рішень. Право надавати заперечення щодо висновків митного органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається декларанту як під час митних процедур, так і на всіх стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Положення статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо. Суд не може обмежити право позивача довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час митних процедур. Окремо колегія суддів зазначає, що визначення митної вартості товару лише виходячи з відомостей з одного джерела, не є достатнім обґрунтуванням визначення вартості товару, а застосування цінової інформації щодо імпортних операцій за фактами митних оформлень ЄАІС, а саме: МД №UA204120/2020/037796 від 22.05.2020 (митне оформлення якого є максимально наближеним до дати поточного (спірного) митного оформлення), не відповідає вимогам чинного законодавства, що узгоджується з висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 820/1982/17. Одна лише обставина, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути підставою для витребування додаткових документів. Цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів. При відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками контролюючий орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи. Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Зазначений висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанови від 09.10.2018 у справі № 826/24835/15, від 24.01.2019 у справі № 820/636/17, від 21.01.2020 у справі № 812/2336/14, від 13.02.2020 у справі № 810/1175/16, від 26.01.2021 у справі № 826/13892/16). Разом з тим, за МД № UA204120/2020/037796 від 22.05.2020 товар ввозився на територію України з Польщі, з походженням з EU, а не з КНР. Як убачається з рішень про коригування митної вартості товарів від 28 липня 2020 року № 807000/2020/001374/2 та № 807000/2020/001375/2 відповідачем здійснено коригування митної вартості товару за другорядним методом резервним, відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Проте, факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що за наявності документів, які підтверджували правильність задекларованої позивачем митної вартості товару, відповідач не мав достатніх та обґрунтованих підстав для невизнання митної вартості товару за ціною договору, враховуючи таке. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Водночас, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Судовим розглядом установлено, що позивачем разом із митною декларацією було надано документи, необхідні для митного оформлення. Проте, митним органом не зазначено, які саме розбіжності мають подані документи, чи яких відомостей не вистачає, або які наявні ознаки підробки документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Докази того, що у позивача існували такі обставини чи розбіжності відповідачем не надано. Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що висновки у рішенні про коригування митної вартості щодо неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом є необґрунтованими, оскільки наданих декларантом документів було достатньо для прийняття рішення про визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів. З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну і у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. При цьому, доводи відповідача на обґрунтування заперечень проти позову фактично зводяться до обґрунтування підстав виникнення сумнівів у заявленій декларантом митній вартості, а не доводять обґрунтованості відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю з підстав, визначених ч. 6 ст. 54 МК України. Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість, позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих митницею рішень. Разом з тим, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/001374/2 від 28 липня 2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807170/2020/00833, а також рішення про коригування митної вартості № 807000/2020/001375/2 від 28 липня 2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807170/2020/00834. Доводи, вказані відповідачем у апеляційній скарзі, правомірність висновків суду не спростовують та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення. З висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.08.2019 у справі № 826/19400/15, рішення суду першої інстанції узгоджується та їм не суперечить. Також, висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовими позиціями, що містяться у постановах Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі № 820/1982/17 та від 26.01.2021 у справі № 826/13892/16 від 26.01.2021, які враховуються колегією суддів з огляду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, відповідно до яких суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Зважаючи на положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 по справі № 520/13277/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 19.04.2021 року