Постанова 4820 № 2-642/09

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 2-642/09 Провадження № 22-ц/4820/6/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Ярмолюка О.І., секретаря: Чебан О.М., учасники справи: представник апелянтів ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2009 року (суддя Янішевська О.С.) за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , ОСОБА_157 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_162 , ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , ОСОБА_167 , ОСОБА_168 , ОСОБА_169 до Спілки співвласників майнових паїв ТОВ «Зоря», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про виділ майнового паю, в с т а н о в и в : У липні 2009 року позивачі звернулись до суду з позовом до Спілки співвласників майнових паїв ТОВ «Зоря», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря», в якому просили виділити їм майновий пай з майна ТОВ «Зоря», оскільки кожен з них має право на відповідну частку в пайовому фонді КСГП ТОВ «Зоря» на загальну суму 2 443 669 грн. 50 коп. В обґрунтування позову зазначали, що вони є власниками майнових паїв у складі пайового фонду ТОВ «Зоря» та мають намір об`єднатися для ведення спільної господарської діяльності. Оскільки питання про виділення майнових паїв в добровільному порядку вирішено не було, просили позов задовольнити та виділити їм: 1.Будівлі та споруди: -башню Рожновського, 1984 року, балансовою вартістю 2173 грн.; відгодівельник 3 тис., 1981 року, балансовою вартістю 1019643 грн.; будівлю кормоцеху, 1981 року, балансовою вартістю 136362 грн.; ветеринарну амбулаторію, 1981 року, балансовою вартістю 8682 грн.; забійно-санітарний пункт, 1981 року, балансовою вартістю 34776 грн.; літній табір, 1988 року, балансовою вартістю 601455 грн.; погрузочно-розгрузочну рампу, 1981 року, балансовою вартістю 11495 грн.; водонапірну башню, 1981 року, балансовою вартістю 4780 грн.; гноєсховище, 1981 року, балансовою вартістю 281298 грн.; силосну споруду 3000 т, 1981 року, балансовою вартістю 28798 грн.; огорожу літнього табору, 1988 року, балансовою вартістю 4913 грн.; під навіс с/г машин, 1982 року, балансовою вартістю 5881 грн.; гараж пожежної машини. 1973 року, балансовою вартістю 1575 грн.; приміщення пилорами, 1965 року, балансовою вартістю 8728 грн.. 2.Машини, механізми : -автомобіль ГАЗ-53-12 (№ 11-49), 1992 року, балансовою вартістю 2261 грн.; автомобіль ГАЗ-53 (№ 73-02), 1979 року, балансовою вартістю 3737 грн.; автомобіль СОЗ 35-03 (№ 87 -04), 1982 року, балансовою вартістю 2254 грн.; автомобіль СОЗ 33-07 (№ 04 - 67), 1992 року, балансовою вартістю 1166 грн.; автомобіль УАЗ (№ 43- 58), 1987 року, балансовою вартістю 2739 грн.; автомобіль УАЗ (№ 06-85), 1993 року, балансовою вартістю 3958 грн.; трактор Т-70, 1997 року, балансовою вартістю 15974 грн.; трактор ПТС-77, 1991 року, балансовою вартістю 5800 грн.; трактор ДТ-75, 1994 року, балансовою вартістю 5201 грн.; трактор Т-70С, 1994 року, балансовою вартістю 10961 грн.; комбайн СК-6, 1987 року, балансовою вартістю 7924 грн.; комбайн СК-6, 1987 року, балансовою вартістю 7877 грн.; комбайн буряковий, 1991 року, балансовою вартістю 11827 грн.; комбайн силосний КПІ-2.4,1990 року, балансовою вартістю 4239 грн.; кукурудзосаджалку, 1986 року, балансовою вартістю 1379 грн.; кукурудзосаджалку, 1988 року, балансовою вартістю 1376 грн.; картоплесаджалку, 1988 року, балансовою вартістю 23030 грн.; гичкозбиральну машину БМ-6, 1994 року, балансовою вартістю 1217 грн.; доочисник гички, 1994 року, балансовою вартістю 495 грн.; сцепки СП-11, 1986 року, балансовою вартістю 886 грн.; сцепки СП-11, 1987 року, балансовою вартістю 39 грн.; сцепки СП-16, 1989 року, балансовою вартістю 3000 грн.; сцепки СП-16, 1989 року, балансовою вартістю 3000 грн.; каток СКГ-2, 1989 року, балансовою вартістю 13 грн.; стогомет, 1990 року, балансовою вартістю 41 грн.; оприскувач, 1989 року, балансовою вартістю 6538 грн.; лущильник, 1993 року, балансовою вартістю 486 грн.; підбирач, 1991 року, балансовою вартістю 187 грн.; жатку ЖРБ, 1991 року, балансовою вартістю 3844 грн.; жатку Е-302, 1990 року, балансовою вартістю 4700 грн.; жатку ЖВМ-6А, 1992 року, балансовою вартістю 675 грн.; жатка ЖСБ 4.2, 1992 року, балансовою вартістю 550.00 грн.; гноєрозкидач МЖТ-16, 1986 року, балансовою вартістю 6300 грн.; гноєрозкидач МЖТ-10, 1990 року, балансовою вартістю 340 грн.; гноєрозкидач ПРТ-10, 1989 року, балансовою вартістю 4428 грн.; тракторний причіп ПТС-9, 1991 року, балансовою вартістю 4273 грн.; тракторний причіп ППЕ-12, 1989 року, балансовою вартістю 4273 грн.; тракторний причіп ППЕ-12, 1991 року, балансовою вартістю 696 грн.; тракторний причіп, 1991 року, балансовою вартістю 515 грн.; тракторний причіп, 1995 року, балансовою вартістю 3280 грн.; автомобільний причіп одноосний, 1983 року, балансовою вартістю 700 грн.; сівалку зернову, 1988 року, балансовою вартістю 3700 грн.; сівалку бурякову, 1991 року, балансовою вартістю 181 грн.; сівалку мультиком., 1996 року, балансовою вартістю 24844 грн.; 3.Сільськогосподарське обладнання : -борону БЗСС-1, 1985 року, балансовою вартістю145 грн.; борону БЗСС-1, 1984 року, балансовою вартістю 36 грн.; борону БЗСС-1, 1987 року, балансовою вартістю 201 грн.; борону БЗСС-1, 1985 року, балансовою вартістю 54 грн.; борону БЗСС-1, 1987 року, балансовою вартістю 194 грн.; борону БЗТС-1, 1989 року, балансовою вартістю 12 грн.; борону БЗТС-1, 1982 року, балансовою вартістю 264 грн.; борону БЗТС-1, 1983 року, балансовою вартістю 93 грн.; борону БЗТС-1, 1984 року, балансовою вартістю 146 грн.; борону ЗПБ-06, 1982 року, балансовою вартістю 26 грн.; шліфборону ЗПБ-06, 1989 року, балансовою вартістю 13 грн.; граблі, 1985 року, балансовою вартістю 550 грн.; КСС 2-6, 1986 року, балансовою вартістю 2256 грн.; культиватор, 1997 року, балансовою вартістю 13930 грн.; КЕ-281, 1989 року, балансовою вартістю 18386 грн.; КЕ-281, 1992 року, балансовою вартістю 11665 грн.; КПІ, 1991 року, балансовою вартістю 1468 грн.; К - 303, 1992 року, балансовою вартістю 6170 грн.; насос-дозатор, 1972 року, балансовою вартістю 44 грн.; роздатчик патоки, 1986 року, балансовою вартістю 930 грн.; транспортер ТС-1.2, 1990 року, балансовою вартістю 605 грн.; змішувач кормів, 1994 року, балансовою вартістю 130 грн.; конвеєр КУС, 1994 року, балансовою вартістю 6874 грн.; комбікормову лінію, 1994 року, балансовою вартістю 2082 грн.; дрібушку, 1994 року, балансовою вартістю 450 грн.; доїльну установку, 1997 року, балансовою вартістю 8088 грн.; доїльну установку, 1990 року, балансовою вартістю 244 грн.; молокопривід, 1989 року, балансовою вартістю 2500 грн.; насос ВВН-1.3, 1993 року, балансовою вартістю 182 грн.; насос ВВН-1, 1993 року, балансовою вартістю 205 грн.; доїльний апарат, 1997 року, балансовою вартістю 119 грн.; транспортер ТСН-160, 1989 року, балансовою вартістю 730 грн.; транспортер ТСН-160, 1991 року, балансовою вартістю 433 грн.; транспортер ТСН-160, 1989 року, балансовою вартістю 730 грн.; транспортер ТСН-160, 1991 року, балансовою вартістю 433 грн.; транспортер ТСН-160, 1986 року, балансовою вартістю 400 грн.; холодильну установку, 1989 року, балансовою вартістю 3137 грн.; транспортер (відгодівельник), 1991 року, балансовою вартістю 2824 грн. сепаратор молока, 1986 року, балансовою вартістю 3748 грн.; трансформатор, 1993 року, балансовою вартістю 276 грн.; агрегат, 1994 року, балансовою вартістю 486 грн.; віз, 1992 року, балансовою вартістю 25 грн.; віз, 1992 року, балансовою вартістю 109 грн.; віз, 1994 року, балансовою вартістю 559 грн.; віз, 1994 року, балансовою вартістю322 грн.; віз парокінний, 1994 року, балансовою вартістю 362 грн.; вагу соту, 1982 року, балансовою вартістю 123 грн.; вагу соту, 1981 року, балансовою вартістю 54 грн.; вагу соту, 1974 року, балансовою вартістю 120 грн.; роздатчик мелеси, 1990 року, балансовою вартістю 92 грн.; насос водяний, 1993 року, балансовою вартістю 143 грн.; насос ЕЦВ, 1997 року, балансовою вартістю 334 грн.; насос ЕЦВ, 1999 року, балансовою вартістю 149 грн.; вагу, 1993 року, балансовою вартістю 387 грн.; вагу, 1993 року, балансовою вартістю 387 грн. вагу, 1994 року, балансовою вартістю 75 грн.; корморізку, 1985 року, балансовою вартістю 150 грн.; вібратор, 1994 року, балансовою вартістю 48 грн.; 4.Інструменти та інвентар : -стіл слюсарний, 1986 року, балансовою вартістю 111 грн.; електрозварювальний апарат, 1985 року, балансовою вартістю 300 грн.; агрегат АЗМ, 1982 року, балансовою вартістю 35 грн.; станок заточний, 1982 року, балансовою вартістю 537 грн.; стіл слюсарний, 1982 року, балансовою вартістю 171 грн.; станок свердлильний, 1983 року, балансовою вартістю 336 грн.; станок фуговочний, 1972 року, балансовою вартістю 1160 грн.; станок заточний, 1965 року, балансовою вартістю 316 грн.; станок циркулярний з мотором, 1970 року, балансовою вартістю 191 грн.; бетонозмішувач, 1987 року, балансовою вартістю 270 грн.; вентилятор витяжний, 1993 року, балансовою вартістю 76 грн.; газозварювальний апарат. 1992 року, балансовою вартістю 147 грн.; задвижки (5 штук), 1994 року, балансовою вартістю 434 грн.; задвижки (2 штуки), 1994 року, балансовою вартістю 128 грн.; станок свердлильний, 1995 року, балансовою вартістю 144 грн. Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2009 року позов задоволено. Виділено позивачам майно в рахунок майнового паю пайового фонду майна ТОВ «Зоря» в натурі, а саме: башню ОСОБА_170 , 1984 року, балансовою вартістю 2173 грн.; відгодівельник 3 тис., 1981 року, балансовою вартістю 1019643 грн.; будівлю кормоцеху, 1981 року, балансовою вартістю 136362 грн.; ветеринарну амбулаторію, 1981 року, балансовою вартістю 8682 грн.; забійно-санітарний пункт, 1981 року, балансовою вартістю 34776 грн.; літній табір, 1988 року, балансовою вартістю 601455 грн.; погрузочно-розгрузочну рампу, 1981 року, балансовою вартістю 11495 грн.; водонапірну башню, 1981 року, балансовою вартістю 4780 грн.; гноєсховище, 1981 року, балансовою вартістю 281298 грн.; силосну споруду 3000 т, 1981 року, балансовою вартістю 28798 грн.; огорожу літнього табору, 1988 року, балансовою вартістю 4913 грн.; під навіс с/г машин, 1982 року, балансовою вартістю 5881 грн.; гараж пожежної машини. 1973 року, балансовою вартістю 1575 грн.; приміщення пилорами, 1965 року, балансовою вартістю 8728 грн.; автомобіль ГАЗ-53-12 (№ 11-49), 1992 року, балансовою вартістю 2261 грн.; автомобіль ГАЗ-53 (№ 73-02), 1979 року, балансовою вартістю 3737 грн.; автомобіль СОЗ 35-03 (№ 87 -04), 1982 року, балансовою вартістю 2254 грн.; - автомобіль СОЗ 33-07 (№ 04 - 67), 1992 року, балансовою вартістю 1166 грн.; автомобіль УАЗ (№ 43- 58), 1987 року, балансовою вартістю 2739 грн.; автомобіль УАЗ (№ 06-85), 1993 року, балансовою вартістю 3958 грн.; трактор Т-70, 1997 року, балансовою вартістю 15974 грн.; трактор ПТС-77, 1991 року, балансовою вартістю 5800 грн.; трактор ДТ-75, 1994 року, балансовою вартістю 5201 грн.; трактор Т-70С, 1994 року, балансовою вартістю 10961 грн.; комбайн СК-6, 1987 року, балансовою вартістю 7924 грн.; комбайн СК-6, 1987 року, балансовою вартістю 7877 грн.; комбайн буряковий, 1991 року, балансовою вартістю 11827 грн.; комбайн силосний КПІ-2.4,1990 року, балансовою вартістю 4239 грн.; кукурудзосаджалку, 1986 року, балансовою вартістю 1379 грн.; кукурудзосаджалку, 1988 року, балансовою вартістю 1376 грн.; картоплесаджалку, 1988 року, балансовою вартістю 23030 грн.; гичкозбиральну машину БМ-6, 1994 року, балансовою вартістю 1217 грн.; доочисник гички, 1994 року, балансовою вартістю 495 грн.; сцепки СП-11, 1986 року, балансовою вартістю 886 грн.; сцепки СП-11, 1987 року, балансовою вартістю 39 грн.; сцепки СП-16, 1989 року, балансовою вартістю 3000 грн.; сцепки СП-16, 1989 року, балансовою вартістю 3000 грн.; каток СКГ-2, 1989 року, балансовою вартістю 13 грн.; стогомет, 1990 року, балансовою вартістю 41 грн.; оприскувач, 1989 року, балансовою вартістю 6538 грн.; лущильник, 1993 року, балансовою вартістю 486 грн.; підбирач, 1991 року, балансовою вартістю 187 грн.; жатку ЖРБ, 1991 року, балансовою вартістю 3844 грн.; жатку Е-302, 1990 року, балансовою вартістю 4700 грн.; жатку ЖВМ-6А, 1992 року, балансовою вартістю 675 грн.; жатка ЖСБ 4.2, 1992 року, балансовою вартістю 550.00 грн.; гноєрозкидач МЖТ-16, 1986 року, балансовою вартістю 6300 грн.; гноєрозкидач МЖТ-10, 1990 року, балансовою вартістю 340 грн.; гноєрозкидач ПРТ-10, 1989 року, балансовою вартістю 4428 грн.; тракторний причіп ПТС-9, 1991 року, балансовою вартістю 4273 грн.; тракторний причіп ППЕ-12, 1989 року, балансовою вартістю 4273 грн.; тракторний причіп ППЕ-12, 1991 року, балансовою вартістю 696 грн.; тракторний причіп, 1991 року, балансовою вартістю 515 грн.; тракторний причіп, 1995 року, балансовою вартістю 3280 грн.; автомобільний причіп одноосний, 1983 року, балансовою вартістю 700 грн.; сівалку зернову, 1988 року, балансовою вартістю 3700 грн.; сівалку бурякову, 1991 року, балансовою вартістю 181 грн.; сівалку мультиком., 1996 року, балансовою вартістю 24844 грн.; борону БЗСС-1, 1985 року, балансовою вартістю145 грн.; борону БЗСС-1. 1984 року, балансовою вартістю 36 грн.; борону БЗСС-1, 1987 року, балансовою вартістю 201 грн.; борону БЗСС-1, 1985 року, балансовою вартістю 54 грн.; борону БЗСС-1, 1987 року, балансовою вартістю 194 грн.; борону БЗТС-1, 1989 року, балансовою вартістю 12 грн.; борону БЗТС-1, 1982 року, балансовою вартістю 264 грн.; борону БЗТС-1, 1983 року, балансовою вартістю 93 грн.; борону БЗТС-1, 1984 року, балансовою вартістю 146 грн.; борону ЗПБ-06, 1982 року, балансовою вартістю 26 грн.; шліфборону ЗПБ-06, 1989 року, балансовою вартістю 13 грн.; граблі, 1985 року, балансовою вартістю 550 грн.; КСС 2-6, 1986 року, балансовою вартістю 2256 грн.; культиватор, 1997 року, балансовою вартістю 13930 грн.; КЕ-281, 1989 року, балансовою вартістю 18386 грн.; КЕ-281, 1992 року, балансовою вартістю 11665 грн.; КПІ, 1991 року, балансовою вартістю 1468 грн.; К - 303, 1992 року, балансовою вартістю 6170 грн.; насос-дозатор, 1972 року, балансовою вартістю 44 грн.; роздатчик патоки, 1986 року, балансовою вартістю 930 грн.; транспортер ТС-1.2, 1990 року, балансовою вартістю 605 грн.; змішувач кормів, 1994 року, балансовою вартістю 130 грн.; конвеєр КУС, 1994 року, балансовою вартістю 6874 грн.; комбікормову лінію, 1994 року, балансовою вартістю 2082 грн.; дрібушку, 1994 року, балансовою вартістю 450 грн.; доїльну установку, 1997 року, балансовою вартістю 8088 грн.; доїльну установку, 1990 року, балансовою вартістю 244 грн.; молокопривід, 1989 року, балансовою вартістю 2500 грн.; насос ВВН-1.3, 1993 року, балансовою вартістю 182 грн.; насос ВВН-1, 1993 року, балансовою вартістю 205 грн.; доїльний апарат, 1997 року, балансовою вартістю 119 грн.; транспортер ТСН-160, 1989 року, балансовою вартістю 730 грн.; транспортер ТСН-160, 1991 року, балансовою вартістю 433 грн.; транспортер ТСН-160, 1989 року, балансовою вартістю 730 грн.; транспортер ТСН-160, 1991 року, балансовою вартістю 433 грн.; транспортер ТСН-160, 1986 року, балансовою вартістю 400 грн.; холодильну установку, 1989 року, балансовою вартістю 3137 грн.; транспортер (відгодівельник), 1991 року, балансовою вартістю 2824 грн. сепаратор молока, 1986 року, балансовою вартістю 3748 грн.; трансформатор, 1993 року, балансовою вартістю 276 грн.; агрегат, 1994 року, балансовою вартістю 486 грн.; віз, 1992 року, балансовою вартістю 25 грн.; віз, 1992 року, балансовою вартістю 109 грн.; віз, 1994 року, балансовою вартістю 559 грн.; віз, 1994 року, балансовою вартістю322 грн.; віз парокінний, 1994 року, балансовою вартістю 362 грн.; вагу соту, 1982 року, балансовою вартістю 123 грн.; вагу соту, 1981 року, балансовою вартістю 54 грн.; вагу соту, 1974 року, балансовою вартістю 120 грн.; роздатчик мелеси, 1990 року, балансовою вартістю 92 грн.; насос водяний, 1993 року, балансовою вартістю 143 грн.; насос ЕЦВ, 1997 року, балансовою вартістю 334 грн.; насос ЕЦВ, 1999 року, балансовою вартістю 149 грн.; вагу, 1993 року, балансовою вартістю 387 грн.; вагу, 1993 року, балансовою вартістю 387 грн. вагу, 1994 року, балансовою вартістю 75 грн.; корморізку, 1985 року, балансовою вартістю 150 грн.; вібратор, 1994 року, балансовою вартістю 48 грн.; стіл слюсарний, 1986 року, балансовою вартістю 111 грн.; електрозварювальний апарат, 1985 року, балансовою вартістю 300 грн.; агрегат АЗМ, 1982 року, балансовою вартістю 35 грн.; станок заточний, 1982 року, балансовою вартістю 537 грн.; стіл слюсарний, 1982 року, балансовою вартістю 171 грн.; станок свердлильний, 1983 року, балансовою вартістю 336 грн.; станок фуговочний, 1972 року, балансовою вартістю 1160 грн.; станок заточний, 1965 року, балансовою вартістю 316 грн.; станок циркулярний з мотором, 1970 року, балансовою вартістю 191 грн.; бетонозмішувач, 1987 року, балансовою вартістю 270 грн.; вентилятор витяжний, 1993 року, балансовою вартістю 76 грн.; газозварювальний апарат. 1992 року, балансовою вартістю 147 грн.; задвижки (5 штук), 1994 року, балансовою вартістю 434 грн.; задвижки (2 штуки), 1994 року, балансовою вартістю 128 грн.; станок свердлильний, 1995 року, балансовою вартістю 144 грн. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що частка позивачів у майні пайового фонду складає 2444669,50 грн., однак конкретне майно на вказану суму їм виділено не було, що підтверджується поясненнями представників відповідача та не заперечується ними проти виділення позивачам зазначеного майна. В жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою, як особа яка не брала участі у справі, зазначав, що вказаним судовим рішенням порушено його права, оскільки він як член колгоспу отримав сертифікат на майновий пай, як і позивачі у даній справі, а суд у своєму рішенні вирішив питання щодо майна, частка якого належить апелянту. Про таке рішення та цивільну справу він дізнався лише у вересні 2020 року. В лютому 2021 року із апеляційною скаргою звернулись ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як особи, які не брали участі у справі, вказували, що оскаржуваним судовим рішенням порушено їх права, оскільки вони як члени колгоспу отримали сертифікати на майнові паї, як і позивачі у даній справі, а суд у своєму рішенні вирішив питання щодо майна, частка якого належить апелянтам. Про таке рішення та цивільну справу вони дізналися лише у лютому 2021 року. Апеляційні скарги мотивовані тим, що на момент звернення позивачів до суду їх права не були порушені відповідачами, оскільки позивачі до Спілки власників паїв з клопотанням про виділення їм їх частки не звертались, відмову, яка б надавала позивачам право на звернення до суду з позовом, не отримували. Не відповідає дійсності описова частина рішення суду, оскільки майно в натурі позивачам виділено не було, та судове рішення не містить посилання на докази, на підставі яких суд зробив висновок про виділення майна в натурі. Позивачами не надано жодного документу, який підтверджує порушення їх цивільного права. Також в рішенні суду не зазначено кому, коли, яким чином і яке саме майно вже було виділено. Крім того, позивачами у справі вказані 168 осіб, проте, ще 297 власників паїв до справи не залучені, чиї права також порушені. Вказані у справі Спілка власників майнових паїв ТОВ «Зоря» та СТОВ «Зоря» є неналежними відповідачами. Крім того, рішенням суду позивачам виділено у власність майно, балансова вартість якого значно більша ніж вартість майнових сертифікатів, що належали позивачам. Суд першої інстанції вірно зазначив, що на час розгляду справи ТОВ «Зоря» вже не існує, проте його правонаступників не встановив та не залучив. Із врахуванням викладеного, просили скасувати рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2009 року та у позові відмовити. В судовому засіданні представник апелянтів ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційних скарг, просив їх задовольнити. Позивачі ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_171 , та інші в судове засідання не завилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями. Представники відповідачів Спілки співвласників майнових паїв ТОВ «Зоря», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи теж повідомлені належним чином. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, нова редакція якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У зв`язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України. У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Частинами 1,2,5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає. Судом встановлено, що позивачі є співвласниками майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства ТОВ «Зоря», що підтверджується відповідними копіями свідоцтв, наявними в матеріалах справи, на суму 2444669,50 грн. (а.с. 13-194). Згідно Свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серія ХМІЗ № 025624, серія ХМІЗ № 025623,серія ХМІЗ № 003846 вартість частки у майні пайового фонду ОСОБА_2 становить 39856 грн. (а.с. 38-40 т.6). Згідно Свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серія ХМІЗ № 024288, вартість частки у майні пайового фонду ОСОБА_3 становить 25466 грн. (а.с. 141 т.6). Згідно Свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серія ХМІЗ № 003924, вартість частки у майні пайового фонду ОСОБА_4 становить 16675 грн. (а.с. 144 т.6). Згідно Свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серія ХМІЗ № 024542, вартість частки у майні пайового фонду ОСОБА_5 становить 40991 грн. (а.с. 146 т.6). Рішенням загальних зборів громадян співвласників колишнього КСП «Зоря» від 28 жовтня 2000 року № 1 створена Спілка громадян-співвласників та затверджено Статут даної спілки громадян співвласників, який зареєстрований Клубівською сільською радою 08 листопада 2000 року. За Статутом Спілка співвласників колишнього КСП «Зоря» не є юридичною особою. Збори співвласників рішенням №2 від 14 квітня 2001 року затвердили: Положення про порядок визначення складу майна пайового фонду колишнього КСП та його розподілу; перелік та вартість активів і пасивів реорганізованого КСП; акт-розрахунок пайового фонду; перелік майна КСП станом на дату фактичної реорганізації; структуру та план розподілу пайового фонду; результати інвентаризації майна; розміри майнових паїв і список осіб, які мають право на ці паї; пропозиції щодо виділення майна пайового фонду групі осіб; рішення щодо організації підготовки документальних посвідчень права власності на паї та виписки свідоцтв про право власності на пай члена КСП. Вартість пайового фонду була встановлена в сумі 7 075 078 грн., структура пайового фонду визначена у наступних розмірах: будівлі, споруди 3 941 664 грн. (55,7%); машини, механізми, обладнання 498 314 грн. (7,2%); корови, свиноматки, кнури, коні 368 900 грн. (5,2%); незавершене будівництво 65 000 грн. (0,9%); незавершене рослинництво 261 000 грн. (3,7%); пальне 15 500 грн. (0,2%); будівельні матеріали 168 600 грн. (2,4%); запасні частини 29 200 грн. (0,4%); худоба молодняка 764 900 грн. (10,8%); малоцінний інвентар 44 100 грн. (0,6%); насіння, добрива, корми, продукти 681 700 грн. (9,6%); дебіторська заборгованість 236 200 грн. (3,3%). Рішенням загальних зборів громадян співвласників колишнього КСП «Зоря» від 14 квітня 2001 року № 2 співвласники домовились передати належне їм майно цілісним майновим комплексом в оренду ТОВ «Зоря» с. Васьківці. Отже СТОВ «Зоря» є користувачем майна пайового фонду колишнього КСП «Зоря», однак як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань не є правонаступником КСП «Зоря». Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України від 14 лютого 1992 року №2114-ХІІ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (далі Закон №2114-ХІІ) об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. За змістом ст.9 Закону №2114-ХІІ до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних, виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом. Указом Президента України від 29 січня 2001 року №62/2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» передбачено розробку та здійснення комплексу організаційних заходів щодо: уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, з урахуванням майна, що призначалося, але не використано для погашення заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв`язку зі списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства; визначення розмірів паїв колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, що не були ними одержані в натурі, грішми або цінними паперами при припиненні членства (далі паї), а також встановлення осіб, які є їх власниками; запровадження документального посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати); забезпечення вільного здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину; виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна. У зв`язку з цим, забезпечено утворення комісій з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 затверджено Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, згідно якого комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі комісія), створена з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі підприємства), в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства (п. 1). Рішення загальних зборів підприємства, а у разі реорганізації підприємства рішення загальних зборів колишніх членів підприємства, що є співвласниками цього майна (далі збори співвласників), обов`язкове для виконання комісією. Комісія підзвітна у своїй діяльності зборам співвласників (п. 2). Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: проводить уточнення складу активів і пасивів та їх вартості у підприємстві, де відбулася фактична передача майна; визначає структуру пайового фонду майна; визначає розміри паїв колишніх членів підприємства, що не були ними одержані в натурі, грошима або цінними паперами під час припинення членства, а також виявляє осіб, які є їх власниками; розглядає заяви осіб щодо визнання за ними права на майновий пай та правильності розрахунку вартості паїв; вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність (п. 4). Рішення комісії оформляються протоколом, що підписується головою і секретарем комісії, а затверджується зборами співвласників у порядку, встановленому співвласниками (п. 15). Згідно до п.п. 8, 9, 10, 12, 15, 16 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року №62 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2001 року за №305/5496), чинному на час виникнення спірних відносин, кожен із співвласників має право скористатися своїм паєм в один із таких способів: об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новоствореної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку. Виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників. З метою реалізації права власності громадян на майнові паї комісія, зокрема: на основі заяв формує групи співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом, та список осіб, які прийняли рішення отримати майно в індивідуальну власність; для визначення розмірів майнових паїв членів реорганізованого підприємства та належного оформлення реалізації їх прав, за кожною із таких груп обчислює: 1) загальну вартість майнових паїв, що належать співвласникам, та загальний відсоток цих паїв у пайовому фонді реорганізованого підприємства, який записується у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат); 2) загальну вартість майнових паїв та загальний відсоток паїв осіб у пайовому фонді реорганізованого підприємства, які виявили бажання отримати паї в індивідуальну власність; 3) загальну вартість майнових паїв та загальний відсоток невитребуваних паїв; готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність, та для виділення невитребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями. Збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється у натурі групам співвласників, а саме: для кожної групи співвласників, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі в спільну часткову власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність; для виділення невитребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень щодо розпорядження належними їм майновими паями. Виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів за рішення зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону. Спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються в судовому порядку. Частиною 1 статті 356 ЦК України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. За змістом ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. В силу ч. 1 ст. 11 ЦПК України 2004 року, чинному на час розгляду справи в суді першої інстанції, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Як передбачено ч. 1 ст. 29 ЦПК України 2004 року, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Із положень ст. 30 ЦПК України 2004 року слідує, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Пунктом 1 частини 1 статті 205 ЦПК України 2004 року визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічні положення закріплені у п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. За змістом положень ст.ст. 29, 30 ЦПК України 2004 року відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси, і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Відповідачем може бути лише особа, яка наділена цивільною процесуальною дієздатністю, тому справи за позовами, у яких відповідачем зазначено особу, що не має цивільної процесуальної дієздатності, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Визначення кола відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Цивільний процесуальний закон покладає саме на позивача обов`язок визначати відповідача у справі. Якщо позивач не заявляє вимоги до усіх належних відповідачів, які мають безпосередній зв`язок зі спірними правовідносинами, то суд відмовляє у задоволенні позову. Суд приходить до висновку, що оскільки Спілка співвласників колишнього КСП «Зоря» не є юридичною особою, не може бути відповідачем у справі, тому рішення суду в частині до відповідача Спілки співвласників майнових паїв ТОВ «Зоря» підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі ст. 377 ЦПК України. Крім того, суд першої інстанції не залучив до участі у справі всіх співвласників майнових паїв цього підприємства, або їх спадкоємців. Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи позов до СТОВ «Зоря», не врахував, що останнє є лише користувачем спірного майна та не має безпосереднього зв`язку зі спірними матеріальними правовідносинами. Відповідно до повноважень, визначених ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не має можливості усунути дану невідповідність. За таких обставин позов в цій частині вимог до СТОВ «Зоря» не підлягає задоволенню, оскільки його заявлено до неналежного відповідача. Окрім зазначеного, після відкриття апеляційного провадження судом було з`ясовано, що позивачі у справі: ОСОБА_172 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_173 24.02.2001р., ОСОБА_174 20.07.2007р., ОСОБА_175 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_176 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_177 23.03.2009р., ОСОБА_178 23.02.2006р., ОСОБА_179 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_180 02.04.2002р., що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с.16 24, т.5). Звернення з зазначеним позовом, як вбачається із матеріалів справи, було 09 липня 2009 року, тобто вже після смерті зазначених осіб. Від їх імені, позов подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. За змістом ст. ст. 46, 47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи, а також здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Тобто стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність. Згідно з ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Зважаючи на зазначене позов ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_84 , ОСОБА_178 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 слід залишити без розгляду. Суд першої при розгляді справи не звернув уваги на вказані обставини, не застосував норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, внаслідок чого ухвалене ним рішення не може залишатися в силі. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задовольнити частково. Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позовну заяву ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_84 , ОСОБА_178 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 залишити без розгляду. Провадження у справі за позовом до Спілки власників майнових паїв ТОВ «Зоря» закрити. В решті в задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 19 квітня 2021 року. Судді: Т.О. Янчук Р.С. Гринчук О.І. Ярмолюк