Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 351/2040/20

Справа № 351/2040/20 Провадження № 33/4808/148/21 Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Сегін І. Р. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника адвоката Фармуги В.С. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Фармуги В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Снятинського районногосуду Івано-Франківської області від 05 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає АДРЕСА_1 , громадянина України,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.,- в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 09.11.2020р. біля 00.30 год. в смт. Заболотів, по вул. Грушевського, Снятинського району, на автодорозі Н-10, 178 км керував транспортним засобом марки "Ауді-100" д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини та поведінка, що не відповідає обстановці, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків. Не погодившись з вказаним рішенням суду захисник адвокат Фармуга В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова суду не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки постановлена за результатами неповного дослідження доказів та їх невірної оцінки, а також з неврахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людина. Зазначає, що ОСОБА_1 пізно ввечері з дітьми та дружиною припаркувався на тротуарі біля каплички в смт. Заболотів. До припаркованого автомобіля підійшли працівники поліції і потребували документи для перевірки, а саме технічний паспорт на транспортний засіб та посвідчення водія. Причиною перевірки документів поліцейським було названо несправність автомобіля. Після того як було перевірено, що автомобіль знаходиться в справному виді, поліцейський повідомив, що термін дії страхового полісу на автомобіль закінчився і ОСОБА_1 погодився сплатити штраф. Надалі працівник поліції почав звинувачувати ОСОБА_1 в порушенні ПДР в порушенні правил парковки автомобіля. Між водієм і працівником поліції виникла суперечка та ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Натомість, ОСОБА_1 заявив працівникам поліції, що чекає дружину, в стані алкогольного сп`яніння не перебуває, відмовився пройти тест за допомогою приладу Драгер на визначення стану сп`яніння, оскільки не довіряє працівникам поліції, які до ОСОБА_1 ставились предвзято. Працівники поліції пішли до службового автомобіля складати протокол, а ОСОБА_1 залишися чекати в автомобілі. Через деякий час працівники поліції підійшли до автомобіля ОСОБА_1 і зачитали йому постанову про накладення штрафу за відсутність страхового полісу на автомобіль та протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, хоча ОСОБА_1 неодноразово стверджував, що не перебував в стані алкогольного сп`яніння, готовий пройти експертизу на стан сп`яніння в медичному закладі, на що працівники поліції повідомили, що вже пізно. Зверптає увагу на те, що ОСОБА_1 , не було відсторонено від керування транспортним засобом. Вважає, що інспектор поліції повинен був запропонувати водієві пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер за місцем зупинки транспортного засобу в разі наявності в нього ознак сп`яніння, і лише в разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Звертає увагу на те, що працівник поліції спілкувався із водієм транспортного засобу через вікно автомобіля, а тому поліцейський не мав можливості візуально підозрювати про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Апелянт вказує на те, що відеозаписами доданими до матеріалів справи не встановлено, що саме апелянт керував транспортним засобом, який відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер та не встановлено факту присутності двох свідків при направленні останнього на освідчення на стан сп`яніння. Вважає, що протокол не відображає всіх обставин справи, не відповідає вимогам закону, а огляд на стан сп`яніння було проведено з грубим порушенням норм чинного законодавства і не може бути дійсним, та не було задоволено вимогу ОСОБА_1 пройти відповідний огляд у медичному закладі. Апелянт категорично заперечує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не були допитані свідки, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Фармуга В.С. повністю підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати постанову суду та закрити провадження по справі за відсутності складу правопорушення. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши та дослідивши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Фармуги В.С., апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову судді залишити без змін з наступних підстав. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена сукупністю досліджених доказів, які отримані з дотриманням встановленого законом порядку визнав належними та допустимими. Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дані правопорушення та прийняте по справі рішення. Апеляційний суд надає оцінку сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення. Відповідно до виписаних у ст. ст.254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП. Зі змісту доводів захисника адвоката Фармуги В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , викладених в апеляційній скарзі, вбачається, що він вважає, що відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а сам огляд на визначення стану сп`яніння проведено з грубим порушенням норм чинного законодавства. Апеляційний суд вважає, що вказані доводи є неспроможними, оскільки сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом доводить, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі в присутності двох свідків. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №101787 від 09.11.2020 року водій ОСОБА_1 09.11.2020р. біля 00.30 год. в смт. Заболотів, по вул. Грушевського, Снятинського району, на автодорозі Н-10, 178 км керував транспортним засобом марки "Ауді-100" д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків у визначеному законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором взводу 1 роти 2 БУПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Чорним Р.Б., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол та підписаний уповноваженою особою. ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Снятинському районному суді. В протоколі зазначені свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із зазначенням місця їх проживання та їх власноручними підписами. Зазначено, що до протоколу додається пояснення свідків, направлення на огляд, відео файл з автореєстратора та з нагрудної камери DM 5008. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису та надання пояснень по суті правопорушення, а також про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі та отримання копії протоколу. При вирішанні питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає, що обставини справи та наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази свідчать про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку та в присутності двох свідків. Так, в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 стверджував, що 09.11.2020р. біля 00.30 год. в смт. Заболотів, по вул. Грушевського, Снятинського району, на автодорозі Н-10, 178 км, він не був зупинений працівниками поліції при керуванні ним транспортним засобом марки "Ауді-100" д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Наголошував на тому, що він під`їхав до каплички разом із дружиною та дітьми, чекав їх, а працівники поліції підійшли до автомобіля, в той час як автомобіль був припаркований на тротуарі та повідомили його про несправність автомобіля. як тільки було встановлено, що автомобіль перебував в справному виді, працівник поліції повідомив , що на автомобіль відсутній страховий поліс. Він погодився із даним фактом та не заперечував оплатити за дане порушення штраф. Після чого працівник поліції запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Вказує, що він не довіряв працівникам поліції, які могли сфальсифікувати результати огляду, а тому відмовився від проходження огляду. Стверджував, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі і коли він сам запропонував їм пройти такий огляд, то вони повідомили йому, що вже запізно. Зазначив, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення його не було відсторонено від керування транспортним засобом, а працівники поліції просто поїхали. В судовому засіданні апеляційної інстанції судом за клопотанням захисника адвоката Фармуга В.С. було допитано свідка ОСОБА_4 , який показав, що знає ОСОБА_1 протягом тривалого часу, оскільки він є чоловіком його рідної сестри. Вказав на те, що був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , оскільки останній подзвонив йому та повідомив про те, що працівники поліції вимагають надати договір страхування на транспортний засіб. Він приїхав до місця події, забрав дітей, а ОСОБА_1 залишився в машині. Вказує, що він не бачив свідків і в його присутності поліцейські не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Вказує, що він бачив, що стосовно ОСОБА_1 поліцейський склали постанову про притягнення до відповідальності за відсутність страховки та протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд вважає, що показання свідка ОСОБА_4 узгоджуються із сукупністю інших доказів по справі та відповідають дійсності. Разом з тим, показання вищевказаного свідка не мають істотного значення, оскільки він прибув до місця події вже після вчинення правопорушення. Зокрема, зі змісту відеозапису вбачається, що дійсно ОСОБА_1 телефонував ОСОБА_4 з приводу наявності страховки, після чого вказаний свідок приїхав до місця події вже після вчинення вчинення правопорушення та був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення і притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відсутність страховки. Зокрема, відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. Зокрема, зі змісту відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції вбачається, що безпосередньо під час спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , останній не заперечував, що керував транспортним засобом марки "Ауді-100" д.н.з. НОМЕР_1 ., однак наполягав на тому, що працівники поліції не зупиняли транспортний засіб і не мають права вимагати від нього пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 вказував, що чекає в автомобілі на дружину, автомобіль перебуває в справному стані, однак на автомобіль закінчився страховий поліс, погоджувався оплатити штраф, надав документи, які підтверджують правомірність користування транспортним засобом та посвідчення водія на керування транспортним засобом та стверджував, що працівники поліції безпричинно звинувачують його в наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння. Разом з тим, зі змісту відеозапису вбачається, що правовою підставою для звернення поліцейських до водія транспортного засобу стало те, що на автомобілі несправно працював світловий показник повороту та те, що водій ОСОБА_1 припаркував автомобіль з порушенням вимог Правил дорожнього руху на тротуарі. При цьому, під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейськими була встановлена відсутність страхового полісу та наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння. Зокрема, відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вказаним відеозаписом зафіксовано, що на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу Алкотест Драгер та в медичному закладі ОСОБА_1 не погодився. Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб`єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбувались, не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи. Зі змісту вказаного відеозапису вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, роз`яснено наслідки його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, повідомлено про накладення на нього штрафу за керування транспортним засобом за відсутності страхового полісу на автомобіль та про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Куп АП. Крім того, зі змісту відеозапису вбачається, що процесуальна поведінка водія транспортного засобу ОСОБА_1 була спрямована на ускладнення виконання працівниками поліції своїх обов`язків, оскільки він відмовлявся вийти з транспортного засобу та постійно перебуваючи на місці водія автомобіля, спілкувався з поліцейським через вікно, не звертав увагу на прохання працівника припинити розмовляти по телефону та надати документи, які підтверджують правомірність керування транспортним засобом, стверджував, що загубив посвідчення водія, яке до цього показував поліцейським, висловлював незадоволення діями працівників поліції та вважав їх вимоги незаконними. Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, дозволяють встановити психологічне відношення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та особливості його процесуальної поведінки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував, що вказаним відеозаписом зафіксовані обставини, які пов`язані із звинуваченням його у вчиненні адміністративного правопорушення, однак вважала, що вказаний відеозапис підтверджує його доводи про те, що він не керував транспортним засобом, а тільки перебував на місці водія в припаркованому на тротуарі автомобілі. Вищевказаними відеозаписами доволі чітко зафіксовано, як водій ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп`янінням за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі відповідає категоричною відмовою, оскільки вважає, що працівники поліції безпідставно звинуваченого його у перебуванні в стані алкогольного сп`яніння Апеляційний суд звертає увагу на те, що правопорушення у виді відмови від проходження огляду на стан сп`яніння водієм транспортного засобу вважається закінченим після відмови водія пройти відповідний огляд на пропозицію працівника поліції і подальше погодження водія пройти такий огляд свідчить про зміну правопорушником свого психологічного ставлення до вчиненого правопорушення і не може бути визнано обставиною, яка виправдовує водія транспортного засобу у вчиненні правопорушення. За таких обставин, доводи ОСОБА_1 про те, що він пропонував працівникам пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі вже після складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані такими, що виправдовують його у вчиненні правопорушення. До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4), у відповідності до якого у ОСОБА_1 працівником поліції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідала обстановці, від проходження огляду відмовився. Так, відповідно до вимог ст. 266 ч. ч. 2, 3 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення. Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в закладах охорони здоров`я. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вказаного закону присутність двох свідків є обов`язковою тільки при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і не є обов`язковою у разі відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на показання вищевказаних свідків, оскільки останні не допитувались у судовому засіданні . Разом з тим, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є достатньо вагомими і не мають вирішального значення для вирішання питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки сукупність інших доказів разом із відеозаписом, яким зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення, дозволяють повно та об`єктивно встановити обставини, які мають істотне значення для розгляду справи по суті. Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вказаного закону присутність двох свідків є обов`язковою тільки при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і не є обов`язковою у разі відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Однак, огляд на стан сп`яніння не проводився, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, як поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, так і в медичному закладі. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є вагомим доказом у справі щодо обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за фактом його відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу поліцейським або в медичному закладі встановлюється судом на підставі доказів, які досліджені та оцінені судом за внутрішнім переконанням. Таким чином, з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. вбачається, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу Алкотест Драгер та в медичному закладі не погодився. Суд першої інстанції обґрунтовано визнав вищевказані відеозаписи належним та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення. Апеляційний суд вважає безпідставними доводи про те, що працівники поліції не зупиняли транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 і не мали права вимагати від нього пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Апеляційний суд неодноразово зазначав, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Пункт 1.3 ПДР України зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тільки за наявністю обставин, які передбачені ст.17 КУпАП. Так, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами. Суд першої інстанції, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, призначив ОСОБА_1 справедливе стягнення, яке відповідає вимогам закону. З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається. Керуючись ст.294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника адвоката Фармуги В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського Апеляційного суду О.П. Васильєв