Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/21867/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21867/18 Головуючий у І інстанції - Добрівська Н.А., Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваніла Скай» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваніла Скай» звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.08.2018 №0567231213, яким за затримку на 573, 542, 512, 510, 509, 481, 480, 479 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання податку в розмірі 32 953, 00 грн зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 6 590, 60 грн. Рішенням Окружного адміністративного судуміста Києва від 04 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що з облікової картки платника податків позивача станом на початок 2016 року рахувалась податкова заборгованість. Згідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу Україниу разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, тобто наголошує на правомірності своїх дій щодо зарахування сплачених позивачем коштівв рахунок погашення податкового боргу. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, щоконтролюючим органом проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ВанілаСкай», за результатами якої складено акт від 31.07.2018 № 13232/26-15-12-13-20/37035934, згідно якого встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме, протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість. На підставі акта перевірки відповідачем 29.08.2018 винесено податкове повідомлення-рішення №0567231213, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 573, 542, 512, 510, 509, 481, 480, 479 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання податку в розмірі 32 953, 00 грн зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 6 590, 60 грн. Не погоджуючись із оскаржуваним податковим повідомленням-рішеннямпозивач оскаржив його в адміністративному порядку, подавши 25.09.2018 до Державної фіскальної служби України скаргу від 18.09.2018. 28.11.2018 позивач отримав рішення ДФС України № 38308/6/99-99-11-03- 01-25 про залишення ППР без змін, а скаргу - без задоволення. Не погоджуючись з вказанимподатковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне. Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Згідно п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податкова декларація, розрахунок, звіт- це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПК України). Статтею 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України надано визначення грошовому зобов`язанню платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Як установлено судом першої інстанції, позивач не здійснював погашення будь-якого податкового боргу у 2018 році, в тому числі в період з березня 2018 року по червень 2018 року, що підтверджується призначенням платежів, зазначених в платіжних дорученнях №457 від 27.02.2018, № 464 від 13.03.2018, № 505 від 11.04.2018, № 507 від 13.04.2018, № 511 від 23.04.2018, № 512 від 25.04.2018, № 533 від 10.05.2018, № 544 від 17.05.2018, № 548 від 29.05.2018. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що податковий борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000142270 від 14.02.2013, прийнятого ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ДПС, яке не було узгоджено між платником податків та контролюючим органом, у зв`язку з поданням ТОВ «Ваніла Скай» скарг від 20.05.2013 до ДФС України в порядку адміністративного оскарження та неотримання рішення за результатами розгляду скарг, також не повідомлялось про продовження розгляду скарг. У зв`язку з вказаним, у відповідності до п. 56.9 ст. 56 ПК України скарги позивача вважаються повністю задоволенними на його користь, а податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 №0000142270 та №0000132270 - скасованими. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України). Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що в разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі № 826/7805/17 за позовом ТОВ «Ваніла Скай» до ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001061201 від 19.01.2017. Рішення набрало законної сили. При цьому в мотивувальній частині постанови зазначено, що скарги на податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 № 0000142270 та № 0000132270 вважається повністю задоволеними та вказані податкові повідомлення-рішення вважаються скасованими. Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, зарахування відповідачем податку, сплаченого згідно з платіжними дорученнями № 171 від 15.08.2016, № 190 від 16.09.2016, № 196 від 21.09.2016, № 201 від 29.09.2016, № 221 від 18.10.2016, № 224 від 25.10.2016, № 232 від 07.11.2016, № 5 від 29.11.2016, № 6 від 30.11.2016, № 7 від 05.12.2016, № 38 від 20.12.2016, № 42 від 28.12.2016, № 45 від 04.01.2017, № 46 від 10.01.2017 в рахунок погашення податкового боргу, є неправомірним, оскільки сплата ПДВ за відповідні періоди була здійснена позивачем своєчасно, тому відповідачем неправомірно нараховано штраф за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, визначеного позивачем самостійно в період з липня по грудень 2016 року. Таким чином, рішення суду першої інстанції, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і не підлягає скасуванню. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 238, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2021року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Епель О.В. Карпушова