Постанова 4855 № 640/6915/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6915/20 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Історія справи. 24.03.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва (надалі - КДКА м. Києва) про визнання протиправним рішення дисциплінарної палати "Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва" від 20.02.2020 № 239 та його скасування. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року (далі - Положення № 120), зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України №86 від 02.06.2018 року. Зокрема, позивач зазначив, що подана третьою особою скарга не підлягала розгляду відповідачем та повинна була бути повернута без розгляду, так як остання була оформлена без дотримання вимог п. 14 Положення № 120, а саме в поданих до скарги додатках не було додано копії платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційне забезпечення її розгляду. Також позивач наголосив, що оскаржуване рішення відповідачем було прийнято за його відсутності, що позбавило його права брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати свої заперечення, подавати докази в обґрунтування своїх доводів, заявляти клопотання та відводи. Крім того, позивач звернув увагу на те, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не вказано, яке саме правило адвокатської етики було порушено, що, на його думку свідчить про необґрунтованість вказаного рішення та відсутності доказів його вини. Одночасно, позивачем зазначено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року у справі № 826/17890/18 визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 17.09.2018 року № 64, яким було порушено дисциплінарну справу стосовно нього, проте незважаючи на цю обставину відповідачем продовжено процедуру дисциплінарного провадження та прийнято оскаржуване рішення, яке, на думку позивача, прийнято некомпетентними особами. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Приймаючи у справі рішення суд першої інстанції зазначив, що підставою для повторного розгляду дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 було рішення ВКДКА № VI-003/2019 від 25.06.2019. Суд першої інстанції зробив висновок, що оскільки позивач під час розгляду даної справи не надав доказів скасування рішення ВКДКА № VI-003/2019 від 25.06.2019 в судовому порядку, отже у відповідача й не було правових підстав для невиконання рішення вищестоящого органу. Крім того, суд першої інстанції дійшов до переконання, що розгляд дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 було продовжено у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим відповідні доводи позивача про невідповідність поданої третьою особою скарги вимогам Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність та необхідності її повернення без розгляду є необґрунтованими. Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв з дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тому доводи позивача щодо порушення права позивача на участь при розгляді дисциплінарної справи щодо нього не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи в суді. Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Обставини встановлені судом. ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_1, видане за Рішенням Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури від 25.09.2008 № 22-39-23 (а.с.13). 21.06.2018 року до КДКА м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 щодо порушення вимог Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (а.с.84). В скарзі наведено, що з адвокатом ОСОБА_1 була укладена угода про надання правової допомоги, проте результатами наданої юридичної допомоги він не задовільний. Крім того, скаржник зазначив, що адвокат ОСОБА_1 скоїв дисциплінарний проступок, чим порушив ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 28 Правил адвокатської етики, оскільки обчислення гонорару пред`явлене адвокатом скаржнику не відомо, і звіти про виконання умов договору йому не надавались. Згідно переліку додатків до скарги, скаржник долучив наступні документи: аналіз рахунку за наданні юридичні послуги від 26.04.2017, копія договору про надання правової допомоги від 10.10.2016, копія рахунку за надані юридичні послуги від 26.04.2017, копія акту приймання-передачі наданих послуг до Угоди про надання правової допомоги від 10.10.2016 та від 20.05.2016, копія позовної заяви ОСОБА_1 , копія адвокатських запитів ОСОБА_1 (а.с.86). ОСОБА_1 з приводу доводів скарги ОСОБА_2 подав до КДКД м. Києва особисті пояснення, в яких просив дисциплінарне провадження закрити, через те, що між ним та ОСОБА_2 10.10.2016 була укладена угода про надання правової (юридичної) допомоги, розмір гонорару обумовлений п.4 вказаної угоди, а звіти про хід виконання доручень адвокат надав ОСОБА_2 через електронну переписку, тощо. 17.08.2018 членом дисциплінарної палати КДКА м. Києва Дрюком О.М. складено довідку, в якій відображено висновок про наявність ознак вчинення названим адвокатом дисциплінарного проступку та про доцільність порушення щодо нього дисциплінарної справи (а.с.89). 17.09.2018 рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 64 порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 та призначено розгляд дисциплінарної справи на 16.10.2018 (а.с.94). 30.10.2018 за результатами розгляду дисциплінарної справи щодо позивача рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва №77 дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 було закрито внаслідок того, що з дня вчинення дисциплінарного постуку адвоката минув річний строк (минув строк притягнення до відповідальності), проте наведено, що адвокатом порушено: ст.ст.28 та 31 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012, п.1 ч.2 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (а.с.103). ОСОБА_1 , не погодившись з рішеннями КДКА м. Києва № 64 від 17.09.2018 та № 77 від 30.10.2018, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання їх протиправними та скасування, проте рішенням цього суду від 29.11.2019 у задоволені позовних вимог відмовлено, а постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва скасовано, і позовні вимоги задоволено у повному обсязі, рішення КДКА м. Києва № 74 від 17.09.2018 та № 77 від 30.10.2018 були скасовані (справа № 826/17890/18) (а.с. 39, 69). Згідно висновків суду апеляційної інстанції, скарга/заява ОСОБА_2 не підлягала розгляду КДКА м. Києва, через те, що угода про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була укладена 10.10.2016 (день з якого скаржник міг дізнатися про порушення своїх прав), а із заявою/скаргою до КДКА м. Києва звернувся лише 21.06.2018, тобто з моменту вчинення дисциплінарного проступку адвоката (на думку скаржника) минуло більше року, тому скарга підлягала поверненню у десятиденний строк, як то передбачено чинним законодавством. Рішення суду яким були скасовані рішення КДКА м. Києва № 64 від 17.09.2018 та № 77 від 30.10.2018, набрало законної сили 04.02.2020, і на час розгляду цієї справи в суді касаційної інстанції не скасовано. У той же час, до судового рішення яким було скасовані рішення КДКА м. Києва № 64 від 17.09.2018 та № 77 від 30.10.2018, Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (надалі - ВКДКА) 25.06.2019 було прийнято рішення № VI-003/2019, яким за результатами розгляду скарги адвоката Байди О.В., в інтересах ОСОБА_2 , на рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 77 від 30.10.2018, було постановлено про скасування рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 77 від 30.10.2018 і направлено дисциплінарну справу відносно ОСОБА_1 на новий розгляд до КДКА м. Києва на стадію розгляду дисциплінарної справи (а.с.78). 20.02.2020, тобто вже після постановлення Шостим апеляційним адміністративним судом рішення 04.02.2020 у справі № 826/17890/18, рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 239 дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 закрито через те, що минув річний строк притягнення до відповідальності (а.с.122). Проте, це спірне рішення відповідача містить висновки про порушення адвокатом положень ст.ст.28 та 31 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012 та пункту 1 ч.2 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними. Нормативно-правове обґрунтування. Згідно частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон № 5076 в редакції на день виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні. Статтею 1 Закону № 5076 визначені основні поняття: адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Частино 1 стаття 2 Закону № 5076 визначено, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до частини 1 стаття 20 Закону № 5076 під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. Частиною 1 статті 21 Закону № 5076 передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом. Згідно положень частини 1 статті 26 Закону № 5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Стаття 27 цього Закону визначає вимоги щодо форми та змісту до договору про надання правової допомоги. Стаття 29 Закону № 5075 вказує обставини, в яких відбувається припинення, розірвання договору про надання правової допомоги. Стаття 30 Закону № 5075 встановлює вимоги щодо гонорару за договором правової допомоги. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Статтею 33 Закону № 5076 визначені загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката:

1. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

2. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

3. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону № 5076 підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Згідно частини 2 статті 35 Закону № 5076 адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Частиною 1 статті 36 Закону № 5076 передбачено право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Стаття 37 Закону № 5076 визначає стадії дисциплінарного провадження, які складаються з: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. Порядок розгляду дисциплінарної справи встановлений статтею 40 Закону № 5076. Відповідно до частини 1 цієї статті дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Згідно частини 2 цієї статті розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Відповідно до частини 4 статті 40 Закону № 5076 під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання. Частиною 1 статті 41 Закону № 5076 встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Відповідно до частини 3 статті 41 Закону № 5076 рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення. Частиною 1 статті 42 Закону № 5076 передбачено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджено рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року (надалі - Положення № 120 в редакції на день подачі 21.06.2018 ОСОБА_2 скарги). Так п.14 Порядку № 120 визначає вимоги до скарги на дії адвоката, зокрема до скарги долучається копія платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційно-технічне забезпечення її розгляду (пп.4). Відповідно до п.15 заява (скарга), оформлена без дотримання вимог пункту 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження. Згідно пункту 44 Порядку № 120 адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п`ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави дійти висновку, що адвокат може бути притягнутий до відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, проте з дотримання положень Закону № 5076 та Порядку №

120. Так, матеріалами справи підтверджено, і відповідачем не спростовано, що ОСОБА_2 подаючи 21.06.2018 скаргу на дії адвоката ОСОБА_1 не сплатив і не долучив до скарги копії платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційно-технічне забезпечення її розгляду , як то передбачено пп.4 п.14 Порядку

120. Вказана обставина підтверджена змістом заяви, зокрема додатком до скарги (а.с.84-86). Таким чином, скарга ОСОБА_2 від 21.06.2018 не була оформлена з дотримання приписів п.14 Порядку №120, і відповідно до п.15 цього ж Порядку підлягала поверненню заявнику. Суд першої інстанції при прийнятті рішення вказану обставину залишив поза уваги. Також матеріалами справи підтверджено, що 10.02.2020 відповідач направив на адресу позивача лист № 02/1307-385с/18, в якому зазначив, що 20.02.2020 об 11.15 КДКА у м.Києві буде розглядатися відносно нього скарга (без зазначення скарги якої особи) (а.с.116). Вказаний лист був відправлений на адресу ОСОБА_1 простим поштовим відправленням без повідомлення про вручення (а.с.118). В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду КДКА у м.Києві 20.02.2020 скарги ОСОБА_2 з урахуванням рішення ВКДКА від 25.06.2019. Відповідачем вказана обставина не підтверджена належним, достатніми та допустимими доказами, як то передбачено ч.2 ст.77 КАС України. Крім того, відповідно до п.9 ч.1 ст.2 КАС України, суд має при розгляді щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень перевіряти, чи прийняті спірні рішення суб`єкта владних повноважень з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття такого рішення. Таким чином, враховуючи положення абзацу 4 частини 2 статті 40 Закону №5076 КДКА м.Києва при прийнятті рішення зобов`язана була проаналізувати обставини у зв`язку з чим не з`явився адвокат, чи може є поважні причини неявки і пересвідчитись чи є у наявності докази завчасного повідомлення адвоката про місце, день і час засідання. Проте, матеріалами справи підтверджено, що відповідач, приймаючі 20.02.2020 спірне рішення не дотримався вимоги абзацу 4 ч.2 ст.40 Закону № 5076, внаслідок чого, колегія суддів дійшла висновку про порушення відповідачем прав позивача на участь в процесі при прийнятті цього рішення, можливості надати свої пояснення висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката, як то передбачено п.44 Порядку №

120. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач приймаючи 20.02.2020 спірне рішення дотримався положень Закону № 5076. Не погоджується колегія суддів і з іншим висновком суду першої інстанції, про те, що оскільки позивач під час розгляду цієї справи не надав доказів скасування в судовому порядку рішення ВКДКА № VI-003/2019 від 25.06.2019, то у відповідача були законні правові підстави для прийняття 20.02.2020 спірного рішення на виконання рішення ВКДКА від 25.06.2019,. Як вже зазначалось вище, матеріалами справи підтверджено, що постановою Шостого апеляційного суду від 04.02.2020 були скасовані рішення КДКА м. Києва № 64 від 17.09.2018 про відкриття відносно позивача дисциплінарного провадження та № 77 від 30.10.2018 про закриття дисциплінарного провадження, з висновками про те, що скарга ОСОБА_2 мала бути повернута КДКА м.Києва без розгляду. Вказане рішення набрало законної сили 04.02.2020, проте, відповідач вже після вказаного судового рішення у справі № 826/17890/18, а саме 20.02.2020, без врахування висновків суду у вказані справі, а лише з урахуванням висновків ВКДКА від 25.06.2019, розглядає по суті скаргу ОСОБА_2 від 21.06.2018 і приймає спірне №

239. Частиною 1 статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Частиною 2 статті 370 КАС України передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач, приймаючи 20.02.2020 спірне рішення № 239, не врахував висновки Шостого апеляційного адміністративного суду висловлені 04.02.2020 у справі 826/17890/18, внаслідок чого це спірне рішення відповідача є протиправним і підлягає скасуванню. Колегія суддів звертає увагу, що на час постановлення судом апеляційної інстанції рішення у цій справі постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі 826/17890/18 не скасована і підлягає виконанню всіма органами. Отже, враховуючи, те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі 826/17890/18 скасоване рішення КДКА м.Києва від 17.09.2018 № 64 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , то скарга взагалі не підлягала розгляду по суті, оскільки відповідно до положень стаття 37 Закону № 5076 відповідачем був пропущений одна зі стадій дисциплінарного провадження - порушення дисциплінарної справи (п.2), а відразу відповідач перейшов до стадії розгляду дисциплінарної справи та прийняття рішення у дисциплінарній справі (п.3 та п.4 вказаної статті). Крім того, при прийнятті рішення колегія судді прийняла до уваги правові висновки Верховного Суду висловлені у справах №№ 0440/5515/18, 344/13462/16, 826/23545/15. Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог є помилковим, наведені апелянтом аргументи заслуговують уваги. Відповідач не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення. Отже, на підставі вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 - задовольнити Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 у справі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасувати. Визнати протиправним та скасувати Рішення дисциплінарної палати "Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва" від 20.02.2020 № 239, яким дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 закрито. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Колегія суддів: О.В. Карпушова О.В. Епель М.І. Кобаль