Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/22639/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22639/21 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьменка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення В С Т А Н О В И В : Історія справи. 13.08.2021 ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28.07.2021р. №157/2021 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачка не згодна з висновками відповідача щодо вчинення нею дисциплінарного проступку. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2022 позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 28.07.2021р. №157/2021 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення. Суд першої інстанції наголосив, що аналізуючи встановлені обставини та надані докази у їх сукупності, дійшов висновку про те, що відповідачем не повно та не всебічно розглянуто матеріали дисциплінарної справи стосовно позивача, відповідно, дисциплінарна палата дійшла передчасного висновку щодо застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю із наступним виключенням відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України. Відповідач, не погоджуючись з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його, як таке що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством. Апелянт наголосив, що суд першої інстанції при розгляді справи не виявив з боку відповідача порушення процедури розгляду дисциплінарної скарги, а лише оцінив важливість та/або неповність досліджуваних доказів, повноти їх (не)дослідження, що на думку апелянта є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано на правильність висновків суду першої інстанції. Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, через те, що сторони, які належним чином були повідомлені про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справи по суті за їх відсутності. Клопотання позивача про закриття апеляційного провадження через підписання апеляційної скарги не уповноваженою особою є обґрунтованим з огляду на положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Обставини, встановлені судом. Позивачка на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 07.02.2020р. № 78 отримала свідоцтво №8747/10 від 07.02.2020р. про право на заняття адвокатською діяльністю. 24.03.2021 року на адресу КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 на неналежну поведінку адвоката ОСОБА_1., а саме те, що адвокат представляє одночасно інтереси ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 , з яким скаржник тривалий час судиться у справах 370/1226/15-ц та 357/13192/19 (т.1 а.с.255). Позивачка подала до КДКА Київської області письмові пояснення з приводу доводів скарги ОСОБА_2 , в яких пояснила, зокрема, що починаючи з 2015 року існують багаточисельні судові спори між СПД ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та скаржником ОСОБА_2 , у яких вказані особи є відповідачами, чи позивачами, чи третіми особами, підозрюваними, чи потерпілими, тощо. Що між вказаними особами були укладені договори про надання правової допомоги, а предметом договорів у кожному окремому випадку було надання правових послуг у рамках окремих справ, тобто кожний окремий договір укладався на ведення конкретної справи. Зокрема, щодо доводів скаржника про представництво інтересів СПД ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у рамках справи № 370/1226/15, ОСОБА_1 письмово пояснила КДКА Київської області, що на підставі укладеного договору вона представляла інтереси СПД ФОП ОСОБА_5 у суді першої інстанції, а 01.09.2020 року договір було розірвано, а на прохання ОСОБА_3 з ним був укладений договір про надання правової допомоги у рамках справи № 370/1226/15. Дане звернення було мотивовано тим, що рішенням Макарівського районного суду Київської області у цій справі були порушені його права і інтереси як сторони договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі. Також адвокат пояснила, що листом від 01.10.2020 року вона повідомила СПД ФОП ОСОБА_4 про звернення до неї ОСОБА_3 з проханням укласти з ним договір про надання правової допомоги у рамках справи № 370/1226/15 (копія листа додана до пояснень), після чого вона отримала лист останнього від 01.10.2020 про те, що у рамках справи № 370/1226/15 та інших справах, які існують у судах України, він не має конфлікту інтересів з СПД ФОП ОСОБА_4 та не існує інших обставин щодо суперечності його правової позиції з СПД ФОП ОСОБА_4 , після чого вона повідомила останнього про те, що ОСОБА_3 звернувся до неї с проханням укласти договір про надання правової допомоги у рамках справи № 370/1226/15. На підтвердження вказаних обставин адвокат подала додаткові пояснення, судові рішення, заяви, тощо. Вказане підтверджено копією матеріалів дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 , яку було надано відповідачем. (т.1 а.с.127-286) Розглянувши вищезазначені доводи скаржника та пояснення позивача Дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла до висновку, що в наведених діях адвоката наявні ознаки дисциплінарного проступку передбачені п. 2, 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та керуючись статтею 40. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідач прийняв рішення адвоката ОСОБА_1. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 8747/10, видане Радою адвокатів Київської області 07.02.2020 р.) позбавити права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. При цьому відповідачем було враховано, що право на заняття адвокатською діяльністю позивача було зупинено згідно пункту 3 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 24 лютого 2021 року по 24 серпня 2021 року на підставі рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 49/2021 від 24 лютого 2021 року. Мотивом оскаржуваного рішення визначено те, що під час розгляду дисциплінарного провадження виявлені ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що полягає у невиконанні адвокатом ОСОБА_1 своїх професійних обов`язків під час здійснення представництва у справі №370/1226/15, а, відтак наявні підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними. Нормативно-правове обґрунтування. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі - Закон № 5076 в редакції на день виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні. Статтею 1 Закону № 5076 визначені основні поняття: адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Частино 1 стаття 2 Закону № 5076 визначено, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до частини 1 стаття 20 Закону № 5076 під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. Частиною 1 статті 21 Закону № 5076 передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом. Згідно положень частини 1 статті 26 Закону № 5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Стаття 27 цього Закону визначає вимоги щодо форми та змісту до договору про надання правової допомоги. Стаття 29 Закону № 5075 вказує обставини, в яких відбувається припинення, розірвання договору про надання правової допомоги. Стаття 30 Закону № 5075 встановлює вимоги щодо гонорару за договором правової допомоги. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Статтею 33 Закону № 5076 визначені загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката:

1. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

2. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

3. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону № 5076 підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Згідно частини 2 статті 35 Закону № 5076 адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Частиною 1 статті 36 Закону № 5076 передбачено право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Стаття 37 Закону № 5076 визначає стадії дисциплінарного провадження які складаються: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. Порядок розгляду дисциплінарної справи встановлений статтею 40 Закону № 5076. Відповідно до частини 1 цієї статті дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Згідно частини 2 цієї статті розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Відповідно до частини 4 статті 40 Закону № 5076 під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання. Частиною 1 статті 41 Закону № 5076 встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Відповідно до частини 3 статті 41 Закону № 5076 рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення. Частиною 1 статті 42 Закону № 5076 передбачено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджено рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року. Висновки суду в межах доводів апеляційної скарги. Отже, системний аналіз вищенаведених норм дає підстави дійти висновку, що адвокат може бути притягнутий до відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, і з дотримання положень Закону № 5076 та Порядку №

120. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 як адвокат представляла інтереси як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4 у різних справах № 370/1226/15-ц та № 357/13192/19, при цьому укладались відповідні договори. Проте, зі змісту спірного рішення відповідача і матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що скарги від ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на дії адвоката ОСОБА_1. в ході представництва у справа № 370/1226/15-ц та № 357/13192/19 не надходили. Крім того, адвокат ОСОБА_1. надала відповідачу письмові документи щодо повідомлення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про укладання договорів щодо правової допомоги можливого його опонента, на що отримала відповідні згоди зазначених осіб. Проте, рішення відповідача ґрунтується на тому, що внаслідок не виконання чи неналежне виконання позивачем своїх професійних обов`язків під час здійснення представництва інтересів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у справі №370/1226/15 адвокатом ОСОБА_1 порушено адвокатську етику і є підстави для притягнення до відповідальності. Скасовуючи спірне рішення суд першої інстанції наголосив, що це рішення є передчасним, оскільки відповідачем при його прийнятті не було досліджено основне питання - обставини завдання адвокатом ОСОБА_1 шкоди її клієнтам ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 , оскільки порушення адвокатом ОСОБА_1. має бути пов`язано лише із заподіянням шкоди інтересам ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 . Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на положення ст.2 КАС України, а саме те, що рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудним і добросовісним. Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, апеляційний суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами протиправність спірного рішення, а відповідачем протилежне не спростовано. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції і не підтвердженні належними та допустимими доказами. Щодо всіх інших доводів сторін судова колегія наголошує, що враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Повний текст виготовлено 03.10.2022. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2022 р. - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Колегія суддів: О.В. Карпушова О.В. Епель В.В. Кузьменко