Постанова Вінницький апеляційний суд № 143/1056/20

Справа № 143/1056/20 Провадження № 33/801/212/2021 Категорія: 155 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сич С. М. Доповідач:Береговий О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 рокуСправа № 143/1056/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., за участі захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Куцого Ростислава Андрійовича, розглянув його апеляційну скаргу на постанову Погребищенського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2020 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 161561 від 09 вересня 2020 року водій ОСОБА_1 09 вересня 2020 року о 08:45 год. в м. Погребище по вул. Коцюбинського керував автомобілем Hyundai Santa Fe 2.2.D д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини та почервоніння обличчя. Під час медичного освідування було підтверджено перебування водія в стані алкогольного сп`яніння. Результат 1.83 проміле. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Погребищенського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з нього судовий збір в сумі 420,40 грн. в дохід держави. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина доведена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 161561 від 09 вересня 2020 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 вересня 2020 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 вересня 2020 року, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , актом огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09 вересня 2020 року. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин вчинення адміністративного правопорушення просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд попередньої інстанції не надав належної оцінки тому, що наявний в матеріалах справи акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на огляд водія на стан алкогольного сп`яніння складені з порушенням, оскільки в останніх відсутні обов`язкові до заповнення відомості, зокрема, номер спеціального технічного засобу «Драгер», яким було виявлено стан алкогольного сп`яніння, посаду, П.І.Б. та підпис особи, яка складала відповідний акт. Вважає, що суд першої інстанції не перевірив чи мав повноваження лікар-психіатр Погребищенської ЦРЛ Немировська Р.І. на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та чи пройшла остання відповідну підготовку. Також вважає, що судом під час розгляду справи не перевірено чи технічний засіб, яким проводився огляд на стан алкогольного сп`яніння пройшов відповідну калібровку. Разом з тим вказує, що в матеріалах справи відсутня роздруківка результату огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер». Крім того зазначає, що свідки, які залучались працівниками поліції, в судове засідання не викликались та допитані не були. На думку заявника суд попередньої інстанції не повідомив його належним чином про дату, час і місце розгляду справи та відповідно розглянув її у його відсутності, внаслідок чого порушив право останнього на захист. Також особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що справа була розглянута 09 жовтня 2020 року в його відсутності, постанову Погребищенського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2020 року відправлено судом 13 жовтня 2020 року, однак доказів вручення ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Разом з тим, про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався 04 лютого 2021 року в засіданні Вінницького апеляційного суду по справі № 143/1055/20, де був викликаний в якості свідка. Зі змістом вказаної постанови він ознайомився лише 12 лютого 2021 року після подання до суду відповідної заяви цього ж дня. Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, слід зазначити таке. Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова Вінницького міського суду Вінницької області ухвалена 09 жовтня 2020 року без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (а.с. 11-12), копія якої направлена ОСОБА_1 13 жовтня 2020 року, що підтверджується супровідним листом (а.с. 13), однак доказів її вручення матеріали справи не містять. Натомість, про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався 04 лютого 2021 року в засіданні Вінницького апеляційного суду по справі № 143/1055/20, де був викликаний в якості свідка. Зі змістом вказаної постанови він ознайомився лише 12 лютого 2021 року після подання до суду відповідної заяви цього ж дня (а.с. 18). Апеляційна скарга на вказану постанову, подана 19 лютого 2021 року (а.с. 19-20). З огляду на наведене, причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, тому такий строк слід поновити. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне. При апеляційному розгляді встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 161561 від 09 вересня 2020 року водій ОСОБА_1 09 вересня 2020 року о 08:45 год. в м. Погребище по вул. Коцюбинського керував автомобілем Hyundai Santa Fe 2.2.D д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме з ротової порожнини водія ОСОБА_1 відчувався різкий запах алкоголю та водій мав почервоніння обличчя. Під час медичного освідування було підтверджено перебування водія в стані алкогольного сп`яніння. Результат 1.83 проміле. Даний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. За змістом частин 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч. 2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 підписав його та в графі протоколу про адміністративне правопорушення пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті вказав, що: «Випив 100 гр. горілки на прохання товариша». Будь-яких зауважень щодо їх змісту чи клопотань останній не заявляв. Права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз`яснені. За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно вимог ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Так згідно з пунктом 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п.7 Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Отже, у випадку незгоди з показниками газоаналізатора «Драгер» водію надано право пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння. Вказаним правом ОСОБА_1 скористався, підписавши протокол про адміністративне правопорушення, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зазначивши в останньому що: «З результатами згоден», а в протоколі про адміністративне правопорушення, що він: «Випив 100 гр. горілки на прохання товариша», будь-яких зауважень щодо їх змісту до них не вказав. Жодного доказу, який би піддавав сумніву достовірність складення протоколу стосовно ОСОБА_1 , його пояснень та підпису в ньому, справжність показань стану сп`яніння зазначених у висновку та акті, не надано. Таким чином, суд приймає до уваги протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 161561, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності обов`язкових до заповнення відомостей в останніх, зокрема номер спеціального технічного засобу «Драгер», яким було виявлено стан алкогольного сп`яніння, посаду, П.І.Б. та підпис особи, яка складала відповідний акт, оскільки вказане не спростовує, а у суду не виникає сумнівів, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, згідно якого результат огляду 1.83 проміле. Крім того, факт вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 в поданій апеляційній скарзі не оспорюється, а заперечується лиш процедура проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи роздруківки з приладу «Драгер» з результатами проведеного огляду є безпідставними, оскільки порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів чітко регламентований Розділом ІІІ Інструкції, положення якого не передбачають долучення до протоколу вищезазначених документів. Щодо доводів ОСОБА_1 з приводу відсутності даних про проходження лікарем закладу охорони здоров`я тематичного удосконалення за відповідною програмою, то відсутність цих даних в матеріалах справи жодним чином не ставить під сумнів висновок лікаря Погребищенської ЦРЛ, який проводив медичний огляд ОСОБА_2 , окрім того, останній не надав суду жодних даних, які можуть викликати сумнів у наявності вказаних даних. Посилання ОСОБА_1 на те, що суд попередньої інстанції не повідомив його належним чином про дату, час та місце розгляду справи не заслуговують на увагу, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, повідомив працівникам поліції адресу свого місця проживання: АДРЕСА_1 , за якою і здійснювався виклик останнього, шляхом надсилання судової повістки. Відомості про інше місце реєстрації чи проживання ОСОБА_1 не зазначав та відповідних доказів не подавав. Поряд з цим, в матеріалах справи міститься зворотне рекомендоване повідомлення про вручення ОСОБА_1 судової повістки за адресою вул. Енергетиків, 52, м. Погребище (№2220000711389) (а.с. 10). Доводи апелянта щодо того, що підпис на поштовому повідомленні про вручення ОСОБА_1 судової повістки не належить останньому, відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки будь яких належних та допустимих доказів вказаного заявником не надано, як і не міститься таких в матеріалах справи. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, приходить до висновку, що судом попередньої інстанції, у відповідності до норм КУпАП належним чином повідомлено ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи. Відтак, посилання ОСОБА_1 на неможливість прибути в судове засідання Погребищенського районного суду Вінницької області з вказаних обставин не відповідають дійсності та спростовуються належними і допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи. Разом з тим, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та права на апеляційне оскарження рішення суду, процесуальні права ОСОБА_1 поновлені шляхом звернення до апеляційного суду і під час апеляційного розгляду судом безпосередньо перевірені докази, якими обґрунтовані обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Покликання апелянта на те, що суд не викликав та не допитав свідків під час розгляду справи судом першої інстанції, на правильність висновків суду не впливають, оскільки у суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини мали місце, факт скоєння правопорушення ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. Поряд з цим, в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Інші доводи апеляційної скарги носять формальний характер та на увагу не заслуговують. При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим. Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено. З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Погребищенського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2020 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду О.Ю. Береговий