Постанова Запорізький апеляційний суд № 336/2807/20

Дата документу 19.04.2021 Справа № 336/2807/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 336/2807/20 Головуючий у 1-й інстанції:Галущенко Ю.А. Провадження № 22-ц/807/667/21 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Маловічко С.В., Гончар М.С., Крилової О.В. розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг, В С Т А Н О В И В: У червні 2020р. ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг з управління будинком у розмірі 12 608,13 грн. та понесених судових витрат в сумі 2102,00 грн. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» заборгованість з оплати спожитих послуг в сумі 12 608,13 грн. та судовий збір в сумі 2102 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 як особа, що не приймала участі у справі, на підставі ст. 352 ЦПК України також подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що до участі у розгляді справи його не було залучено. Між тим, ОСОБА_2 одночасно з відповідачем ОСОБА_1 є дійсним співвласником квартири, однак позовні вимоги до нього не були заявлені, хоча він як співвласник має нести відповідальність за виконання солідарних обов`язків щодо сплати комунальних послуг. Скаржники, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі або, з урахуванням відсутності повноважень у представника позивача на подання позовної заяви від імені товариства, залишити позовну заяву без розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зі змісту статті 274 ч. 1 п.1 ЦПК України що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, до яких згідно з положеннями п. 5 ч. 4 цієї статті віднесені справи з ціною позову, яка не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму. Тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню в частині залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне вмотивування. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальна площа якої становить 63,3 кв.м, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 7). 06 вересня 2017р. між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 («Замовник») та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» («Управитель») було укладено договір № К-001 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Даний договір було укладено на виконання рішення Запорізької міської ради від 01.09.2017р. № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя», яким ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі за об`єктом конкурсу (група будинків) №

1. У відповідності до п. 7 рішення, інформацію про Управителя було доведено до відома співвласників будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради та на інформаційному стенді будинку. Згідно з п. 18 цього ж договору, він набрав чинності з моменту його підписання і діє до 05.09.2018р. Надання послуг в рамках дії договору було розпочато з 01 листопада 2017р. В силу приписів ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а саме, п. 6 ст. 11 договір вважається продовженим на наступний однорічний строк, якщо за один місяць до закінчення строку дії жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору. Тож, на теперішній час договір є чинним. Згідно умов вказаного договору Управитель - ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» зобов`язалося надавати Замовнику послуги з управління будинком та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях, для забезпечення їх сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження їх споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників (співвласників, орендарів, наймачів) окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а Замовник, в свою чергу, надав право Управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом. При цьому, сторони договору погодились, що Замовник сплачує за надані послуги що- місяця додатково до встановленого тарифу на послуги для житлових та нежитлових приміщень, розташованих на 1поверху будівлі, 8,01 грн. на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового (або нежитлового) приміщення у Об`єкті, яке перебуває у власності або користу- ванні кожного зі співвласників. Оскільки загальна площа квартири становить 63,3 кв. м, то розмір оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком, яку відповідач зобов`язаний сплачувати щомісяця, становить 507,03 грн. Співвласникам багатоквартирного будинку було надано послугу з управління будинком у період з листопада 2017 року по травень 2020 року, але на момент звернення із позовом до суду, відповідач оплату за надані послуги не здійснив в обсязі наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаний період у розмірі 12 608,13 грн. Встановивши вище наведені обставини, суд вважав позов обґрунтованим і доведеним, тому задовольнив його, стягнувши з ОСОБА_1 вказану заборгованість за послуги позивача та судові витрати. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що його не було залучено до участі у справі, хоча він є співвласником квартири, а тому має нести солідарну відповідальність разом з ОСОБА_1 . Судом перевірялись ці обставини, оскільки на них наполягала відповідач у заяві по суті справи, та суд встановив, що згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.01.2020р., квартира АДРЕСА_1 є одноосібною приватною власністю ОСОБА_1 з 06.12.2010р. на підставі рішення Управління житлового господарства ( а.с. 7). В скарзі ОСОБА_2 обгрунтовує свої доводи щодо наявності в нього права спільної сумісної власності на вказану квартиру тим, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_1 , та ці обставини підтверджуються свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, згідно з яким шлюб між ними зареєстровано з 24.08.1990р. ( а.с. 142). Між тим, це не доводить того, що ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , оскільки вона зареєстрована на праві одноосібної приватної власності за ОСОБА_1 , та це право не спростовано будь-яким іншим належним і допустимим доказом, зокрема, рішенням суду про поділ спільного майна подружжя, нотаріально посвідченим договором про набуття частки у квартирі. Отже, зареєстроване право відповідача ОСОБА_2 на квартиру презюмується як приватне одноосібне, доки воно не буде спростовано належними та допустимими доказами, яких ОСОБА_2 до апеляційної скарги не долучив. Та в цьому випадку не є достатнім визнання такого права співвласника на квартиру за ОСОБА_2 дружиною у цій справі, у якій вони обидва переслідують мету щодо скасування рішення суду. Відтак, його ствердження про співвласництво на вище вказану квартиру є непідтвердженим на час апеляційного розгляду справи, а тому необґрунтованим. Вбачається, що ОСОБА_2 вказує своїм місцем мешкання квартиру АДРЕСА_1 , тому вказує, що на нього також нараховуються комунальні послуги. Але послуги, за які просить стягнути заборгованість позивач, не залежать від кількості мешканців у житловому приміщенні, оскільки нараховуються на його загальну площу. Відносини між власником житлового приміщення та членами його сім`ї, які проживають разом з ним у належному йому житлі, будуються наступним чином. У чинній статті 156 Житлового кодексу УРСР, якою встановлюються права і обов`язки членів сім`ї власника жилого будинку (квартири),передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту. У таких правовідносинах власник житла як особа, на яку покладається обов`язок з утримання своєї власності, вступає у правовідносини із усіма постачальниками комунальних послуг та є відповідальним за їх сплату, та, сплативши їх, може ставити питання до членів сім`ї з приводу їх участі у цих витратах. Тому саме власник є належним відповідачем у справах про стягнення комунальних послуг. Та в такому разі окремий спір може виникнути між власником та членом його сім`ї. Отже, участь ОСОБА_2 у справі не була обов`язковою, але, враховуючи, що він має зворотній обов`язок перед власником щодо оплати визначеної власником частини послуг, то колегія вважає, що апеляційну скаргу останнього слід перевірити. Насамперед, в обох апеляційних скаргах наголошується на чисельних процесуальних порушеннях, допущених судом у цьому провадженні. Так, вказується, що суд безпідставно прийняв позовну заяву, оскільки вона підписана представником позивача - юрисконсультом ТОВ «КК «Мрія» Хомутським В.О., який згідно з доданою довіреністю таким право не наділений. Відповідно до ч. 3 статті 58 ЦК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її іменівідповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. У відповідності до ч. 1 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно з положення статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю. Частиною 3 цієї норми визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. До позовної заяви ТОВ «КК «Мрія», підписаної провідним юрисконсультом Хомутським В.О., додано копію довіреності № 020-02/14 від 02.01.2020р., згідно з якою генеральний директор Калоян А.В. , який діє на підставі Статуту, уповноважив Хомутського В.О. представляти інтереси Товариства у загальних судах при розгляді кримінальних справ, господарських, адміністративних, третейських судах всіх інстанції ( а.с. 26). Вказана довіреність дійсно не містить права Хомутського В.О. на участь у цивільному виді судочинства, а отже і подання позову у цьому виді судочинства. Ухвалою судді від 22 червня 2020р. позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з недоплатою судового збору позивачем, але повноваження особи, яка підписала позовну заяву від імені ТОВ «КК «Мрія», суддею належним чином не перевірено ( а.с. 33-34). Після усунення цього недоліку, 17 серпня 2020р. позовну заяву ТОВ «КК «Мрія» бу- ло прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін ( а.с. 40). Після отримання клопотання відповідача ОСОБА_1 , у якому остання просила розглядати справу із викликом сторін та проведенням судового засідання, а також, серед іншого, зазначала про відсутність повноважень у Хомутського В.О. на представництво товариства у цивільних справах, судом було прийнято ухвалу від 21 вересня 2020р. про за- лишення позовної заяву без руху у зв`язку з цим ( а.с. 45). Зазначені недоліки позовної заяви усунуті не були, але судом, пропри це, 21 жовтня 2020р. було постановлено рішення, яким справу розглянуто по суті ( а.с. 55-59). Вже після ухвалення вказаного рішення 22.10.2020р. від ТОВ «КК «Мрія» до суду надійшли уточнена позовна заява із долученими новими документами та копією довіреності уповноваженої особи - Хомутського В.О. ( а.с. 61-87). Дослідженням реквізитів та змісту вказаної довіреності колегія встановила, що Хомутському В.О. надані повноваження представляти інтереси Товариства у судах при розгляді цивільних справ, але довіреність датована 01.07.2020р., тобто такі повноваження у Хомутського В.О. з`явились лише з цієї дати. Між тим, станом на дату складання та підписання позовної заяви 04.06.2020р. та її надходження до суду 05.06.2020р. Хомутський В.О. такими повноваженнями у цій справі наділений не був.Той факт, що він приймав участь у справі як представник під час вирішення питання в апеляційному порядку у квітня 2020р. щодо правомірності відмови у видачі судового наказу, не встановлює преюдиції щодо наявності повноважень у інших цивільних справах, або в іншому провадженні у цих правовідносинах. З вище зазначеного слідує, що суд прийняв позовну заяву, подану до суду не- уповноваженою особою, в той час як мав застосувати у такому разі приписи п. 1 ч. 4 статті 185 ЦПК України, тобто повернути заяву, яка підписана особою, яка не має права її підписувати. Статтею 377 ЦПК України передбачені підстави для скасування судового рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині. Частиною 1 цієї статті унормовано, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Статтею 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від іменізаінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Отже, колегія вважає, що є всі підстави для скасування оскаржуваного рішення відповідно до приписів статті 377 ЦПК України та залишення позовної заяви без розгляду, внаслідок чого всі інші доводи апеляційних скарг щодо фактичних обставин справи, які неправильно та неповно встановлені судом, перевірки не потребують. Відповідно до вимог ч. 5 статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тому відповідачу ОСОБА_1 , а також прирівняному до процесуального статусу учасника справи й апелянту ОСОБА_2 належать до компенсації за рахунок позивача понесені судові витрати, про що вони подали окремі письмові заяви. Такі заяви апелянтів спрямовувались позивачу разом із пакетом документів, долучених до них, та відзивами апелянтів на скарги один одного, про що маються квитанції про направлення рекомендованої кореспонденції на адресу позивача. Але останнім будь-яких заперечень проти розміру витрат до апеляційного суду не надано. Встановлено, що кожним з апелянтів сплачено за подання апеляційної скарги судовий збір в сумі 3153, що підтверджується квитанціями ( а.с. 159, 162). В додаткових заявах кожен з апелянтів просив стягнути на його користь витрати за правову допомогу. Встановлено, що між ОСОБА_2 та адвокатом Уткіним О.Є. укладено договір про надання правової допомоги від 14 серпня 2020р. Згідно з актом прийняття-передачі наданих послуг від 15.02.2021р. за період з 14.08.2020р. по 15.02.2021р. адвокатом надано ОСОБА_2 юридичних послу на суму 4 950 грн., які мають бути сплачені у безготівковій формі не пізніше 28.02.2021р. В заяві про долучення письмових доказів та розподіл судових витрат зазначається, що вказана суму за послуги з юридичної допомоги сплачені 16.02.2021р., але квитанція не була долучена до заяви, що є підставою для відмови у стягнення цих витрат з позивача. Між ОСОБА_1 та адвокатом Уткіним О.Є. укладено договір про надання правової допомоги від 09 вересня 2020р. Згідно з актом прийняття-передачі наданих послуг від 15.02.2021р. за період з 09.09.2020р. по 15.02.2021р. адвокатом надано Сиволап О.Д. юридичних послу на суму 5000 грн., які мають бути сплачені у безготівковій формі не пізніше 28.02.2021р. В заяві про долучення письмових доказів та розподіл судових витрат зазначається, що вказана суму за послуги з юридичної допомоги сплачені 16.02.2021р., та ці обставини підтверджуються ксерокопією квитанції № 59 від 16.02.2021р., розміщеною зі зворотного боку акту приймання-передачі наданих послуг. У такому разі колегія вважає, що ці витрати слід стягнути з позивача на користь відповідача у зв`язку з залишенням без розгляду позовної заяви. К еруючись ст.ст. 257, 367, 374, 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2020 рокув цій справі скасувати. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати за послуги залишити без розгляду. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 8 153 (вісім тисяч сто п`ятдесят три) гривні, на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) гривні. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена доВерховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лишеу випадку, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальнезначення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково Постанова прийнята, складена та підписана 19 квітня 2021 року. Головуючий: Судді: