LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4807336/4704/20

від 12.02.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Стариченко Миколи Петровича залишити без задоволення.

Дата документу 12.02.2021 Справа № 336/4704/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 336/4704/20 Провадження №22-ц/807/407/21 Головуючий в 1-й інстанції Зарютін П.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2021 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Крилової О.В., Полякова О.З., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Стариченко Миколи Петровича на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2020 року, ухвалене у м. Запоріжжі у справі за позовом ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2020 року ТОВ «Керуюча компанія «МРІЯ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату послуг у вигляді управління багатоквартирним будинком, в обґрунтування якого зазначало наступне. 06 вересня 2017 року між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 («Замовник») та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» |«Управитель») було укладено договір № К-174 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Сторони вищевказаного договору погодились, що Замовник сплачує за надані Управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на послуги для житлових та нежитлових приміщень, розташованих на 2 поверхах та вище будівлі 6,54 гривень на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового (або нежитлового) приміщення у Об`єкті, яке перебуває у її Власності або користуванні кожного зі Співвласників. Відповідно до даних Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . Згідно інформації, що є в цьому витягу, загальна площа Об`єкту нерухомості - квартири АДРЕСА_3 становить 61,2 кв.м. Таким чином, розмір оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком, яку Відповідач зобов`язаний сплачувати на користь Управителя (ТОВ «Керуюча компанія «Мрія»), становить 400,25 гривень щомісячно. Відповідач зі свого боку зобов`язання з оплати отриманих послуг виконував не належним чином, що призвело до виникнення заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком за період з листопада 2017 року по липень 2020 року в розмірі 10 058,25 гривень (десять тисяч п`ятдесят вісім) грн. 25 коп. На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» (ЄДРПОУ 40413159) заборгованість по сплаті послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 за період з 01 листопада 2017 року по 31 липня 2020 року в розмірі 10 058,25 гривень (десять тисяч п`ятдесят вісім) грн. 25 коп. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2020 року, позов ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» (місце знаходження: вул. Полякова, 13-в, м. Запоріжжя; код ЄДРПОУ-40413159) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення боргу по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» (місце знаходження: вул. Полякова, 13-в, м. Запоріжжя; код ЄДРПОУ-40413159) заборгованість за надані у період з 01.11.2017 року по 31.07.2020 року послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 10 058,25 гривень та судові витрати у розмірі 2102,00 гривень. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Стариченко Миколи Петровича подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що позивачем у справі не доведено факт надання відповідачу послуг та виконання відповідних робіт, а за відсутності зазначених доказів вимоги позову є безпідставними. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Керуюча компанія «Мрія», зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2021 року це 227 000 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2270,00 грн. (2270,00 грн. Х 100 = 227 000 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що 6 вересня 2017 року між співвласниками багатоквартирного будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 (Замовник) та ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» (Управитель) було укладено договір № К-174 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Даний договір було укладено на виконання рішення Запорізької міської ради від 01 вересня 2017 року № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя», яким ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі за об`єктом конкурсу (група будинків) №

1. У відповідності до п. 7 рішення, інформацію про Управителя було доведено до відома співвласників будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради та на інформаційному стенді будинку. Згідно п 18 цього Договору, він набрав чинності з моменту його підписання і діє до 05 вересня 2018 року. Надання послуг в рамках дії договору було розпочато з 01 листопада 2017 року. Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» п.6 ст. 11 - договір вважається продовженим на наступний однорічний строк, якщо за один місяць до закінчення строку дії жодна зі сторін не повідомить іншу сторону про відмову від договору. Матеріали справи не містять такої відмови, у зв`язку з чим договір на теперішній час є чинним. Згідно умов вказаного договору Управитель ТОВ «Керуюча компанія «Мрія» зобов`язалася надавати Замовнику послуги з управління будинком та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях для забезпечення їх сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження їх споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників (співвласників, орендарів, наймачів) окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а Замовник, в свою чергу, надав право Управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом. При цьому, сторони договору погодились, що Замовник сплачує за надані послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на послуги для житлових та нежитлових приміщень, розташованих на 2 та вище поверхах будівлі 6,54 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового (або нежитлового) приміщення у Об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників. Отже, на підставі Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06 вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» надає послуги з управління будинком співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності відповідачу. Загальна площа квартири становить 61,2 кв. м. Таким чином, розмір оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком, яку відповідач зобов`язана сплачувати щомісяця, становить 400,25 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати отриманих послуг, за період з листопада 2017 року по липень 2020 року утворилась заборгованість в розмірі 10 058,25 грн., яка підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем. При цьому, у вказаному розрахунку враховані суми оплат відповідача за період з лютого по липень 2020 року. Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «Керуюча компанія «Мрія», яке створено з метою управління і забезпечення експлуатації нерухомого майна, фактично здійснювало управління житловим будинком, в якому знаходиться квартира відповідача та несло витрати по його утриманню, а відповідач, яка є власником квартири АДРЕСА_3 у цьому будинку, не відмовлялась від житлово-комунальних послуг, отримувала їх та не оплачувала належно їх вартість, а тому наявні підстави для стягнення заявленої позивачем заборгованості за період з 01 листопада 2017 року по 31 липня 2020 року в розмірі 10 058,25 грн. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. На підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № К-174 від 06.09.2017 року ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" надає послуги з управління будинком співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Згідно п. 12 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору. Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до умов Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком замовник має сплачувати за надані управителем послуги щомісяця, тобто днем розрахунку за надані послуги вважався останній день місяця. У частині першій статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Згідно умов Договору № К-174 від 06.09.2017 року, Управитель - ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" зобов`язався надавати Замовнику послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, орендарів, наймачів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а Замовник, в свою чергу, надав право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом. При цьому, сторони договору погодились, що Замовник сплачує за надані послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на послуги для житлових та нежитлових приміщень, розташованих на 2 та вище поверхах будівлі 6,54 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового (або нежитлового) приміщення у Об`єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . Загальна площа об`єкту нерухомості становить 61,2 кв. м. Таким чином розмір оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком, яку відповідач зобов`язаний був сплачувати щомісяця становить 400,25 грн. ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" надано послугу з управління будинком у період з листопада 2017 року по липень 2020 року, на даний момент, відповідач оплату за надані послуги у повному обсязі не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаний період у розмірі 10058,25 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості. Положеннями частини третьої статті 12 та частин першої статті 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивачем надано витяг про фактичні витрати з управління будинком АДРЕСА_1 за період з 01.11.2017 року по 31.07.2020 року в якому зазначено перелік наданих послуг з управління багатоквартирним будинком, при цьому відповідачем не спростовано факту надання вказаних послуг і їх вартості. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1145 «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг з управління будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг» визначено механізм проведення перевірки якості наданих послуг. Так, результатом такої перевірки, а, отже й належним доказом у справі, може бути акт-претензія про неотримання споживачем послуги (або отримання послуги не в повному об`ємі) з управління будинком, оформлений належним чином. Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідач зазначаючи про факт не отримання відповідачем послуг з управління багатоквартирним будинком не надала доказів звернення з актами претензіями до позивача про неотримання споживчих послуг, або отримання таких послуг неналежної якості. Відповідач, як власник квартири, у відповідності до ч.4 ст.319, ст.322 ЦК України зобов`язаний утримувати належне йому майно та нести витрати, необхідні для збереження майна, вживати всіх заходів, пов`язаних із забезпеченням належного стану майна. Вказані норми встановлюють презумпцію обов`язку власника нести всі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном. Доводами апеляційної скарги, що позивачем у справі не доведено факт надання відповідачу послуг та виконання відповідних робіт - є безпідставними. Позивачем надані відповідні, зазначені вище, розрахунки його витрат на утримання будинку в якому проживає відповідач (а.с. 13), при цьому відповідачем вони не спростовані, та вказані відповідачем доводи не підтверджені належними доказами. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Стариченко Миколи Петровича залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 12 лютого 2021 року. Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар Судді: О.В. Крилова О.З. Поляков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»