Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/18234/20
від 19.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" квітня 2021 р. Справа№ 910/18234/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Євсікова О.О. Попікової О.В. за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д. за участю представників згідно протоколу судового засідання від 19.04.2021, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021, повний текст складено 12.02.2021 у справі № 910/18234/20 (суддя Чинчин О.В.) за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ".АГРОТЕК."
2. ОСОБА_1 про стягнення 103 904, 74 грн, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ".АГРОТЕК" (надалі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач - 2) про стягнення заборгованості у розмірі 103 904 грн. 74 коп, з якої заборгованість за відсотками у розмірі 24 107,77 грн, заборгованість по комісії у розмірі 28 595, 61 грн, пеню у розмірі 51 201,36 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем - 1 його зобов`язань за Кредитним договором б/н від 22.06.2018 та наявністю підстав для солідарного стягнення з Відповідачів заборгованості, як солідарних боржників. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 у справі №910/18234/20 позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ".АГРОТЕК." на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" заборгованість за відсотками у розмірі 24 107 (двадцять чотири тисячі сто сім) грн. 77 (сімдесят сім) коп., заборгованість по комісії у розмірі 28 595 (двадцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 61 (шістдесят одна) коп., пеню у розмірі 51 201 (п`ятдесят одна тисяча двісті одна) грн. 36 (тридцять шість) коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 103 904 грн. 74 коп. - відмовити. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 у справі №910/18234/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог. В іншій частині позов залишити без змін. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 553, 554, 610 ЦК України. Скаржник посилається на те, що договір поруки №POR1529663740631 від 22.06.2018 укладено саме в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №б/н від 22.06.2018. Відповідно до п.1.3. договору поруки, поручитель ознайомився з умовами «Угоди 1». При укладенні кредитного договору та договору поруки, сторонами було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовленні згодою сторін, узгодженні сторонами та прийнятті як обов`язкові. Крім того, між сторонам не існує жодних інших кредитних договорів та договорів поруки на їх виконання. Протилежного відповідачами не доведено. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Попікова О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 у справі №910/18234/20. Задоволено клопотання Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 19.04.2021 о 15:00 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 08.04.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 08.04.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Учасники справи не скористалась своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Явка представників сторін. В судове засідання від 19.04.2021 учасники справи не з`явилися. Про час та місце судового засідання належним чином повідомлені у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення. Відповідно відомостей на поштових повідомленнях позивачем отримано ухвалу суду - 24.03.2021, що стосується відповідачів, то кореспонденція була повернута до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаними адресами». Суд зазначає, що ухвали суду про відкриття апеляційного провадження направлено відповідачу -1 на адресу, яка вказана у ЄДРПОУ, а відповідачу-2 на адресу, яка вказана у апеляційній скарзі, відомостях Відділу обілку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, договорі поруки від 22.06.2018, інших адрес матеріали справи не містять, сторонами не повідомлено. Відтак, судом вчинено всі можливі процесуальні дії з метою відповідачів про дату та час судового засідання. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 19.04.2021 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні. Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. 22.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ".АГРОТЕК." звернулось до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" із Анкетою-заявою про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, яка разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua складають Кредитний договір №б/н від 22.06.2018. (а.с.14-21) Відповідно до пункту 3.2.8.1 Умов Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини. Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50 000 до 1 000 000 грн. (3.2.8.2 Умов) Згідно з п.3.2.8.3 Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на умовах: 3.2.8.3.1. Повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. 3.2.8.3.1.1. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір Клієнта за погодженням Банку. 3.2.8.3.1.2. Для позичальників, що працюють у сфері туристичного бізнесу та його інфраструктурі, строк кредиту встановлюється від 3 до 8 місяців, в залежності від дати оформлення кредиту з адаптованим графіком погашення, кінцева дата кредиту не пізніше вересня (літній сезон) або березня (зимовий сезон): - Період надання кредиту для підготовки до літнього сезону: з 01 січня по 30 червня з обов`язковим погашенням тіла кредиту рівними частинами у липні, серпні, вересні (для Клієнтів з фактичним місцем ведення бізнесу на узбережжі Чорного та Азовського морів). - Період надання кредиту для підготовки до зимового сезону: з 01 липня по 31 грудня з обов`язковим погашенням тіла кредиту рівними частинами у січні, лютому, березні (для Клієнтів з фактичним місцем ведення бізнесу на Прикарпатті та Закарпатті). Датами сплати платежів є дати, зазначені в Заяві. 3.2.8.3.1.3. Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованності за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу. Відповідно до п.3.2.8.3.2 Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.). Пунктом 3.2.8.3.3 Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору №б/н від 22.06.2018 року Позивач надав Відповідачу - 1 кредитні кошти у розмірі 60 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Відповідача - 1. (а.с.24-34) 22.06.2018 року між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки №POR1529663740631, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ".АГРОТЕК." зобов`язань за угодами - приєднання до: - розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) по сплаті: а) процентної ставки за користуванням кредитом: - за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 2% від суми кредиту щомісяця; - за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.8.5.3 Угоди 1 - 4% від суми кредиту щомісяця; б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді
1. Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні. (а.с.35-36) Відповідно до п.1.2 Договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов`язків за Угодою - 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою - 1, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. (п.1.5 Договору) Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що він свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу - 1 кредитні кошти у розмірі 60 000 грн. 00 коп., проте відповідач - 1 допустив прострочення виконання його зобов`язання з повернення кредитних коштів. Відтак, позивач звернувся із даним позовом та просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ".АГРОТЕК." та ОСОБА_1 заборгованість за відсотками у розмірі 24 107 грн 77 коп., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 28595 грн. 61 коп. та пеню у розмірі 51 201 грн. 36 коп. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. З матеріалів справи вбачається, що внаслідок укладення Кредитного договору б/н від 22.06.2018 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері. Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України). Судом встановлено, що 22.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ".АГРОТЕК." звернулось до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" із Анкетою-заявою про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, яка разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua складають Кредитний договір №б/н від 22.06.2018 року. (а.с.14-21) Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб. Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Як вбачається з матеріалів справи, Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ не містить підпису уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ".АГРОТЕК.", однак наявна відмітка про накладення клієнтом 22.06.2018 року електронно-цифрового підпису у системі інтернет-клієнт-банкінгу Приват 24. (а.с. 15). У відповідності до ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" (в редакції на час формування анкети-заяви) електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа; Підписувач - особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа. Згідно зі ст. 3 названого Закону електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Статтями 4, 7 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Підписувач, зокрема, зобов`язаний зберігати особистий ключ у таємниці. Суд зазначає, що підписання анкети здійснено в межах строку дії ЕЦП особою, яка у відповідності до чинного законодавства є законним володільцем електронного ключа та накладає його під час створення електронного документа. При цьому, матеріали справи не містять доказів неправомірного накладення електронного цифрового підпису відповідача або звернення останнього до правоохоронних органів з підстав його незаконного викрадення. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору №б/н від 22.06.2018 позивач надав відповідачу - 1 кредитні кошти у розмірі 60 000 грн 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку відповідача -
1. Що стосується заявленого до стягнення розміру заборгованості за відсотками у розмірі 24 107,77 грн станом на 07.10.2020 суд зазначає наступне. Пунктом 1.6 заяви про приєднання визначено, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. Пунктом 3.2.8.3.1 Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Строк користування Кредитом зазначено у Заяві про приєднання. Максимальний строк користування Кредитом не може перевищувати 12 місяців з дати видачі кредитних коштів. Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованності за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованності за кредитом є дата повернення кредиту. За змістом п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2. Нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.8.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту. У разі, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки за цим Договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів із використанням каналів взаємодії з НБУ. Судом перевірено заявлений до стягнення розмір заборгованості за відсотками, визнано його обґрунтованим та арифметично вірним. Таким чином, з відповідача-1 на користь позивача правомірно стягнуто 24 107 грн 77 коп заборгованості за відсотками. Стосовно заборгованості по комісії у розмірі 28 595, 61 грн нарахованої з моменту видачі кредиту до 07.10.2020, суд зазначає наступне. За змістом п.3.2.8.3.2 Умов за користування послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в п.1.4 заяви. Пунктом 1.4 заяви про приєднання визначено, що проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту. Внаслідок порушення зобов`язань по поверненню кредиту, відповідачу - 1 здійснено нарахування комісії в сумі 28 595 грн. 61 коп. У зв`язку із простроченням виконання відповідачем - 1 його зобов`язань з повернення грошових коштів, позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та правомірно задоволено судом. Позивачем також заявлено до стягнення пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 51 201 грн 36 коп. Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором. Штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України). Згідно із ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до Пунктом 1.6 заяви про приєднання, серед іншого визначено, що сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг. Пунктом 3.2.8.10.1 Умов передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., п.3.2.8.9. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється за методом "факт/360", тобото для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів. Сплата пені здійснюється у гривні. Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом. (п.3.2.8.10.3 Умов) Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Суд зазначає, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року) Таким чином, Сторонами в Кредитному договорі №б/н від 22.06.2018 передбачено більшу тривалість періоду нарахування пені відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору №б/н від 22.06.2018 за загальний період прострочки виконання відповідачем-1 його договірного грошового зобов`язання у розмірі 51 201 грн. 36 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі. За таких підстав, з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ".АГРОТЕК." на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 24 107 грн 77 коп., заборгованість по комісії у розмірі 28 595 грн 61 коп. та пеня у розмірі 51 201 грн 36 коп. Щодо позовних вимог вимог до відповідача - 2 про солідарне стягнення заборгованості, суд зазначає наступне. 22.06.2018 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки №POR1529663740631, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ".АГРОТЕК." зобов`язань за угодами - приєднання до: - розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) по сплаті: а) процентної ставки за користуванням кредитом: - за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 2% від суми кредиту щомісяця; - за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.8.5.3 Угоди 1 - 4% від суми кредиту щомісяця; б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді
1. Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладенні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні. (а.с. 35-36) Відповідно до п. 1.2 Договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов`язків за Угодою - 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою - 1, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. (п.1.5 Договору) Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений печаткою АТ КБ "Приватбанк". Дослідивши укладений між сторонами договір поруки, судом встановлено наступне. Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II кн. 5 ЦК). Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 липня 2019 року у справі №922/2913/18 та від 12.03.2020 року у справі № 902/447/19. Як вбачається з умов договору, предмет Договору поруки №POR1529663740631 від 22.06.2018 визначено, як надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ".АГРОТЕК." зобов`язань за угодами - приєднання до розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) по сплаті. Суд зазначає, що з системного аналізу всіх умов вказаного Договору поруки не вбачається, яке конкретне основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою. Зважаючи на викладене, аргументи позивача про те, що Договір поруки №POR1529663740631 від 22.06.2018 укладено саме в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №б/н від 22.06.2018 правомірно відхилені судом першої інстанції, як необґрунтовані. Означені доводи жодним чином не узгоджені сторонами Договору поруки та матеріалами справи не підтверджені, а, відтак, суд позбавлений можливості встановити, які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою. Таким чином, умови укладеного між позивачем та відповідачем - 2 Договору поруки №POR1529663740631 від 22.06.2018, у сукупності з відсутністю в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання саме зобов`язань за Кредитним договором №б/н від 22.06.2018, спростовують твердження позивача щодо наявності солідарного обов`язку відповідачів у цій справі сплати заборгованості за кредитом у розмірі 103 904 грн 74 коп. За означених підстав, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені порукою, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 103 904 грн. 74 коп. не підлягають задоволенню та в цій частині позову щодо солідарного стягнення слід відмовити. Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено. Аргументи апеляційної скарги наведених висновків суду не спростовують та в більшій мірі дублюють посилання викладені ним у позові та зводяться до переоцінки обставин зазначених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника. Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2021 у справі №910/18234/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови суду складено та підписано - 20.04.2021. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді О.О. Євсіков О.В. Попікова