Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/919/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/919/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нітроінвест» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нітроінвест» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0454640411 від 27 грудня 2019 року Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 10% у сумі 12498,00 грн.; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0454560411 від 27 грудня 2019 року Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 20% у сумі 245671,00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року позовні вимоги задоволено. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, з посиланням на те, що платником податків було самостійно нараховано зобов`язання згідно з поданих декларацій з податку на додану вартість вже після винесення ухвал суду, якими накладено арешт на суми лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Станом на 15 квітня 2021 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, в порядку, визначеному пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ «Нітроінвест» (код 32921494) вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету. За результатами вказаної перевірки складено акт від 30 жовтня 2019 року №7294/26-15-04-11-13, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ «Нітроінвест» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ, передбачених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Не погоджуючись із висновками акту камеральної перевірки позивачем до ГУ ДПС у м. Києві подавались заперечення від 22 листопада 2019 року за вих. №13/11-19, де останні обґрунтовувались зокрема тим, що ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 липня 2019 року по справі №757/35099/19-к та по справі №757/35102/19-к, а також від 18 липня 2019 року по справі №757/37254/19-к було накладено арешт на суми ПДВ (ліміту ПДВ) в Системі електронного адміністрування ПДВ зокрема по ТОВ «Нітроінвест», із забороною використання або відчуження даного майна, а також накладено арешт на грошові кошти, що знаходилися на рахунках підприємства. Надалі, ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року по справі №757/43254/19-к та від 06 вересня 2019 року по справі №757/43255/19-к арешт на кошти - суми ПДВ в СЕА ПДВ по ТОВ «Нітроінвест», а також по рахунках підприємства, накладений вищезазначеними ухвалами Печерського районного суду міста Києва -скасовано. Таким чином, виявлене податковою перевіркою порушення ТОВ «Нітроінвест» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ за доводами позивача мало місце з причин, що не залежали від ТОВ «Нітроінвест», оскільки останнє було позбавлене права користуватися сумами ПДВ в СЕА ПДВ (лімітом ПДВ) та поповнювати даний рахунок грошовими коштами у відповідний період. Втім, у відповідь на заперечення позивача ГУ ДПС у м. Києві винесено рішення від 29 листопада 2019 року №55379/10/26-15-04-11-18, яким висновки акту від 30 жовтня 2019 року №7294/26-15-04-11-13 залишено без змін. В подальшому, на підставі висновків акту від 30 жовтня 2019 року №7294/26-15-04-11-13, відповідачем у відношенні ТОВ «Нітроінвест» винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2019 року №0454640411 та №0454560411 із застосуванням штрафних санкцій за порушення позивачем граничних строків сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ, що власне і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що доводи відповідача на користь правомірності застосування штрафних санкцій у відношенні позивача у зв`язку з порушенням ним граничних строків сплати грошових зобов`язань за поданими податковими деклараціями через його обізнаність щодо наявності ухвал про накладення арешту на суми - ліміти ПДВ в СЕА ПДВ по ТОВ «Нітроінвест» та арешту по банківським рахункам підприємства - необґрунтованими, адже позивачем вчинялись передбачені законом дії, направлені на належне виконання вимог чинного податкового законодавства, зокрема в частині виконання обов`язку щодо своєчасного подання зазначених податкових декларацій. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до пп.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п.35.2 ст.35 ПК України). За правилами п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку, як передбачено п.38.1 ст.38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України). Порядок внесення змін до податкової звітності регулюється статтею 50 ПК України, пунктом 50.1 якої встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку. Отже законодавством передбачена можливість виправити помилки у вже поданій декларації платником податку. У зв`язку із цим слід зазначити, що відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Отже, передбачена п.126.1 ст.126 ПК України штрафна санкція може бути застосована до платника податку лише тоді, коли податкове зобов`язання є узгодженим і таким, що сплачене із затримкою на визначені цим пунктом терміни. Судом першої інстанції встановлено, що ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 08 липня 2019 року по справі №757/35099/19-к та по справі №757/35102/19-к, а також від 18 липня 2019 року по справі №757/37254/19-к було накладено арешт на суми ПДВ (ліміту ПДВ) в Системі електронного адміністрування ПДВ зокрема по ТОВ «Нітроінвест», а також накладено арешт на грошові кошти, що знаходилися на рахунках підприємства. Вказані ухвали суду підлягали негайному виконанню, але могли бути оскаржені протягом 5 днів з дня їх проголошення. Так, позивачем 15 липня 2019 року та 05 серпня 2019 року подавались апеляційні скарги до Київського апеляційного суду на вищевказані ухвали Печерського районного суду міста Києва, розгляд яких відкладався, у зв`язку з чим ТОВ «Нітроінвест» подало до Печерського районного суду міста Києва клопотання про скасування арешту майна. Ухвали Печерського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року по справі №757/43254/19-к та від 06 вересня 2019 року по справі №757/43255/19-к, якими скасовувався раніше накладений арешт по рахункам ТОВ «Нітроінвест» та на суми ПДВ в СЕА ПДВ, набрали законної сили з моменту їх проголошення та не підлягали оскарженню. 16 вересня 2019 року ДФС України виконано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року по справі №757/43254/19-к та знято арешт ліміту ПДВ в СЕА ПДВ по ТОВ «Нітроінвест». 23 вересня 2019 року АБ «Південний» на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 06 вересня 2019 року по справі №757/43255/19-к зняв арешт з рахунків ТОВ «Нітроінвест». 24 вересня 2019 року ТОВ «Нітроінвест» платіжним дорученням №1261 поповнило свій електронний рахунок ПДВ на суму 1351366,00 грн. Відповідними ухвалами Печерського районного суду міста Києва в подальшому встановлено необґрунтованість раніше накладеного арешту на рахунки ТОВ «Нітроінвест» та на суми ліміту ПДВ в СЕА ПДВ, що і слугувало підставою для його скасування. В доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що платником податків було самостійно нараховано зобов`язання згідно з поданих декларацій з податку на додану вартість вже після винесення ухвал суду, якими накладено арешт на суми лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування. Натомість, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем вчинялись передбачені законом дії, направлені на належне виконання вимог чинного податкового законодавства, зокрема в частині виконання обов`язку щодо своєчасного подання зазначених податкових декларацій. При цьому, позивачем вживались всі можливі процесуальні заходи з метою скасування ухвал Печерського районного суду міста Києва шляхом оскарження їх в апеляційному порядку та звернення до Печерського районного суду міста Києва з клопотаннями про скасування такого арешту. Лише після скасування арешту лімітів ПДВ в СЕА ПДВ по ТОВ «Нітроінвест» та арешту по банківським рахункам підприємства, а саме після виконання відповідних ухвал суду ДФС України і АБ «Південний», позивач отримав можливість фактично здійснити перерахування коштів та поповнити свій електронний рахунок ПДВ на відповідну суму. З огляду на викладене та на переконання колегії суддів, виявлене податковою перевіркою порушення ТОВ «Нітроінвест» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ за доводами позивача мало місце з причин, що не залежали від ТОВ «Нітроінвест», оскільки останнє було позбавлене права користуватися сумами ПДВ в СЕА ПДВ (лімітом ПДВ) та поповнювати даний рахунок грошовими коштами у відповідний період, відтак, податкові повідомлення-рішення №0454640411 від 27 грудня 2019 року Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 10% у сумі 12498,00 грн. та №0454560411 від 27 грудня 2019 року Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 20% у сумі 245671,00 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Водночас, вірним є висновок суду першої інстанції із посиланням на правові позиції Верховного Суду, що відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за відповідним податковим повідомленням-рішенням. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т.